Частина і

1. Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва.

1.1. Побудова дорожньо-кліматичного графіка.

Згідно карти ДБН В.2.3-4:2007 “Автомобільні дороги” та відповідно Житомирської області визначаємо дорожньо-кліматичну зону У-ІІ.

Житомирська область — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Республікою Білорусь, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України. Адміністративним центром є м. Житомир.

Складається з 23 районів. 5 міст обласного значення, 6 — районного. 43 Смт, 1588 сіл.

Область розташована у двох природно-кліматичних зонах, північна її частина - у зоні Полісся, південна - у межах Лісостепу.

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Білокоровицький кряж.Ґрунти: на півночі-дерново-підзолисті; на півдні - чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га.

Клімат помірно-континентальний з теплим вологим літом та м'якою і хмарною зимою. Середньорічні температури: літня +18,5 °С: зимова -3 °C. Річна кількість опадів 500—600 мм.

1.2. Визначення календарної тривалості лінійних і зосереджених робіт.

Принциповою особливістю району будівництва є те, що місцевість досить пересічена, досить значні перепади позначок землі, що підвищує кількість і складність земляних робіт. При розв’язанні цих проблематичних питань буде використовуватись значна спеціалізована техніка при влаштуванні насипів та виїмок. Вихідні дані для побудови дорожньо-кліматичного графіка (ДКГ) знаходяться в додатку №2, а сам графік будуємо на міліметрівці формату А4.

Згідно ДКГ визначаємо тривалість лінійних і зосереджених робіт, період роботи з мерзлими грунтами, кількість неробочих днів за атмосферними умовами, дані для розрахунків періодів весняного та осіннього бездоріжжя, дані для розрахунку термінів просушування й зволоження грунтів.

Для глинистих грунтів дати можливого початку і кінця весняного бездоріжжя визначаються за формулами:

,де Т0 – дата переходу температури повітря навесні через 0°С, прийнята за ДКГ; h – сердньомаксимальна глибина промерзання грунту в районі будівництва, приймається за СНиП 2.01.01-82. «Строительная климатология и геофизика» або визначається за розрахунком; α – кліматичний коефіцієнт, що характеризує швидкість відтавання (розмерзання) грунту в сантиметрах за добу.

Дати початку та кінця осіннього бездоріжжя можна віднести до середньомісячної температури відповідно від +5°С до +3°С і до 0°С в осінній період.

Таким чином, тривалість весняного та осіннього бездоріжжя визначається за формулами:

Календарна тривалість для лінійних робіт при спорудженні земляного полотна (ЗП) становитиме:

-при цілорічному будівництві насипів із грунту бічних резервів і розроблення мілких виїмок:

-при цілорічному будівництві ЗП із завезенням намерзлих грунтів та зосереджених роботах.

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва визначаємо за розрахунковою тривалістю Т_р

днів(7)

де Т₁ - кількість святкових і вихідних днів за період Т_к;

Т_к=223 днів;

Т₂ - кількість днів на технічне обслуговування і ремонт дорожніх машин (Т₂ =0,04 Т_к);

Т₂ =0,04*223=9 днів;

Т₃ - кількість днів простою через організаційні умови та передислокацію техніки (Т₃ =0,045Т_к)

Т₃ =0,045*223=10днів;

Т₄ - кількість днів простою за кліматичними умовами, що при­падають на робочі дні;

Т`₄=20 днів-з опадами >5мм,які припадають на лінійні роботи.

Т₁=62 днів

Т₄=

К₃ - коефіцієнт, що враховує змінність робіт: , в першому наближенні К₃ прийнято 1.