Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СОЦІАЛІЗАЦІЯ І СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ.doc
Скачиваний:
101
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.24 Mб
Скачать

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Житомирська філія

А.В. Іванченко, А.А. Сбруєва,

О.М. Дікова-Фаворська

«Соціалізація і соціальне виховання»

навчальний посібник

Житомир 2005

УДК 378.01

Рекомендовано до друку вченою Науково-методичною радою Житомирської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» лютого 2005 року, протокол №

Рецензенти:

О.А. ДУБАСЕНЮК – дійсний член Міжнародної академії акмеологічних наук, доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково роботи Житомирського державного університету імені І.Я.Франка.

М.М.ЗАБРОЦЬКИЙ – професор, завідувач кафедри педагогіки і психології Житомирського обласного інституту післядипломної освіти.

Н.А.СЕЙКО – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи Житомирського державного університету імені І.Я.Франка.

Іванченко А.В., Сбруєва А.А. Дікова-Фаворська О.М. Соціалізація і соціальне виховання. Навчальний посібник.- Житомир, 2005, -168 c.

У навчальному посібнику висвітлюється питання соціалізація як соціально-педагогічна проблема; дається характеристика людини як су’єкта і об’єкта соціалізації, визначаються мегафактори, макрофактори та мезофактори соціалізації; дається характеристика вихо­вання як соціального інституту соціалізації; висвітлюються особли­вості соціалізації у зарубіжних країнах.

Навчальний посібник рекомендується студентам вищих навчальних закладів, які вивчають курс “Соціалізація і соціальне виховання”, а також соціальним працівникам навчальних закладів і установ соціального захисту, працівникам соціальних служб, вчителям та вихователям загальноосвітніх шкіл, ПТУ, тощо.

 А.В. Іванченко, А. А. Сбруєва, О.М. Дікова-Фаворська, 2004

Вступ 6

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА. 7

1.1. Поняття "соціалізація". 7

1.2. Фактори соціалізації. 8

1.3. Засоби та механізми соціалізації. 9

1.4. Виховання як складова соціалізації. 10

РОЗДІЛ ІІ. ЛЮДИНА В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ. 12

2.1. Людина як об’єкт і суб’єкт соціалізації. 12

2.2. Людина як жертва соціалізації. 14

2.3. Самозміна людини в процесі соціалізації. 15

2.4. Гуманістична спрямованість виховання. 16

РОЗДІЛ ІІІ. МЕГА - ТА МАКРОЧИННИКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ. 17

3.1. Космос, планета, світ як мегачинники соціалізації. 17

3.2. Країна як чинник соціалізації. 18

3.3. Етнос і соціалізація. 18

3.4. Суспільство і держава як фактори соціалізації 20

3.5. Виховання як соціальний інститут. 21

Р0ЗДІЛ ІV. МЕЗ0ЧИННИКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ. 24

4.1.Регіон як складова соціалізації. 24

4.2.ЗМІ як засіб соціалізації. 25

4.3.Субкультура в процесі соціалізації особистості. 26

4.4.Сільський та міський типи соціалізації. 28

РОЗДІЛ V. ВИХОВАННЯ У КОНТЕКСТІ МІКРОЧИННИКІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ. 30

5.1. Сім'я як соціальний інститут суспільного розвитку. 30

5.2. Основні завдання сімейного виховання в сучасному суспільстві. 31

5.3. Функції та принципи виховання дітей в сім'ї. 32

5.4. Сусідство як чинник соціалізації. 34

5.5. Група ровесників як чинник соціалізації. 34

5.6. Релігійні організації і релігійне виховання. 35

5.7. Виховні організації і соціальне виховання. 36

5.8. Контркультурні організації і дисоціальне виховання. 37

5.9. Мікросоціум як чинник соціалізації.

РОЗДІЛ VI. МЕТА ВИХОВАННЯ. 39

  1. 6.1. Характеристика ціннісних систем: історія та сучасність. 39

6.2.Цінності виховання в сучасному шкільництві. 56

РОЗДІЛ VII. ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ ШКОЛЯРІВ. 67

    1. Суть та основні структурні елементи наукового світогляду. 67

    2. Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду учнів. 73

    3. Активна трудова і громадсько-корисна діяльність - важливі складові у формуванні наукового світорозуміння особистості. 77

    4. Науковий світогляд і релігія. Світський характер навчання та виховання в сучасній школі. 80

Р0ЗДІЛ VІІІ. СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК ФАКТОР ЇЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ. 84

8.1. "Я-концепція" у підлітковому та юнацькому віці. 84

8.2. Поняття "Я-концепції”. 85

8.3. Основні функції "Я-концепції". 86

8.4. Психологічний вік. "Я- концепція" і особливості сприйняття психологічного часу в юнацькому віці. 87

