- •Тема 17. Культура України 19 - початку 20 ст.
- •80-Ті роки в росії й галичині
- •XIX. Відрожденнє в Галичині». Драгоманов.
- •XX. Нові часи.
- •6. Культурний процес в Україні на початку XX ст.
- •5.3. Українське національне відродження
- •8.3. Розвиток культури України в першій половині XIX ст.
- •9.3. Розвиток культури України у другій половині XIX ст.
- •10.3. Розвиток культури України в 1900-1917 pp.
- •5.1. Українське національне відродження XIX ст.
- •1. Політика російського та австрійського урядів
- •2. Історичні корені
- •3. Формування національної інтелігенції
- •4. Зовнішні впливи
- •4. Національно-культурне відродження українців у Російській імперії
- •4.1. Етапи національною відродження.
- •4.2. Тарас Шевченко.
- •4.3. Освіта. Наука.
- •4.4. Мистецтво.
- •4. Культура українського народу на зламі хіх-хх ст.
- •4.1. Освіта. Наука.
- •4.2. Література.
- •4.3. Мистецтво.
- •4.4. Наука і культура початку XX ст.
- •1. Загальні зауваження
- •2. Освіта та діяльність культурно-освітніх установ
- •3. Наука
- •IV. Література. Драматургія і театр
- •V. Мистецтво: музика, образотворче мистецтво
- •VI. Народна творчість
- •VII. Запитання та завдання
- •1. Загальні зауваження.
- •3. Формування наукових центрів українознавства
- •12.6. Розвиток науки і культури
- •13.4. Розвиток культурного життя
- •14.4. Розвиток української культури
- •1. Формування української нації
- •2. Національне пробудження Східної України
- •4. Кирило-Мефодіївське товариство
- •6. Активізація студентського громадівського руху в 90-х роках
- •XXXIV. «весна народів» у галичині
- •1848 Рік
- •1848 Рік. На Буковині й Закарпаттю
- •XXXV. Народництво і українофільство
- •XXXVI. Галичина українським піємонтом
- •§95. Український національно-визвольний рух
- •§97. Український національно-визвольний рух на території Наддніпрянської України в другій половині XIX ст.
- •§98. Адміністративні зміни на території Австрійської імперії
- •§99. Політичний рух на західноукраїнських землях
- •§100. Формування політичних партій на західноукраїнських землях
- •§109. Культура України на початку XX ст.
- •7.5. Початок національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство
- •7.9. Суспільні течії та рухи в Україні другої половини XIX ст.
- •7.10. Культура України другої половини XIX ст.;
- •II. Розвиток Наддніпрянщини
- •IV. Підсумки
- •117. Початки відродження в Західній Україні.
- •118. Початки відродження в Східній Україні.
- •119. Ідеї народності. Початки свідомішого демократизму.
- •120. Українські гуртки російської України 1830—1840-х років.
- •124. Новий рух на Україні російській.
- •2. Українська церква під окупацією австро-угорщини а) українська католицька церква в галичині
- •2. Освіта
- •6) Середня освіта в кінці XVIII ст.
- •Культура україни кінця хviii -першої половини XIX ст.
- •Основні здобутки
- •4. Театр.
- •5. Музика.
- •6. Архітектура.
- •7. Живопис.
- •Культура україни другої половини хіх ст.
- •Основні здобутки
- •Початкова освіта
- •Середня освіта
Культура україни кінця хviii -першої половини XIX ст.
Загальна характеристика:
1) Відбувалося становлення української культури Нового часу.
2) Основні мистецькі напрямки — класицизм та романтизм.
Словник! Класицизм — орієнтувався на античне мистецтво, йому були притаманні простота форм і композиції, звернення до античної спадщини, оспівування героїв.
Романтизм був реакцією розчарування у Просвітницьких ідеях, стверджував неповторність людської особистості, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та буденним оточенням.
3) Негативний вплив на розвиток культури чинили відсутність власної державності, національний гніт та імперські кордони, що ігнорували українські етнічні території.
4) У Наддніпрянській Україні провадилася політика русифікації та культурної асиміляції українців, здійснювана адміністративними примусовими заходами.
