Методичні рекомендації до виконання кейсу

 

Мета даного кейсу полягає в обміні точками зору стосовно ставлення вищого керівництва вітчизняних підприємств до організації, методів проведення й використання фінансового аналізу в сучасних умовах господарювання.

Робота над кейсом проводиться в малих групах (5–6 осіб) у формі змагання між ними в такій послідовності:

– ознайомлення з текстом кейсу й визначення ключових проблем, що містяться в ньому;

– попереднє обговорення відповідей на поставлені питання в малих групах;

– презентації підготовлених кожною групою відповідей;

– дискусія стосовно остаточного варіанта відповіді на кожне проблемне питання;

– підведення підсумків проведеного обговорення.

Оцінювання роботи студентів над кейсом включає такі компоненти: участь в обговоренні кейсу в малих групах, участь у проведенні презентації, участь у дискусії. При оцінюванні знань студентів враховують рівень теоретичної підготовки студентів, аргументованість пропозицій, логічність висування оригінальних альтернатив.

 

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань за темою Тема наукової доповіді

 

1. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту та необхідність її вдосконалення в сучасних умовах господарювання .

 

Теми есе

1. Принцип Парето: сутність і можливості застосування в фінансовому менеджменті.

2. Контролінг як система мислення та управління. 

 

Література: 1, 2, 4, 5, 7, 8, 13, 14.

 

Тема 3. Управління грошовими потоками на підприємстві

 

Гроші – що перегній:

жодної користі,

якщо лежать в одній купі

(Франсіс Бекон)

 

Методичні поради до вивченнятеми

 

Обслуговування відтворювальних процесів господарюючих суб’єктів пов’язане з постійним рухом грошових коштів, які мають направлений і цілеспрямований характер і в науковому лексиконі отримали назву грошового обороту.

Грошовий оборот– це функціонування реальних грошей в часі і просторі, в результаті здійснення якого гроші виконують функції засобів обігу, засобів платежу і засобів накопичення.

У процесі кругообігу грошові кошти утворюють грошові потоки, обсяги яких характеризують кількість залучених або використаних грошових коштів (надходження й виплати) за певний період.

Тобто, «грошовий потік»– це розподілені у часі надходження та виплати грошових коштів підприємства. Поняття «грошовий потік підприємства» є досить складним і включає численні грошові потоки, які мають певні характеристики.

Величина– вимірюється грошима (однією або декількома валютами).

Власник– особа, що в конкретний момент часу управляє грошовими потоками.

Рух– процес зміни власників. Попередній і наступний власники визначають пункти руху грошових потоків.

Економічна та юридична сутність– зміна власників відбувається через бажання вирішити певну економічну проблему, яка має юридичне оформлення.

Форма грошей– готівкові гроші, банківські депозити, векселі та інші інструменти грошового ринку.

Ймовірність характеристик–реальні і потенційні грошові потоки, відмінність між якими визначається вірогідністю здійснення їхніх характеристик.

Період (графік руху) – часовий інтервал для вимірювання величини грошового потоку. Графік руху визначає дати руху грошових потоків або їхню періодичність.

Управління грошовими коштами підприємства може здійснюватись на основі статичного й динамічного підходів (рис. 3.1).

Статичний підхід до характеристики грошей визначає їх як наявний залишок коштів, що знаходиться в розпорядженні підприємства. Він ігнорує фактор часу при визначенні грошових коштів.

Динамічний підхід полягає у визначенні грошових потоків, що характеризують обсяги залучених або використаних грошових коштів за певний період.

 

Рис. 3.1. Взаємозв’язок статичного та динамічного підходів до оцінки грошових коштів

 

Управління грошовими потоками й грошовими запасами здійснюється комплексно (рис. 3.2)

 

 

Рис. 3.2. Завдання та зміст управління грошовими коштами підприємства

 

Рис. 3.3. Сфери грошових потоків підприємства

 

За змістом доцільно виділити такі види грошових потоків:

а) фіскально-бюджетні платежі щодо сплати відповідних податків, зборів і платежів до бюджетів різних рівнів. Вони мають характер відчуження в результаті перерозподілу вартості валового національного продукту;

б) фінансово-кредитні платежі, що пов’язані з тимчасовим користуванням грошима (кредити, депозити, придбання цінних паперів, акцій);

в) фінансово-розрахункові платежі, що обслуговують господарські взаємозв’язки між підприємствами з приводу постачання й реалізації товарів, робіт, послуг, виплати заробітної плати працівникам, дивідендів, кооперативних і дисконтних виплат членам споживчих товариств.

