- •Тема 17. Культура України 19 - початку 20 ст.
- •80-Ті роки в росії й галичині
- •XIX. Відрожденнє в Галичині». Драгоманов.
- •XX. Нові часи.
- •6. Культурний процес в Україні на початку XX ст.
- •5.3. Українське національне відродження
- •8.3. Розвиток культури України в першій половині XIX ст.
- •9.3. Розвиток культури України у другій половині XIX ст.
- •10.3. Розвиток культури України в 1900-1917 pp.
- •5.1. Українське національне відродження XIX ст.
- •1. Політика російського та австрійського урядів
- •2. Історичні корені
- •3. Формування національної інтелігенції
- •4. Зовнішні впливи
- •4. Національно-культурне відродження українців у Російській імперії
- •4.1. Етапи національною відродження.
- •4.2. Тарас Шевченко.
- •4.3. Освіта. Наука.
- •4.4. Мистецтво.
- •4. Культура українського народу на зламі хіх-хх ст.
- •4.1. Освіта. Наука.
- •4.2. Література.
- •4.3. Мистецтво.
- •4.4. Наука і культура початку XX ст.
- •1. Загальні зауваження
- •2. Освіта та діяльність культурно-освітніх установ
- •3. Наука
- •IV. Література. Драматургія і театр
- •V. Мистецтво: музика, образотворче мистецтво
- •VI. Народна творчість
- •VII. Запитання та завдання
- •1. Загальні зауваження.
- •3. Формування наукових центрів українознавства
- •12.6. Розвиток науки і культури
- •13.4. Розвиток культурного життя
- •14.4. Розвиток української культури
- •1. Формування української нації
- •2. Національне пробудження Східної України
- •4. Кирило-Мефодіївське товариство
- •6. Активізація студентського громадівського руху в 90-х роках
- •XXXIV. «весна народів» у галичині
- •1848 Рік
- •1848 Рік. На Буковині й Закарпаттю
- •XXXV. Народництво і українофільство
- •XXXVI. Галичина українським піємонтом
- •§95. Український національно-визвольний рух
- •§97. Український національно-визвольний рух на території Наддніпрянської України в другій половині XIX ст.
- •§98. Адміністративні зміни на території Австрійської імперії
- •§99. Політичний рух на західноукраїнських землях
- •§100. Формування політичних партій на західноукраїнських землях
- •§109. Культура України на початку XX ст.
- •7.5. Початок національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство
- •7.9. Суспільні течії та рухи в Україні другої половини XIX ст.
- •7.10. Культура України другої половини XIX ст.;
- •II. Розвиток Наддніпрянщини
- •IV. Підсумки
- •117. Початки відродження в Західній Україні.
- •118. Початки відродження в Східній Україні.
- •119. Ідеї народності. Початки свідомішого демократизму.
- •120. Українські гуртки російської України 1830—1840-х років.
- •124. Новий рух на Україні російській.
- •2. Українська церква під окупацією австро-угорщини а) українська католицька церква в галичині
- •2. Освіта
- •6) Середня освіта в кінці XVIII ст.
- •Культура україни кінця хviii -першої половини XIX ст.
- •Основні здобутки
- •4. Театр.
- •5. Музика.
- •6. Архітектура.
- •7. Живопис.
- •Культура україни другої половини хіх ст.
- •Основні здобутки
- •Початкова освіта
- •Середня освіта
4. Культура українського народу на зламі хіх-хх ст.
4.1. Освіта. Наука.
Незважаючи на реформу освіти 1864 р., яка розширила доступ до навчання нижчих верств, рівень освіти українців залишався невисоким. У 1897 р. на Лівобережжі діяло 17 тис. початкових шкіл, які охоплювали лише третину дітей. У середніх школах Правобережжя 80% складали поляки й менше 16% - українці. Поляки мали ЗО гімназій, українці - дві із 129, існуючих на Україні. Відкриваються Новоросійський в Одесі та Чернівецький університети, три політехнічні інститути та ін. вищі навчальні заклади. У 1917 р. їх було 27, але жодного - з українською мовою навчання. Видатний хірург Микола Пірогов та педагог Христя Алчевська відкривали народні недільні школи.
