5.3. Влаштування основ і покриттів із гравійно-піщаних та щебенево-піщаних сумішей

Гравійні покриття влаштовують на автомобільних дорогах IV-V категорій при інтенсивності руху до 500 авт/добу.

Товщина покриття призначається за розрахунком. При товщині покриття до 18 см його влаштовують в один шар, при більшій товщині  в два шари, при цьому нижній шар товщиною 0,6 від загальної товщини влаштовують з більш крупної фракції матеріалу, верхній шар  0,4 загальної товщини (але не менше 8 см)  з більш дрібнозернистих сумішей. Товщина покриття у крайок земляного полотна повинна бути не менше 5-6 см.

Гравійні покриття мають серповидний або напівкоритний профіль. Серповидний профіль приймають при необхідності відведення води з поверхні покриття, напівкоритний  коли немає потреби у відведенні води при добре дренуючих (піщаних, супіщаних та ін.) ґрунтах земляного полотна.

При приготуванні гравійної суміші їх оптимальний склад визначається лабораторним шляхом, при цьому ретельно контролюється вміст глинистих часток (дрібніше 0,05 мм). Якщо суміш не задовольняє вимог за зерновим складом, їх необхідно збагачувати шляхом додавання певної фракції щебеню чи гравію.

Технологія влаштування гравійних шарів передбачає виконання таких операцій:

– при серповидному профілі профілювання й ущільнення котками земляного полотна; при коритному профілі улаштування автогрейдером корита з подальшим ущільненням котками його дна;

 транспортування гравійної суміші до місця вкладання із завантаженням у бункер розподільника або розподілом на основі у вигляді суцільного валика;

 розподіл гравійного матеріалу потрібною товщиною по профілю полотна або по дну корита самохідним розподільником або автогрейдером;

– ущільнення гравійного шару котками з поливанням його водою.

При влаштування одношарового гравійного покриття серповидного профілю гравійну оптимальну суміш вивозять на дорогу автомобілями-самоскидами й розвантажують у самохідні розподільники (типу ДС-8 і ДС-54), які розподіляють суміш та попередньо її ущільнюють.

За відсутності розподільників гравійну суміш розвантажують з автосамоскидів в кучі в одну чи дві лінії по ширині земляного полотна. Розрівнюють суміш бульдозером або автогрейдером. Остаточне планування суміші виконують автогрейдером по висотних кілочках, що встановлені по осі дороги, на краях проїзної частини і бровках земляного полотна. При цьому слід враховувати коефіцієнт ущільнення матеріалу, який орієнтовно приймають рівним 1,3 (в процесі роботи значення коефіцієнта уточнюється).

Гравійно-піщану та щебенево-піщану суміш оптимального гранулометричного складу слід доставляти на дорогу в готовому вигляді. Приготування оптимальної суміші безпосередньо на дороге допускається лише в крайніх випадках.

Ущільнення гравійного одношарового покриття проводять котками з гладкими вальцями масою 5-6 т за 8-10 проходів по одному сліду або масою 8-12 т за 10-20 проходів. Досить ефективним є використання для ущільнення гравійних шарів вібраційних та пневмоколісних котків. Ущільнення котками ведуть від узбіч до середини з перекриттям попередніх проходів на 20-30 см.

Перші два проходи котка виконують при швидкості 1,5-2 км/год, всі наступні  при швидкості 3-4 км/год. Якщо в процесі укочування утворюються хвилі та нерівності, то швидкість котка необхідно знижувати до 1,5 км/год.

Признаками остаточного ущільнення гравійного покриття є відсутність помітних слідів після котка і перед вальцем зникає хвиля.

Оптимальна вологість матеріалу під час ущільнення становить 7-12%. При великій вологості земляного полотна й гравійного матеріалу укочування не проводиться. Для створення щільної, міцної та стійкої гравійного шару при ущільненні верхнього шару покриття рекомендується поливати його 30%-м розчином гігроскопічних солей СаСl₂ або NаС1₂ з нормою витрати 2-3 л/м².

У процесі укочування перевіряють рівність поверхні і правильність поперечного профілю. Остаточне ущільнення гравійного шару проходить під впливом автомобілів при систематичному вигладжуванні, профілюванні та регулюванні руху протягом двох-трьох тижнів. При сухому матеріалі здійснюють розлив розчину гігроскопічних солей.

При влаштуванні гравійного покриття в два шари матеріал для нижнього шару вивозять у напівкорито, розрівнюють і планують його. Сухий матеріал поливають водою поливо-мийними машинами до 15 л/м² 3-4 проходи по одному сліду. З метою запобігання випаровування води зволоження проводять безпосередньо перед підкочуванням і лише там, де укочування буде проведене протягом найближчих 20-30 хвилин.

Ущільнення нижнього шару гравійного двошарового покриття проводять котками з гладкими вальцями масою 5-6 т за 6-10 проходів по одному сліду або масою 8-12 т за 8-15 проходів.

Верхній шар гравійного покриття влаштовують аналогічно влаштуванню одношарового покриття. Ущільнення проводять котками з гладкими вальцями масою 5-6 т за 4-7 проходів по одному сліду або масою 8-12 т за 5-8 проходів. Також можна використовувати вібраційні та пневмоколісні котки.