11.3. Влаштування укріплених щебеневих шарів способом просочування.

Для влаштування щебеневих шарів основи і покриття, які укріпляються органічним в’яжучим, за способом просочування використовують щебінь фракцій 5-10, 10(15)-20(25), 20(25)-40 та 40-70 мм; для напівпросочення  ті ж фракції, окрім 40-70 мм.

Покриття й основу за способом просочування влаштовують як самостійні шари або в нових дорожніх одягах влаштовують шар основи з необробленого щебеню, поверхня якого укріпляється шляхом просочування в’яжучим.

Технологія влаштування щебеневих шарів, укріплених органічним в'яжучим, за способом просочування передбачає виконання таких операцій:

– підготовка існуючого покриття;

 транспортування кам’яного матеріалу до місця виконання робіт;

 розподіл щебеню основної фракції по поверхні покриття;

 ущільнення щебеневого шару;

 транспортування органічного в’яжучого до місця виконання робіт;

 розлив органічного в’яжучого по щебеневому шару;

 розподіл по поверхні основного шару щебеню-клинцю;

 ущільнення щебеневого шару;

 розлив органічного в’яжучого по щебеневому шару;

– догляд за влаштованим шаром.

Після влаштування щебеневого шару основної фракції 40-70 мм здійснюють його заклинювання двома-трьома розсипами щебеню фракцій 20-40, 10-20 та 5-10 мм з розливом органічного в’яжучого після кожного розсипу.

Підготовчі роботи полягають у ремонті покриття й очищенні його поверхні від пилу та бруду механічними щітками. Після цього проводиться розбивка контурів шару та створення тимчасових бокових упорів.

Щебінь основної фракції 40-70 мм розподіляється по поверхні основи самохідними розподільниками, дотримуючись необхідної рівності та поперечного профілю. Витрата матеріалу визначається в кількості 0,9 до проектної товщини з урахуванням коефіцієнту ущільнення 1,25.

Ущільнення щебеневого шару здійснюється без поливки водою котками з гладкими вальцями масою 6-8 т. за 2-3 проходи по одному сліду, а потім важкими масою 10-16 т за 5-6 проходів. У результаті ущільнення щебінки мають зайняти стійке положення.

Після ущільнення основної фракції щебеню по його поверхні автогудронаторами розливають в’яжуче в кількості 5-7 л/м². За цим одразу ж розподіляють перший щебінь заклинки фракції 20-40 мм в кількості 1,0-1,1 м³/100м² і проводять ущільнення важкими котками з гладкими вальцями за 3-5 проходів по одному сліду.

Другий розлив в’яжучого здійснюють в кількості 3-4 л/м², потім розподіляють другий щебінь заклинки фракції 10-20 мм в кількості 1,0-1,1 м³/100м² і проводять ущільнення важкими гладковальцевими котками за 3-4 проходів по одному сліду.

Третій розлив в’яжучого здійснюють в кількості 2-3 л/м², потім розподіляють другий щебінь заклинки фракції 5-10 мм в кількості 0,9-1,1 м³/100м² і завершують ущільнення важкими котками за 3-4 проходів по одному сліду.

Просочування з вдома розливаннями в’яжучого різниться від попереднього тим, що спершу розливають в’яжуче в кількості 7-10 л/м² і розподіляють щебінь заклинки фракції 10-20 мм. За другим розливом у шар додають 3-4 л/м² в’яжучого і відразу ж розсипають щебінь фракції 5-10 мм, який ущільнюють важкими котками за 6-8 проходів по одному сліду.

Полегшене просочування (напівпросочування) з двома розливами в’яжучого відрізняється від просочування з двома розливами використанням для розклинювання щебеню фракції 5-10 мм.

Напівпросочування з одним розливанням в’яжучого також виконують і заклинюванням щебенем фракції 5-10 мм і ущільненням за 5-7 проходів важкого котка по одному сліду.

У разі використання щебеню малої міцності його спочатку укочують легкими котками, а потім  важкими.

Якщо просочування щебеню здійснюється кам’яновугільним в’яжучим, то після ущільнення основної фракції розподіляють частину наступної фракції щебеню-клинця (04-0,5 м²) і розливають дьоготь.

У якості в’яжучого для укріплення кам’яного матеріалу також застосовують бітумні емульсії різної концентрації: для гранітного щебеню  55-60%; для вапнякового щебеню  50-55%.

Покриття за способом просочування із застосуванням бітумної емульсії влаштовують в такій послідовності. Після розподілу основної фракції щебеню проводять його ущільнення легкими котками з гладкими вальцями 2-3 проходи і важкими котками за 5-6 проходів по одному сліду. Потім розподіляють частину щебеню-заклинки першої фракції (60-70% від загальної кількості), розливають 70% емульсії від загальної норми і розподіляють решту щебеню-заклинки, який укочують за 4-6 проходів важкими котками. За цим розливають залишок емульсії, розподіляють щебінь-заклинку другої фракції і проводять остаточне ущільнення важкими котками за 4-6 проходів по одному сліду.

Захисний шар покриття або покриття по основі при просоченні щебеню катіонними емульсіями влаштовують лише через 3-5 днів, а при просоченні аніонними емульсіями  через 10-15 діб.

Рух транспорту по щебеневих шарах, просочених органічним в’яжучим, дозволяється відразу ж після завершення його будівництва. Протягом 20-25 днів за покриттям проводять догляд, під час якого регулюється рух транспорту для рівномірного формування покриття по всій його ширині, здійснюється намітання вибитого щебеню та ущільнення поверхні покриття для створення рівної поверхні.

Роботи по влаштуванню покриття бажано проводити по всій його ширині. За відсутності такої можливості допускається влаштування покриття почергово на половинах проїзної частини.