12.3. Влаштування дорожніх покриттів з холодних асфальтобетонних сумішей.

Холодні асфальтобетонні суміші готуються на рідких бітумах при температурі 70-100^оС або на емульсіях при температурі оточуючого повітря.

Якщо суміш підлягає зберіганню на складах, її необхідно охолодити до температури 30-35^оС (для попередження злежуванню).

Послідовність робіт при будівництві покриттів з холодних асфальтобетонних сумішей в основному ідентична технології влаштування покриттів з гарячих сумішей, але існують деякі відмінності.

Холодні асфальтобетонні суміші при товщині покриття більш ніж 3 см вкладають асфальтоукладальником, як правило, з виключеним трамбуючим брусом. Якщо використовують два укладальника, то вони повинні рухатись в одному напрямі з випередженням 10-30 м один від другого.

Товщина вкладеного шару з холодного асфальтобетону має бути на 50-70% більше проектної. Довжина смуги укладання допускається 500 м і більше. Поверхня шару після проходу укладальника має бути рівною, однорідною, без розривів і раковин. Поздовжні та поперечні шви повинні мати вертикальні грані, які змазують гарячим бітумом.

За відсутності асфальтоукладальника або при товщині покриття менш ніж 3 см холодну асфальтобетонну суміш дозволяється вкладати вручну. Суміш завозять автосамоскидами й розвантажують на основу. Совковими лопатами суміш розкладають суцільними поперечними смугами по всій ширині проїзної частини, розрівнюють металевими граблями й остаточно планують під шаблон і рейку дерев’яними движками.

При товщині покриття 3-4 см для забезпечення заданої товщини по осі дороги й біля узбіч проїзної частини встановлюють маяки з даної суміші. При товщині до 3 см суміш вкладають в рівень з поздовжніми рейками, які встановлюють по осі дороги й біля узбіч проїзної частини та пересувають по мірі вкладання суміші.

За відсутності асфальтоукладальника на дорогах IV категорії холодні суміші дозволяється вкладати автогрейдером. Суміш з автосамоскидів розвантажують на основу та збирають в мірний вал по осі дороги. Після визначення об’єму асфальтобетону його розподіляють круговими проходами автогрейдера, планують вручну під шаблон і рейку.

Холодні асфальтобетонні суміші ущільнюють самохідними котками на пневматичному ходу за 6-10 проходів по одному сліду, потім легкими котками з гладкими вальцями за 4-6 проходів. Якщо холодна асфальтобетонна суміш містить в собі активований мінеральний порошок, то допускається проводити ущільнення важкими котками. Проте коли при укочуванні на покритті з’являються тріщини, котки необхідно замінити на більш легкі.

Протягом перших 10 днів за покриттям організовують догляд, який полягає в регулюванні руху автомобілів по ширині проїзної частини та ліквідації можливих дефектів. В перші 3-4 дні швидкість руху не повинна перевищувати 20-25 км/год, в наступні дні не більше 40 км/год.

12.4. Влаштування дорожніх покриттів з литих асфальтобетонних сумішей.

Литі асфальтобетонні суміші є різновидом традиційних гарячих сумішей, які влаштовують без ущільнення, а також містять більшу кількість бітуму (6,0-8,5% від маси щебеню) та мінерального порошку, ніж для звичайних сумішей. Для приготування литої суміші використовують щебінь крупністю до 10 мм, пісок, мінеральний порошок і високов’язкий бітум (БН 20/40 або БНД 40/60).

Литі асфальтобетонні суміші поділяються за вмістом щебеню на два типи: у складі суміші І типу міститься 45-52% щебеню (від загальної кількості кам’яного матеріалу) і 25-30% у суміші ІІ типу. На дорогах з інтенсивним рухом надають перевагу литим сумішам з підвищеним вмістом щебеню, а на дорогах з малою інтенсивністю рухунавпаки.

Литі суміші готують в звичайних асфальтобетонних змішувачах з примусовим перемішуванням або в спеціалізованих установках. Температура суміші в момент приготування 200-260^оС.

Покриття з литого асфальтобетону, порівняно з традиційними, мають більшу водонепроникність (завдяки надлишку бітуму) та більш довговічні, зручні в укладанні та ущільненні. Поряд з цим литі суміші мають меншу тріщиностійкість, потребують застосування спеціальної техніки і технології для влаштування покриття.

Покриття з литого асфальтобетону мають влаштовують товщиною 2,5-4 см на міцній основі.

Шари дорожніх одягів з литих асфальтобетонних сумішей І типу влаштовують при температурі повітря не нижче плюс 5^оС, із сумішей ІІ типуне нижче плюс 10^оС. При цьому температура суміші має становити для сумішей І і ІІ типу відповідно 220^оС та 190^оС.

Технологія влаштування асфальтобетонних шарів з литих сумішей передбачає виконання таких операцій:

 приготування асфальтобетонної суміші на заводах;

– підготовка основи;

 транспортування суміші до місця виконання робіт;

 укладання суміші по поверхні основи;

 ущільнення асфальтобетонного шару (при необхідності);

– догляд за шаром.

Підготовчі роботи складаються з перевірки стану та підгрунтовки основи (при необхідності), планової та висотної розбивки покриття.

Спосіб транспортування матеріалу залежить від його складу. Литі асфальтобетонні суміші І типу на високов’язких бітумах до місця вкладання перевозять у спеціальних пересувних котлах, які мають теплоізоляцію та обладнання для обігріву. Суміші ІІ типу перевозять у великовагових автосамоскидах з підігрівом або утепленим кузовом.

Литі асфальтобетонні суміші вкладають укладальником, який має вигладжуючу плиту з підігрівом. Технологія укладання литої суміші подібна до технології влаштування гарячої суміші, з тією відмінністю, що упорні бруски знімають після охолодження суміші. Забороняється вкладати литу суміш на зволожену основу, оскільки це може призвести до утворення пухирів на покритті.

З метою підвищення зчеплення покриття з шинами автомобілів відразу ж після вкладання литої асфальтобетонної суміші проводять розподіл чорного щебеню фракції 3-8 мм в кількості 6-10 кг/м². Щебінь занурюється за рахунок власної ваги при його падінні на поверхню суміші або шляхом укочування легким гладковальцевим котком за 2-3 проходи по одному сліду.

Рух транспорту відкривають не раніше ніж через 5 годин після охолодження суміші та температури повітря.