- •166. Рівні науково-технічної інтеграції
- •167. Розвиток електронної торгівлі на сучасному етапі
- •168. Розкрийте зміст державного регулювання передачі технології
- •169. Розкрийте зміст рахунку операцій з капіталом та фінансовими інструментами
- •170. Розкрийте особливості функціонування світового ринку золота на сучасному етапі
- •171. Розкрийте поняття „статистичні та динамічні аспекти інтеграції”: ефект створення торгівлі, ефект відхилення торгівлі, ефект „іншого кращого”
- •172. Розкрийте поняття конкурентоздатності
- •173. Розкрийте структуру міжнародних науково-технічних зв’язків
- •174. Роль зовнішньої торгівлі в розвитку економіки окремих країн
- •175. Роль і місце франчайзингу в системі міжнародних економічних відносин
- •176. Роль індустріально розвинутих країн у міжнародній торгівлі
- •177. Роль інфраструктури у формуванні цілісної системи сучасних мев
- •178. Роль науково-технічної революції в розвитку міграції робочої сили, наукових та інженерно-технічних кадрів
- •179. Роль промислових компаній у мнто
- •180. Роль спеціалізованих інжинірингових фірм у мнто
- •181. Рух транснаціонального капіталу
- •182. Світовий ринок капіталів: динаміка розвитку, структура, регулювання
- •183. Світовий ринок послуг: динаміка розвитку, структура, проблеми регулювання
- •184. Світовий ринок робочої сили і міжнародна трудова міграція
- •185. Система показників зовнішньої торгівлі
- •186. Соціально-економічні наслідки міграційних процесів в Україні
- •187. Спільний ринок країн Південного конусу (меркосур)
- •188. Структура платіжного балансу
- •189. Структура сучасної міжнародної валютної системи: загальна характеристика
- •Структура міжнародної валютної системи
- •190. Суб’єкти валютного ринку
- •191. Сутність і способи вимірювання сальдо платіжного балансу
- •192. Сутність світової валютної системи та її елементи
- •193. Сутність та структура валютної політики
- •194. Сутність та форми іноземних інвестицій
- •195. Суть і основні функції міжнародних кредитних відносин
- •196. Суть міжнародного лізингу як форми міжнародної торгівлі послугами
- •197. Сучасна географічна структура торгівлі технологією за групами країн
- •198. Сучасний механізм реалізації національної валютної політики: сутність, головні елементи
- •199. Сучасні механізми регулювання обмінного курсу
- •200. Сучасні телекомунікаційні системи у міжнародних економічних відносинах
- •201. Сучасні тенденції розвитку світового ринку високих технологій
- •202. Сучасні тенденції світового ринку праці
- •203. Сучасні теорії впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю
- •204. Сформулюйте основні правила міжнародного інвестування
- •205. Охарактеризуйте стандартні складові платіжного балансу
- •206. Тенденції експорту капіталу
- •207. Тенденції розвитку міжнародної торгівлі в умоваї глобалізації
- •208. Теорії міжнародної трудової міграції
- •209. Теорія прямих і портфельних інвестицій і міжнародного підприємництва
- •210. Техніка проведення ф’юбчерсних операцій
- •211. Типи ліцензійних платежів
- •212. Товарна структура міжнародної торгівлі
- •Міжнародний ринок
- •Ринок готових виробів
- •Ринок сировини і напівфабрикатів
- •Ринок послуг
- •213. У чому полягає вплив еміграції на економіку країни – експортера робочої сили?
- •214. У чому полягає вплив імміграції на економіку країни, яка приймає іноземну робочу силу?
- •215. У чому полягає державне регулювання передачі технології?
- •216. У чому полягає конвертація за поточними операціями?
- •217. У чому полягають економічні умови ліцензійних домовленостей?
- •219.Фактори, що сприяють експорту капіталу
- •220. Фактори, що стимулюють міжнародний рух капіталу
- •221. Форми і види міжнародного консалтингу
- •222. Форми і стадії розвитку економічно інтеграції
- •223. Форми міжнародного руху капіталу
- •224. Франчайзинг та його види
- •225. Характер державного руху капіталу
- •226. Характеристика світових валютних центрів сша
- •227. Характерні риси розвитку міжнародних міграцій в період домонополістичного капіталізму, основні риси і напрями сучасних міграційних процесів
- •228. Характерні риси розвитку світового ринку товарів і послуг
- •229. Хвилі міжнародної міграції робочої сили та їх основні особливості
- •230. Чи завжди вплив тнк на економічний розвиток та витрати ресурсів в одній країні відбувається за рахунок інших?
- •231. Чи можуть міжнародна торгівля та і міжнародний рух факторів виробництва заміщати одне одного?
- •232. Чи потрібно обмежувати приплив прямих іноземних інвестицій до країни?
- •233. Чим золотодевізний стандарт відрізняється від інших видів золотого стандарта?
- •234. Чинники зростання міжнародної торгівлі
- •235. Чому місце розташування виробництва товару з мінімальними витратами може з часом змінюватися?
- •236. Чому сприяє економічна інтеграція?