В університетах працювали видатні науковці: математики М.Ващенко-Захарченко, О .Ляпунов, хімік М.Бекетов, фізик М.Пильчиков, геологи К.Феофілактов, В.Тарасенко. Біологи Ілля Мечников, Михайло Гамалія заснували в Одесі першу бактеріологічну станцію, фізик Іван Пулюй відкрив рентгенівські промені, антрополог Федір Вовк довів автохтонність українського народу, археолог Вікентій Хвойка відкрив Трипільську культуру. Вийшли друком нові праці найбільшого українського історика Михайла Грушевського (1866-1934), першої жінки -доктора історії О.Єфіменко. М.Грушевський документально довів спадкоємність України від Русі. З'явилися дослідження філологів П.Житецького, О.Потебні, економістів М.Зібера, С.Подолинського, біологів Д.Заболотного, В.Липського.
4.2. Література.
Значних успіхів було досягнуто в літературі. Талановитим прозаїком, поетом (збірка «Зів'яле листя») і драматургом («Украдене щастя») проявив себе Іван Франко, прекрасні поезії і драми («Лісова пісня») вийшли з-під пера Лесі Українки. Перші психологічні романи написав Панас Мирний («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»), сатиричні повісті — Іван Нечуй-Левицький («Кайдашева сім'я»).
На зламі століть заявили про себе в літературі майстер новели Василь Стефаник («Камінний хрест»), тонкий прозаїк Михайло Коцюбинський («Fata morgana»), колоритний прикарпатський оповідач Ю.Федькович, поети П.Грабовський, Л.Глібов, С.Руданський, та ін.. Багатогранними були таланти і драматургів М.Кропивницького («Доки сонце зійде, роса очі виїсть»), М.Старицького («За двома зайцями»), І.Карпенка-Карого («Мартин Боруля»).
4.3. Мистецтво.
Пересувні виставки пропагували досягнення живопису. У побутовому жанрі спеціалізувався Микола Пимоненко («Проводи рекрутів»). Микола Ге створив талановиті «Тайну вечерю» та ін. експресіоністичні картини на релігійні теми (Крип'якевич І. - с 548-550). Ілля Репін написав яскраві полотна на теми історії України, в тому числі «Запорожці, що пишуть листа турецькому султану». Здібними майстрами імпресіоністичного напряму виявили себе І.Труш, О. Мурашко. Одним з найкращих портретистів XIX ст. був Т.Шевченко («Автопортрет», 1858 p., 1860 p.). Уславилися пейзажисти П.Левченко, С.Васильківський («Степ на Україні»). Прекрасні скульптури створили М.Микешин — пам'ятник Б.Хмельницькому в Києві, Л.Позен - пам'ятник І.Котляревському в Полтаві.
Незважаючи не фактичну заборону, розвивався український театр. У 1864 р. у Львові виникла перша українська професійна трупа - « Руська бесіда» на чолі з Омеляном Бачинським. У 1882 р. Марко Кропивницький створив театр у Києві. У ньому засяяли театральні зірки: Марія Заньковецька, М.Садовський, І.Бурлака та ін. Утворені артистичні трупи корифеїв української сцени Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого, у 1907 р. - перший стаціонарний театр Миколи Садовського.
Піднесення музичної культури позначилося у створенні С.Гулаком-Артемовським першої української опери «Запорожець за Дунаєм», «Вечорниць», П.Ніщинського, пісенній творчості Миколи Леонтовича. М.Вербицький написав гімн України. Цілу епоху в музичному житті являла собою музика Миколи Лисенка, який написав опери «Тарас Бульба» та ін., обробив понад 600 народних пісень тощо. Співаками світового рівня стали Соломія Крушельницька, Модест Менцинський.
В архітектурі переважав еклектизм - суміш елементів різних стилів, а на поч. XX ст. — модерн. У Києві плідно працювали зодчі В.Городецький (будинок з химерами), О.Беретті (Володимирський собор), у Львові - Ю.Захаревич та І.Левинський (політехнічний інститут, готель «Жорж»), у Полтаві - Василь та Федір Кричевські (будинок земства), у Чернівцях - Й.Главк (резиденція митрополита).