3.1. Космос, планета, світ як мегачинники соціалізації.

Проблема впливу Космосу (Всесвіту) на життя людей здавна привертала увагу вчених На протязі. багатьох віків виникали теорії уавтори яких вбачали в космосі джерело могутнього впливу на життя людського суспіль­ства. Так ще на початку XX століття видатні вчені психіатр А.М.Бехтєрєв, геофізик П.П. Лазарєв, біофізик А.Л.Чижевський та інші відзначали залежність відносин в соціальному середовищі від кількості енергії, яка появляється у світовому просторі й передбачували, що вивчення явищ суспільних у зв'язку з явищами геофізичними і космічними повинно... дати можливість наукового обгрунтування вивчення законів людського суспільства.

А.Л. Чижевський, наприклад, виявив, що епохи концентрацій історичних подій, таких як відкриття Америки, революцій в Англії, Франції і Росії та ін.) співпадають з епохами максимумів сонячної активності. Подібну залежність виявив він і в житті видатних історичних діячів.

Не виключено, що в недалекій перспективі виявляться залежності характеру і життєвого шляху людини від певних космічних впливів, що може стати однією з природних основ індивідуального підходу до виховання людини.

На Землі, як на одній з крупних планет Всесвіту, в процесі історичного розвитку утворилися різні, форми соціального життя.

Світ виник і розвивався в природно-кліматичних умовах, які відрізняли планету Земля від інших планет. В процесі свого історичного розвитку світ певним чином впливав на планету Земля, породивши останнім часом такі глобальні планетарно-світові процеси і проблеми як екологічні (забруднення навколишнього середовища та ін.), економічні (збільшення розриву у рівнях розвитку країн і континентів), демографічні (неконтрольований ріст населення в одних регіонах і різке зменшення його в інших), військово-політичні, (зростання числа і небезпеки регіональних конфлікті. політична нестабільність).

Усі ці та інші проблеми і процеси прямо і опосередковано впливають на соціалізацію підростаючих поколінь.

Враховуючи наявність і роль мегафакторів у соціалізації, надзвичайно важливо у виховному процесі виходити із розуміння взаємозв'язку та взаємобумовленості природничих і соціальних процесів, погоджуючи його із загальними законами розвитку природи і людини, формувати у людини відповідальність за розвиток самої себе, за стан і дальшу еволюцію ноосфери. Дуже важливо, щоб людина завади прагнула усвідомлювати себе громадянином Всесвіту, усвідомлювала зв'язок ноосфери і життєдіяльності людського суспільства.

3.2. Країна як чинник соціалізації.

Країна як географічно-культурна територія характеризується своїм державним суверенітетом (повним або обмеженим), або й взагалі може перебувати під владою іншої країни (тобто бути колонією або залежною територією). На території однієї країни можуть існувати і кілька держав (наприклад, у наші дні в Кореї, Китаї).

Географічні та кліматичні умови тієї або іншої країни змушують її жителів з покоління в покоління долати певні життєві труднощі. Люди в залежності від кліматичних умов, в яких вони живуть, часто схильні, до послух чи непокори, до розвитку науки чи мистецтва. Географічні умови і клімат країни певним чином впливають на народжуваність і густоту населення. Геокліматичні умови впливають на стан здоров'я жителів країни, поширення ряду хвороб, нарешті - на становлення та розвиток етнічних особливостей її жителів.

Розглядаючи природно-кліматичні умови та їх роль у історико-економічному розвитку тієї або іншої країни, не можна стверджувати, що вони вирішальним чином впливають на соціалізацію людини. Їх тільки всеохоплюче використовують і враховують у своєму житті ті або інші етноси, суспільство, держава.