5) На західноукраїнських землях культурні процеси зазнавали значного впливу німецької культури, що поєднувався з полонізацією в Галичині, мадяризацією в Закарпатті, румунізацією на Буковині.
6) Культурний розвиток галицьких і закарпатських русинів був тісно пов'язаний з діяльністю греко-католицького духовенства.
Основні здобутки
1. Освіта.
— Початкова: в Росії — парафіяльні двокласні школи, повітові училища; в Австрії — елементарні школи зі строком навчання від 1 до 4 років.
— Середня: в Росії — платні гімназії, до яких не приймали вихідців із кріпацьких сімей, навчання велося російською мовою; в Австрії — платні гімназії з німецькою мовою навчання.
— Вища: в Росії — Києво-Могилянська академія (закрита у 1817 р.), Харківський університет (1805 р.), Київський університет (1834 р.), ліцеї, що об'єднували гімназичну та університетську програми (Волинський, Рішельєвський, Ніжинський); в Австрії — Львівський університет, Реальна академія (1817р.), Технічна академія (1844 р.)- Викладання в Росії велося російською мовою, в Австрії — німецькою.
Це цікаво! Інститут Оссолінських був заснований у 1817 р. істориком і громадським діячем Юзефом Оссолінським.
2. Наука.
— Світове визнання здобула українська математична школа: професор Харківського університету Т. Осиповський уклав підручник із математики, що мав велику популярність; М. Остро-градський був членом багатьох світових академій наук.
— Розвиток історичної науки: видання «Історії Русів» (1846 р.), «Історії Малоросії» М.Маркевича, з'явилися перші історичні праці М. Костомарова. У Києві створено Тимчасову комісію для розгляду давніх актів, у якій працювали Т. Шевченко, М. Костомаров.
— У Західній Україні працював Львівський інститут Оссолінських, що мав бібліотеку, музей, друкарню і впливав на поширення освіти, науки та культури в регіоні.
3. Література і мовознавство.
— Українські автори писали як українською, так і російською, польською,, німецькою мовами.
— Поширеними видами культурницької діяльності були збирання і публікація фольклорних творів: М. Цертелєв «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень» (1819 р.); М. Максимович «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»; альманах «Русалка Дністрова» (1837 р.) Учасники гуртка «харківських романтиків» (П. Гулак-Артемовський, І. Срезневський, Г. Успенський та ін.) збирали етнографічні матеріали Слобожанщини.
— Першу в Галичині граматику української мови підготував І. Могильницький.
— Професор Львівського університету І. Лавринський уклав 6-томний україно-польсько-німецький словник.
— Початок і становлення української поезії та прози; І. Котляревський (поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка», «Мос-каль-чарівник»), Г. Квітки-Основ'яненка (повісті «Маруся», «Контопська відьма» та ін., оповідання, драматургія);
— Найвидатніші автори — П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка (байки), М. Гоголь («Тарас Бульба», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» тощо), Т. Шевченко (збірка «Кобзар», 1840 р.), П. Куліш (повість «Михайло Чарнишенко», роман «Чорна рада», поезії).
Історичний портрет!
Петро Гулак-Артемовський (1790-1865) — народився у м. Городище на Черкащині в родині священика. Він навчався у Київській духовній академії, а в 1817 р. став вільним слухачем Харківського університету. З 1818 р. Гулак-Артемовський викладає французьку мову в Харківському інституті шляхетних дівчат та польську мову в університеті. У 1821 р. він захистив магістерську дисертацію, став професором історії і викладачем російської історії, географії та статистики Харківського університету. У 1841-1849 рр. Гулак-Артемовський обіймав посаду ректора університету.
Його літературна діяльність почалася ще за часів навчання в духовній академії, коли він переклав поему французького поета Н. Буало «Налой». Згодом переклади Гулака-Артемовського публікувалися в «Українському віснику». Його улюбленими письменниками були Дж. Мільтон, Ж. Расін, А. Міцкевич, Й. Гете. Проте в українську літературу автор увійшов як поет-байкар, започаткувавши віршовану байку. Помер поет у 1865 р. у Харкові.