207. Тенденції розвитку міжнародної торгівлі в умоваї глобалізації

Важлива тенденція розвитку міжнародної торгівлі в умовах глобалізації - розширення торгівліза продовольчою групою товарів між промислово розвиненими країнами. Уміжнароднійторгівлі продовольством відзначається відносне зменшення попиту на нього. Деякою мірою це пов'язане з розширенням виробництва продовольства в промислово розвинених країнах.

У зв'язку з ростом такої торгівлі, різко виріс обмін послугами: науково-технічного, виробничого, комерційними, фінансово-кредитного характеру. Активна торгівля машинами і устаткуванням породила ряд нових послуг, таких як інжиніринг, лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги, що, у свою чергу, стимулює міжкраїновий обмін послугами, особливо науково-технічного, виробничого, комунікативного фінансово-кредитного характеру. У той же час торгівля послугами (особливо такими, як інформаційно-обчислювальні, консалтингові, лізингові, інжинірингові) стимулює світову торгівлю товарами виробничого призначення.

Найбільш швидкими темпами росте експорт електротехнічного і електронного встаткування, на частку якого доводиться більше 25% усього експорту машинотехнічної продукції.

Експорт - це продаж товару в іншій країні, що відрізняється від його реалізації на власному внутрішньому ринку умовами збуту традиціями і звичаями, мовою і т.п.

Для географічного розподілу міжнародноїторгівлі характерна перевага країн з розвиненою ринковою економікою промислово розвинених країн. Так, у середині 90-х рр. на них приділялося близько 70% світового експорту.

На відміну від більшості країн, що розвиваються, «нові індустріальні країни») особливо чотири «малих дракони» Азії (Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур), демонструють швидкий ріст експорту. Їхня частка у світовому експорті в середині 90‑ х років становила 10,5%. Набираюча економічні обороти в останнє десятиліття КНР досягла 2,9% (було менш 1%). США у світовому експорті займають 12,3%, Західна Європа - 43%; Японія -9,5%.

Характеризуючи основні тенденції в географічній спрямованості міжнародної торгівлі, варто підкреслити той факт, що розвиток і поглиблення міжнародного поділу праці між промислово розвиненими країнами веде до збільшення їхньої взаємної торгівлі і зменшенню частки країн, що розвиваються. Основні товаропотоки протікають у рамках «великої тріади»: США - Західна Європа - Японія.

Помітною тенденцією сучасної міжнародної торгівлі є збільшення обсягів торгівлі між країнами, що розвиваються. Особливо помітна експортна експансія «нових індустріальних країн».

Оскільки в експорті промислово розвинених країн переважає складна техніка, що розвиваються країни представляють для них порівняно менший інтерес як ринки збуту такої продукції. Складна техніка часто буває не потрібна країнам, що розвиваються, оскільки не вписується в сформований виробничий цикл. Іноді ж вона просто їм не по кишені.

Товарна структура російського експорту в останні роки зберігає свою сировинну спрямованість. Домінуючі позиції продовжують займати паливно-енергетичні товари, чорні і кольорові метали і хімічні добрива.

Основними факторами зростання світової торгівлі на сучасному етапі розвитку є збільшення світового виробництва і зростання світового ВВП по паритету купівельної спроможності. Самими динамічними торговельними регіонами, що розвиваються є Азія і транзитні країни, які показали подвійне збільшення показників імпорту і експорту у своїй зовнішній торгівлі товарами.

Зростання спостерігався як в обсягах світового експорту, так і імпорту.

Характеризуючи основні тенденції в географічному спрямуванні міжнародної торгівлі, слід підкреслити, що розвиток і поглиблення міжнародного поділу праці між промислово розвинутими країнами веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшення частки країн, що розвиваються. Основні товаропотоки здійснюються в межах «великої тріади»: США —Західна Європа —Японія.