Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Світ.худ.кул.Лекц._8.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Лекція 8. Культура архаїчного суспільства. Первісна доба

Термін «первісний» вживається в науці для позначення початкового етапу людської історії; зі звернення до культури первісного ладу розпочинається входження до культурного простору людства.

Первісна культура відіграла значну роль у подальшому розвитку людства. Чимало явищ сучасного життя виникло у первісному суспільстві. Саме з цього культурно-історичного періоду починається історія людської цивілізації, формується людина, виникає суспільство, зароджуються такі форми людської духовності, як релігія, мораль, мистецтво. У первісну епоху з’являються перші світоглядні, релігійні уявлення людини. Ці процеси заклали фундамент історії людства, а також її культури як особливої сфери людського суспільства.

Первісна епоха – найтриваліший період в історії людства – від виникнення людини і до появи державності. Часові межі первісного суспільства визначити досить складно, нові матеріали археологічних експедицій постійно вносять корективи до хронології первісного ладу. За найновішими даними, первісне суспільство виникло на Землі більше двох мільйонів років тому й існувало в окремих районах до IV – ІІІ тис. до н.е. У 1994 р. при розкопках в Азії та Африці були знайдені рештки австралопітека; вчені дійшли висновку, що він жив 3-4 млн. рр. тому. Нещодавні розкопки на Закарпатті доводять, що перші люди на території сучасної України з’явились близько 1 млна років тому.

Сучасна наука пропонує декілька періодизацій культурного розвитку людства: історичну, археологічну, антропологічну. Археологічна періодизація, яка бере за основу відмінності в матеріалі і виготовленні знарядь праці, ділить історію світової культури на три віки: кам’яний, бронзовий і залізний.

К ам’яна доба – найдавніший період розвитку людства, знаряддя праці виготовлялися з каменю, дерева, кістки. Хронологічно кам’яний вік поділяється на 3 періоди: палеоліт – давній кам’яний вік, мезоліт – середній кам’яний вік, неоліт – новий кам’яний вік.

  • Давній кам’яний вік (3-2,6 млн. – 12 тис. до н.е.) – палеоліт (грець. palaios – давній + lithos – камінь) – час існування допотопної людини, перевага надається полюванню та збиральництву рослинної їжі. Стадні суспільні відносини.

Палеоліт поділяється:

  • ранній палеоліт (3-2,6 млн. – 150 тис. рр. до н.е.) – олдувайська, ашельська епохи;

  • с

    Палеоліт. Галечні знаряддя. Бл.2,6 млн. Р. До н.Е.

    ередній палеоліт (150 – 40/35 тис. рр. до н.е.) – мустьєрська епоха;

  • п ізній палеоліт (35 – 12/10 тис. рр. до н.е.) – ориянська, солютрейська, мадленська епохи.

Палеоліт – епоха прадавньої людини та доісторичних тварин. Перші зразки матеріальної культури з’являються в ранньому палеоліті. Знаряддя праці були досить примітивними i протягом тривалого часу первісне людство фактично не зазнало змін у засобах оброблення каменю. Поряд із застосуванням палиці та каменю як зброї, людина декількома грубими відщепами почала виготовляти знаряддя праці з гальки шляхом оббивання з одного – (чопери), або обох бокiв – (чопiнги). Удосконалення обробки чопiнгiв спричинило появу ручного рубила, яке мало досить широке застосування.

З

Палеоліт. Кам’яний наконечник із “ніжкою”.

Північна Африка.

начним кроком вперед у технології оброки та використання каменю стали нуклеуси – це камені, з відщеп яких почали виготовляти знаряддя праці (скребки, свердла). З’являються протосокири-рубила, або клівери. На деяких стоянках віднайдено й списи. Значний переворот у техніці оброблення каменю стався з широким використанням кременю. Кременева iндустрiя, що робилася на відщепах, представлена скребками, трикутними гостроконечниками, зубчастими знаряддями для обробки дерева. У ранньому палеолiтi люди почали видобувати вогонь, споруджувати округле (зовні сферичне) житло.

П

Архантроп

оява однотипних знарядь праці свідчить про зародження мислення. Наслідки стали відчутними у середньому палеоліті (мустьєрська епоха), коли на зміну збиральництву прийшло полювання, почала набувати сили логіка сприйняття у процесі засвоєння навколишнього середовища. При кочовому способі життя, було свідоме регулювання росту населення. Тобто природні інстинкти збереження потомства трансформуються для потреби скоротити чисельність племені, але забезпечення життєдіяльності інших членів*.

Людина мустьєрського періоду змушена виготовляти спеціальні знаряддя: вістря для списів, гостроконечники, скребла для обробки шкур.

Н а зміну архантропу*, що жив збиральництвом, приходить неандерталець, у пізньому палеоліті йому на зміну приходить кроманьйонець**, удосконалюючи знаряддя праці: різці, пластини, шила, голки; ведучи колективне полювання, осілий спосіб життя та утворюючи первісні поселення – стоянки.

Н

Кроманьйонець

з гроту Кро-Маньон

Неандерталець

з Ла-Шапель-о-Сен

а початку пізнього палеоліту зароджуються різні види образотворчого мистецтва: розпис на стінах та стелях печер, рельєф і кругла скульптура, гравірований малюнок на камені, кісті. Зображення тварин, людини, трафарети рук, надалі – багатофігурні військові події, сцени полювання, – це основні теми первісного мистецтва. А розквіт образотворчого мистецтва первісної доби припадає на Мадленську епоху (15-8 тис. до н.е.).

  • Середній кам’яний вік (12-8 тис. до н.е.) – мезоліт (протонеоліт, епіпалеоліт) (грец. mesos – середній, проміжний + lithos – камінь) – до цього періоду належать культури: азільська, гарденаузька (Європа), маглемозе та ертебелле (Північна Європа), натуфійська (Південно-Західна Азія), хоабінська (Південно-Східна Азія). За доби мезоліту завершується формування великих рас. Отримали поширення лук та стріли, приручена собака.

В

Складний гарпун

Мезоліт. (Данія)

епоху мезоліту людина веде осілий спосіб життя: відбувся розподіл праці, чоловік полює, а жінка веде домашнє господарство. Це вплинуло на художню культуру: чоловіки малювали тварин, сцени полювання, жінки – орнаменти, прикрашаючи речі побуту. Хоча, орнамент відомий ще з часів палеоліту***.

  • Н овий кам’яний вік (8-4 тис. до н.е.) – неоліт (грец. nеos – новий + lithos – камінь) – перехід від привласнюючого господарства (мисливство, збиральництво) до виробничого (землеробство, скотарство). На Стародавньому Сході у неолiтi утворилися перші держави в Передній Азії, Пiвнiчно-Схiднiй Африці: Шумер, Аккад, Вавилон, Єгипет, Ассирiя та iн.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.