- •237. Чому фірми готові йти на великий ризик при операціях за кордоном?
- •238. Чому фірми часто намагаються контролювати закордонні виробничі потужності?
- •239. Що краще за все пояснює прибутковість прямих закордонних інвестицій?
- •240. Що мається на увазі, коли кажуть, що сша переживають „кризу” зовнішньої торгівлі? Які основні причини цієї кризи?
- •241. Що представляє собою міжнародний кредит? Які його основні форми?
- •242. Що таке баланс офіційних розрахунків країни?
- •244. Що таке міжнародна валютно-фінансова система і які її ключові елементи?
- •245. Що таке міжнародна передача технології і в яких формах вона здійснюється?
- •246. Як визначається технологічна місткість торгівлі?
- •247. Як впливають прямі іноземні інвестиції на платіжний баланс?
- •248. Як прямі іноземні інвестиції (піі) можуть стимулювати торгівлю?
- •249. Як співві дноситься торгівля товарами і рух капіталу за правилом Вальраса?
- •250. Яка мета застосування захисних валютних застережень?
- •251. Якими причинами можна пояснити зміни частки сировини у світовій торгівлі?
- •252. Які валюти вважаються вільно використовуваними?
- •253. Які ви знаєте основні форми розвитку міжнародної науково-технічної кооперації?
- •254. Які види послуг виділяють в статистиці платіжного балансу?
- •255. Які є форми економічної інтеграці в Латинській Америці?
- •256. Які ключові елементи Бреттон-Вудської угоди
- •257. Які основні етапи інтеграційного процесу , що в них спільного і чим вони відрізняються?
- •Етапи інтеграційного процесу
- •258. Які переваги тп недоліки мають обидва варіанти піі
- •259. Які проблеми стоять перед Україною у зв’язку з міграцією населення?
- •260. Які світові валютно-фінансові центри розташовані в Європі?
- •261. Які теорії торгівлі послугами вам відомі?
- •262. Які типи економічних ефектів виникають при створенні митного союзу?
- •263. Які фактори можуть спричинити порушення платіжного балансу?
- •Характеристика економічних факторів, що можуть спричинити порушення платіжного балансу держави
- •264. Які форми валютних операцій використовуються на валютних біржах?
- •265. Які форми міжнародної технічної допомоги вам відомі?
259. Які проблеми стоять перед Україною у зв’язку з міграцією населення?
Нелегальна міграція є одним з виявів диференціації світу за умовами відтворення населення. Технічний прогрес у другій половині XX ст. хоч і зробив великий ривок, але приросту благ на одну особу не відбулося. Чисельність населення світу зростає переважно за рахунок бідної (менш освіченої) частини, що проживає у країнах, де рівень розвитку сучасних технологій, інфраструктури, культури все більше відстає від високорозвинутих країн. Злиденність у країнах третього світу охоплює вже 1,2 млрд осіб. Модернізація традиційних суспільств призводить до формування мобільного прошарку населення (у ньому домінує молодь). Практично повна відсутність можливостей для вертикальної мобільності в умовах надзвичайної бідності змушує її до переселення. Низька ймовірність легального переселення до високорозвинутих країн породжує значні за обсягом потоки нелегальних мігрантів.
Україна належить до країн зі змішаними потоками нелегальних мігрантів: вона виступає як країною виїзду, так і країною прийняття нелегальних мігрантів. З України нелегально виїжджає за кордон як певна кількість населення, яке постійно проживає на її території, так і прибулі, що тимчасово нелегально перебувають у країні з метою подальшого (нелегального) виїзду за кордон. Негативні наслідки від нелегальної міграції, властиві країнам виходу і входу нелегальних мігрантів, в Україні не тільки виявляються з усією повнотою, але й значно посилюються.
Є три головні шляхи проникнення нелегальних мігрантів до Європи: російський, середземноморський (через Португалію, Іспанію, Францію, влада яких активно виштовхує нелегалів до сусідніх країн) і балканський (головним чином через Туреччину, Боснію, Косово, Хорватію). Нелегали з старого (далекого) зарубіжжя проникають до РФ своїми шляхами. Чітко такі канали налагоджені в афганців. У Таджикистані і Туркменістані є злочинні групи, що займаються відправленням нелегалів з Афганістану до РФ. З фіктивними документами перетнути «прозорий» кордон РФ з Казахстаном можна досить легко. Проїзд територією РФ за наявності коштів теж не матиме особливих перешкод. До кордону з Україною (Ростовська область) вартість проїзду, за словами самих афганців, становить від двох до п’яти тис. дол. США .
Останнім часом в Україні значно збільшилася кількість нелегальних мігрантів з підробленими чи незаконно отриманими паспортами Киргизстану, Таджикистану, Грузії, Казахстану, Вірменії, РФ. Так, у Киргизстані, що має достатньо відкриту візову політику з КНР і оголосив про намір відмовитися від віз з країнами-членами Світової організації торгівлі, видавалися паспорти без сучасного захисту, в яких можна було легко змінити фотографію, і візи у формі печатки, не складні для підробки. Згідно з даними обстеження за участю Міжнародної організації міграцій (МОМ), складається враження, що тут, як і сусідньому Таджикистані, паспорти з неправильними особистими даними можна було купити у відомстві, що їх видає. За оцінками, в середньому кожний нелегальний мігрант платить організаторам перевезень за проїзд територією України 5-6 тис. дол. США. Отже, діяльність злочинних угруповань, що організовують і контролюють нелегальну міграцію через Україну, не є збитковою.
