- •Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
- •Ключові слова
- •Література:
- •1.1.Поняття "соціалізація".
- •1.2. Фактори соціалізації.
- •1.3. Засоби та механізми соціалізації.
- •1.4. Виховання як сладова соціалізації.
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова
- •Література:
- •2.1. Людина як об’єкт і суб’єкт соціалізації.
- •2.2. Людина як жертва соціалізації.
- •2.3. Самозміна людини в процесі соціалізації.
- •2.4. Гуманістична спрямованість виховання
- •Ключові слова.
- •Література:
- •3.1. Космос, планета, світ як мегачинники соціалізації.
- •3.2. Країна як чинник соціалізації.
- •3.3. Етнос і соціалізація
- •3. 4. Суспільство і держава як фактори соціалізації.
- •3.5. Виховання як соціальний інститут.
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова:
- •Література:
- •4.1.Регіон як складова соціалізації.
- •4.2. Засоби масової інформації - як засіб соціалізації.
- •4.3. Субкультра в процесі соціалізації особистості.
- •4.4. Сільський та міський типи соціалізації.
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова:
- •Література:
- •5.1. Сім'я як соціальний інститут суспільного розвитку
- •5.2. Основні завдання сімейного виховання в сучасному суспільстві.
- •5.3. Функції та принципи виховання дітей в сім'ї.
- •5.4. Сусідство як чинник соціалізації.
- •5.5. Група ровесників як чинник соціалізації.
- •5.6. Релігійні організації і релігійне виховання.
- •5.7. Виховні організації і соціальне виховання.
- •5.8. Контркультурні організації і дисоціальне виховання.
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова:
- •Література
- •6.1. Характеристика ціннісних систем: історія та сучасність.
- •6.2. Цінності виховання в сучасному шкільництві
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Ключові слова:
- •Література:
- •7.1.Суть та основні структурні елементи наукового світогляду.
- •7.2.Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду учнів.
- •7.3.Активна трудова і громадсько-корисна діяльність - важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості.
- •7.4.Науковий світогляд і релігія. Світський характер навчання та виховання в сучасній школі.
- •Ключові слова:
- •Література:
- •8.1. "Я-концепція" у підлітковому та юнацькому віці.
- •8.2. Поняття "я-концепції".
- •8.3.Основні функції "я-концепції".
- •8.4. Психологічний вік. "я-концепція" і особливості сприйняття психологічного часу в юнацькому віці.
- •8.5.Формування адекватної "я-концепції".
- •8.6. "Я-концепція" і проблема самовиховання.
- •8.7. Особливості самовираження, самоствердження та самореалізації у підлітковому та юнацькому віці.
- •Ключові слова
- •Література:
- •9.1.Демократизація шкільного життя в сучасних умовах.
- •9.2.Тенденції в становленні загальної та професійної освіти.
- •9.3.Становлення змісту та шляхів національного виховання.
- •Розділ х. Провідні концепції соціалізації особистості у світовій педагогічній науці другої половини хх століття.
- •Ключові слова
- •Література:
- •10.1. Технократичні концепції соціалізації особистості.
- •10.2.Особливості соціалізації особистості за концепціями авторитарного раціоналізм
- •10.3.Психоаналітична модель соціалізації особистості.
- •10.4.Неогуманістичні концепції соціалізації особистості .
- •10.5.Провідні концепції соціалізації особистості в сучасній українській педагогіці.
- •Ключові слова:
- •Література:
- •11.1. Система виховних цінностей у сучасному шкільництві.
- •11.2. Форми та методи соціалізуючого впливу школи.
- •Розділ хіі. Основні чинники духовно-ціннісної орієнтації людини в життєдіяльності виховної організації.
- •Ключові слова:
- •Література:
- •12.1. Побут виховної організації.
- •12.2. Основні складові життєдіяльності виховної організації.
- •12.4. Індивідуальна допомога як чинник ефективності виховання.
- •Основна література
8.3.Основні функції "я-концепції".