8.5. Формування адекватної "Я-концепції". 88

8.6. "Я-конпепція" і проблема самовиховання. 91

8.7.Особливості самовираження, самоствердження, самореалізації у підлітковому віці. 92

РОЗДІЛ ІХ. ОСВІТА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ЇЇ ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ-ВИХОВАТЕЛЯ . 97

9.1.Демократизація шкільного життя в сучасних умовах . 97

9.2.Тенденції в становленні загальної та професійної освіти. 99

9.3.Становлення змісту та шляхів національного виховання. 164

РОЗДІЛ Х. ПРОВІДНІ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У СВІТОВІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ. 108

10.1. Технократичні концепції соціалізації особистості. 108

10.2.Особливості соціалізації особистості за концепціями авторитарного раціоналізму. 112

10.3.Психоаналітична модель соціалізації особистості. 114

10.4.Неогуманістичні концепції соціалізації особистості. 117

10.5.Провідні концепції соціалізації особистості в сучасній українській педагогіці. 123

РОЗДІЛ XІ. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ. 131

11.1. Система виховних цінностей у сучасному шкільництві. 131

    1. Форми та методи соціалізуючого впливу школи. 142

РОЗДІЛ XІІ. ОСНОВНІ ЧИННИКИ ДУХОВНО-ЦІННІСНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ЛЮДИНИ В ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ. 158

12.1. Побут виховної організації. 158

12.2. Основні складові життєдіяльності виховної організації. 160

12.3. Взаємодія як спосіб спільної виховної діяльності у виховній

організації. 161

12.4. Індивідуальна допомога як чинник ефективності виховання. 163

Основна література 166

ВСТУП

Процес розвитку людини у взаємодії її з оточуючим світом одержав назву соціалізація. Термін соціалізація трактується як двосторонній процес. З однієї строни - індивід засвоює соціальний досвід, входячи в соціальне сере­довище, в систему соціальних зв'язків, а з іншої - в процесі соціалізації він активно відтворює систему соціальних зв'язків за рахунок активного входження у середовище. Таким чином, цей підхід акцентує увагу на тому, що людина в процесі соціалізації не тільки збагачується досвідом, а й реалізує себе як особистість, впливаючи на життєві обставини, на оточуючих людей. Цьому в значній мірі сприяють теорія і практика соціального виховання, які дають обґрунтування суті соціального виховання і його основних завдань, визначають загальні підходи до співвідношення розвитку, соціалізації і виховання; визначають цінності і принципи соціального виховання тощо.

Соціологія соціального виховання визначає соціалізацію як контекст соціального виховання і соціальне виховання як складову частину соціалізації, що сприяє пошуку шляхів та засобів використання їх виховних потенцій, нівелювання від’ємних та відповідне посилення позитивних впливів на розвиток людини в процесі соціалізації. Конкретні знання, отримані в процесі вивчення соціалізації, технології соціального виховання в значній мірі допоможуть більш ефективному пошуку шляхів інтеграції виховних сил суспільства, спрямованих на соціальне формування особистості.

Теорія соціального виховання описує, відповідним чином пояснює й прогнозує процес соціального формування особистості. Зокрема, теорія соціального виховання досліджує: що являють собою індивідуальні, групові і соціальні суб'єкти соціального виховання і як вони взаємодіють між собою; зміст життєдіяльності виховних організацій; зміст і характер індивідуальної допомоги людині і т.п.

Теорія соціального виховання, як складова соціалізації, використовує в своїх дослідженнях відомості з соціології віку людини, соціології міста і села, соціології масової комунікації, соціології молоді, соціології сім’ї, соціології моралі, соціології освіти, соціології релігії, соціології злочинності...

Розробляючи питання технології соціального виховання, соціальна педагогіка бере на своє озброєння відомості з соціології, характеризуючи контекст, в якому здійснюється соціальне виховання, аналіз особливостей властивих різним регіонам та типам поселень, ціннісних орієнтацій окремих вікових і соціально-професійних груп населення. Певне місце в теорії і практиці соціального виховання займають питання необхідності: урахування у віковій діяльності етнічних особливостей вікової періодизації життєвого шляху положення людей того або іншого віку і статі в етносі; етнічної специфіки і закономірностей соціалізації і виховання. В пропонованому навчальному посібнику висвітлюються питання: соціалізація як соціально-педагогічна проблема; дається характеристика людини як суб'єкта і об'єкта соціалізації; визначаються мегафактори, макрофактори та мезофактори соціалізації; дається характеристика виховання як соціального інституту соціалізації; висвітлюються особливості соціалізації у зарубіжних країнах.

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА.

1.1. Поняття "соціалізація".

1.2. Фактори соціалізації.

1.3. Засоби та механізми соціалізації.

1.4. Виховання як складова соціалізації.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.