Серед причин вибору транзитними нелегальними мігрантами шляху до Західної Європи через Україну, крім головної (відсутності повноцінної системи імміграційного контролю), називають ще такі: можливість досить легко отримати статус біженця в Україні, порівняно невисокі ціни на основні споживчі товари, можливість підробітку у неформальному секторі економіки .
Характерним для транзитних нелегальних мігрантів в Україні є пошук не будь-якої зайнятості за винагороду, а насамперед такої, яка дає можливість мати заробітки і доходи, що не контролюються державою та її структурами. Якщо у країнах вселення нелегальних мігрантів основними сферами прикладання їх праці є будівництво, ремонт, прибирання приміщень, ресторанний і готельний бізнес, домашнє обслуговування, сфери з сезонним виробництвом (сільське господарство, індустрія туризму і розваг), то транзитний характер нелегальних мігрантів в Україні обмежує їх зайнятість однією сферою – торгівлею та посередницькими торговими послугами.
Не пов’язуючи своє майбутнє з Україною, транзитні нелегальні мігранти не відчувають стосовно України ніяких зобов’язань. Відсутність повноцінної системи імміграційного контролю може бути конкретизована «м’якістю» візової політики України, відсутністю контролю за діяльністю фізичних та юридичних осіб, які запрошують до України і приймають іноземців, наявністю розширеної підсобницької бази нелегальної міграції на території України, можливістю тривалого нелегального проживання, безконтрольного пересування, відсутністю дієвого механізму виселення та депортації іноземців з України.
Очевидно, що нелегальна міграція не може бути належним чином відображена офіційною статистикою. Певну допомогу у виявленні нелегальних мігрантів зможе надати аналіз інформації з імміграційних карток, що заповнюють всі іноземні громадяни, які приїздять до України на певний термін. Значний потенціал обліку нелегальних мігрантів мають переписи населення. Зокрема, серед поставлених імператором задач Першого всезагального перепису населення Російської імперії задача по адміністративно-поліцейських справах містила лише одну мету: «для спостереження за пересуванням населення». Обліку нелегальних мігрантів сприяло б використання у переписах населення спеціального короткого переписного листа для тих, хто перебуває у країні тимчасово.
Дуже занижена офіційна чисельність нелегальних мігрантів в Україні ґрунтується на висновку, що Україна не є своєрідним накопичувачем нелегальних мігрантів; нелегальні мігранти, прямуючи до країн Заходу, затримуються в Україні лише певний час (кілька місяців), необхідний для організації виїзду, збору групи тощо. Мають місце й інші цифри, наприклад, що в Україні нелегально проживає близько мільйона громадян інших держав. Для порівняння: чисельність нелегалів у 1998 р. у країнах ЄС становила (як мінімум) 3 млн осіб. Дані, що у країнах ЄС чисельність нелегалів коливається в межах 10-20 млн осіб, і ними виробляється близько 16% ВВП, на наш погляд, є дуже завищеними.
Крім прямого (після затримання) визначення країн походження нелегальних мігрантів, можна використовувати непряме їх визначення шляхом виділення так званих країн ризику. До таких країн належать ті, обсяги в’їзду громадян яких в Україну істотно перевищують обсяги виїзду громадян України до цих країн. Так, у 2000 р. до України в’їхало громадян з Філіппін (10,8 тис.), В’єтнаму (9,8 тис.), Афганістану (5,1 тис.), Йорданії (3,8 тис.), Камбоджі (3,2 тис.), Монголії (3,2 тис.), Бангладеш (3,1 тис.), Пакистану (3 тис.), тобто більше, ніж виїжджало до цих країн громадян України (до більшості з них громадяни України не виїжджали взагалі). Великим за обсягом був в’їзд до України громадян Індії, Південно-Африканської Республіки, Тайваню, Лівану, що значно перевищував чисельність громадян України, які виїжджали до цих країн.
Нелегальна міграція за значних її масштабів, враховуючи транзитне розташування України, може гальмувати соціально-економічний розвиток. Візовий режим, боротьба з нелегальною міграцією і тероризмом, незаконним обігом наркотиків, постійний облік демографічного балансу, порядок на кордоні, своєчасний перегляд законодавчих актів і «стикування» їх один з одним, перегляд інституту громадянства тощо утворюють особливу складову національної безпеки. Канали нелегальної міграції, що контролюються злочинними угрупованнями, не виключають, а, швидше, передбачають контроль з боку спецслужб іноземних держав, спрямований не тільки на боротьбу з нелегальною міграцією. На жаль, в Україні проблеми нелегальної міграції у такому аспекті до цього часу лише декларувалися, але практично не розглядалися.