В "Я-концепції" запрограмовано, якою має бути поведінка людини. Оскільки "Я-концепція" - це уявлення про "Я", яке може бути правильним чи неправильним, то воно частково може існувати і в неусвідомленій формі, усвідомлюючись непрямо, через поведінку. "Я-концепція"' спрямовує і орієнтує поведінку. Так, наприклад, якщо в мозку "Я" запрограмовано, що я добрий учень, то я можу подолати всі спокуси розваг, свою слабкість та лінощі для того, щоб підтвердити своє "Я". Але якщо в моєму "Я" зафіксовано, що я "сильний та нещадний", то мені важко виявляти людяність, душевність, а будь-який вияв цих рис я розглядатиму як слабкість, яку зневажатиму. Розходження між "Я-концепцію" особистості та її реальною поведінкою переживається дуже боляче, тому що руйнується уявлення про себе. Вихід з такої ситуації можливий через зміну або "Я-концепції", або поведінки. Досягнення згоди із самим собою можна домогтися виробленням здатності сприймати себе таким, яким я є. І таке сприйняття стає можливим, якщо особистість терпимо ставиться до неузгодженості, усвідомлюючи причину внутрішнього переживання, конфлікту, змінюючи уявлення про саму себе. У такому разі виникає необхідність коригувати "Я-концепцію" і якщо особистість не робить цього, то ми можемо говорити про дисгармонійну будову особистості, яку постійно розривають внутрішні конфлікти, завдяки чому утруднюється процес саморозвитку. Велику роль в регуляції внутрішніх конфліктів мають відігравати практична психологія, шкільні психологи, яких, на жаль, в наших школах обмаль. Практична психологія має великий набір методик і технологій для розвитку психологічного механізму /методи психічної саморегуляції, ігрові та дискусійні методи; екзистенціональні, сентизивні та трансперсональні тренінги/.
Певну роль відіграє "Я-концепція" і при визначенні очікувань людини, тобто її уявлень про те, що має відбутися. Так, наприклад, діти, які вболівають за свої успіхи в школі, часто кажуть: “Я знаю, що стану повним дурнем", або "Я знаю, що погано напишу цю контрольну роботу ". Іноді за допомогою таких суджень учень намагається підбадьорити себе; іноді вони виражають його реальну невпевненість. Очікування дитини і поведінка, що їм відповідає, визначаються врешті-решт її уявленнями про себе, її самооцінкою.
Самооцінка на різних вікових стадіях розвитку особистості має свої особливості. Самооцінка підлітка досить динамічна тому, що не вироблені, не існують критерії, на які спирався б підліток. У юнацькому віці вона вже дещо стійкіша, сталіша, хоч і піддатлива до змін і розвитку. На формування самооцінки підлітків і юнаків впливають такі фактори: І/ зіставлення реального образу "Я" з ідеальним, тобто з тим, яким би індивід хотів би бути; 2/ інтеріоризація соціальних реакцій на індивіда, тобто схильність підлітків і юнаків оцінювати себе, так, як, на їхню думку, оцінюють їх інші люди; З/ оцінювання успішності своїх дій і вчинків через призму своєї ідентичності, тобто успішності виконання самостійно вибраного діла.
Формуючи власне "Я", людина повинна спиратись на певний зразок, мати ідеал. Але між ідеалом, що формується як перспектива розвитку і поведінки власного "Я", і реальною самооцінкою існує певне розходження, протиріччя. Надто значна розбіжність між "Я" реальним і ідеальним стає умовою внутрішнього конфлікту. У випадку значного протиріччя між самооцінкою і адекватною оцінкою у підлітків і юнаків порушується душевна рівновага, змінюється поведінка. Якщо самооцінка нижча за адекватну, то з’являються ознака тривожності, очікування негативної думки про себе, що досить суттєво впливає на успіхи у навчанні. Тому у формуванні складових "Я-концепції" підлітків і юнаків завжди необхідна допомога вчителя, сім'ї, що сприяла б виробленню позитивної "Я-концепції" як запоруки самовдосконалення, саморозвитку особистості.