У процесі кругообігу капіталу грошові кошти то вивільняються, то знову прямують як виплати, що здійснюються на поповнення оборотного й основного капіталу. Тому важливою їх характеристикою виступає напрям руху. За цією ознакою грошові потоки господарюючих суб’єктів поділяються на вхідні й вихідні.

До вхідних грошових потоківвідносять потоки, що відображають: залучення капіталу з різних джерел; інкасацію виручки від продажів; форми розрахунків; політику знижок і відстрочок платежів покупцям; надходження орендної плати; надходження від продажу основних засобів; отримання доходів по цінним паперам. Процес управління обліковими потоками становить зміст облікової політики господарюючого суб’єкта.

До вихідних грошових потоківвідносять: авансування капіталу в оборотні активи; вкладення капіталу в здійснення інноваційно-інвестиційних проектів; погашення кредиторської заборгованості; сплата податків і податкових платежів; виплата заробітної плати; погашення кредитів і сплата відсотків по ним; виплати дивідендів; короткострокові фінансові вкладення.

Окрім руху грошових потоків, який супроводжується зміною власника грошового потоку, на підприємствах виникають облікові потоки, до яких відносять нарахування, що не супроводжуються рухом грошових коштів між підприємствами і їхніми контрагентами. До облікових потоків грошових коштів відносять амортизаційні відрахування, списання витрат на собівартість продукції тощо.

У стандартній фінансовій звітності грошові потоки класифікуються за видами діяльності. За цією ознакою їх поділяють на грошові потоки від: операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Співвідношення між ними відображає певні характеристики еконо­мічного потенціалу підприємства і його фінансовий стан (рис. 3.4 ).

 

Рис. 3.4. Вплив грошових потоків підприємства за видами діяльності на його фінансовий стан

 

Так, успішним можна вважати підприємство, що має позитивний чистий грошовий потік від операційної діяльності й негативні чисті грошові потоки від інвестиційної і фінансової діяльності. Це означає, що акумульовані в процесі операційної діяльності грошові потоки спрямовуються на здійснення інвестиційної діяльності й фінансових вкладень. Нормальним можна вважати фінансовий стан підприємства, що генерує грошові потоки за рахунок операційної і фінансової діяльності й спрямовує їх у здійснення інвестицій. Підприємства, що перебувають у кризовому стані, мають від’ємний чистий грошовий потік від операційної діяльності, а її забезпечення грошовими коштами здійснюється за рахунок розпродажу основних засобів (інвестиційна діяльність) і залучення власного капіталу від засновників (фінансова діяльність). Саме таке співвідношення грошових потоків за видами діяльності склалося у значній кількості підприємств і організацій споживчої кооперації. Для його нормалізації більше уваги необхідно приділяти удосконаленню амортизаційної і цінової політики, економії поточних витрат на основі впровадження раціональних схем товаропостачання товарів і сировини, впровадження ефективних форм розрахунків та синхронізації й вирівнювання в часі грошових потоків.

Всі потоки повинні бути збалансовані за видами, обсягами, часовими інтервалами, адже основна мета управління грошовими потоками полягає у забезпеченні постійної фінансової рівноваги підприємства. Для її досягнення необхідно вирішити наступні завдання:

– формування достатнього обсягу грошових коштів для обслуговування всіх сфер господарсько-фінанасової діяльності;

– підтримання постійної платоспроможності господарюючих суб’єктів;

– оптимізація розподілу грошових коштів за видами діяльності та напрямами використання;

Основні джерела Для забезпечення раціонального використання грошових коштів і запобігання виникненню кризи платіжної неспро­можності підприємства пропонується складати бюджет руху грошових коштів. При розрахунку бюджету керуються наступ­ним важливим правилом: враховується час фактичних надход­жень і платежів грошових коштів, а не час виконання господарських операцій.

У практиці оперативного управління грошовими потоками застосовується платіжний календар, його ведення дозволяє синхронізувати надходження й виплати грошових коштів, а також забезпечити дотримання пріоритетності платежів.