2.Охарактеризуйте особенности методической работы по формированию пространственных представлений у младших школьников.

Формування просторових уявлень і розвиток уяви учнів - одні з найважливіших завдань вивчення геометричного матеріалу в початкових класах. До поняття сприймання простору входить сприймання відстані, на якій предмети розміщені від нас і один від одного, місця розташування предметів, їхньої величини та форми. Три основні категорії знань про простір (знання про положення, величину і форму) знаходять певний розвиток у початкових класах. Причому ці категорії знань про простір, зокрема знання геометрії положення, мають широке застосування в процесі навчання та повсякденному житті.

Навчання дітей орієнтування в просторі проводиться під час вивчення всіх навчальних предметів, але початкове ознайомлення з просторовими поняттями частіше пов'язується з вивченням елементів геометрії. Розвиток уявлень учнів щодо геометрії положення відбувається за допомогою спеціально дібраних вправ. У ході їх виконання подаються потрібні пояснення й уточнення, ставляться контрольні запитання. Вправи з питань геометрії положення опрацьовуються в кожному класі початкового навчання, але найбільше їх у першому і другому класах. Багато вправ є вступними або додатковими до завдань арифметичного змісту. Систему вправ подаємо, об'єднавши їх у такі групи: орієнтування в розміщенні предметів відносно самого себе; орієнтування в розташуванні частин предмета, розміщеного перед суб'єктом, та порядкове розміщення предметів; визначення положення, в якому один предмет знаходиться відносно іншого; визначення положення предметів відносно певної особи; визначення горизонтального, вертикального та похилого положення предметів у просторі та на площині.

При доборі вправ необхідно враховувати, що учням легше характеризувати положення предметів у просторі, якщо початком відліку є сама дитина. Складніше визначити положення предметів відносно інших предметів та орієнтуватись на площині.

Орієнтування в розміщенні предметів відносно самого себе.

Це робиться за допомогою різних ігрових вправ під час проведення фізкультурної хвилинки та постановки відповідних індивідуальних завдань.

У фізкультхвилинки включають окремі вправи:

• закрий очі намалюй одночасно правою і лівою рукою два трикутники перед собою;

• намалюй перед собою очима дві квітки з трьома пелюстками за годинниковою стрілкою, з двома пелюстками проти годинникової стрілки.

Орієнтування в розташуванні частин предмета, розміщеного перед суб'єктом. Порядкове розміщення предметів

В процесі їх виконання різноманітних вправ конкретизуються й уточнюються такі поняття, як вгорі-внизу, нижче-вище, зліва-справа, на, над, під, а також місце перетину прямих, протилежні сторони, спільна частина тощо. Звертаємо увагу на той випадок, коли одним з предметів орієнтування виступає людина. Якщо людина стоїть спиною до спостерігача всі наведені вирази зберігають своє значення. Сторони орієнтації людини та спостерігача (учня) при цьому зберігаються. Не викличе сумніву, наприклад, таке запитання: «Хто (чи що) знаходиться зліва від Олі? (Оля стоїть спиною) до спостерігача), інша річ, якщо людина стоїть обличчям до спостерігача. Тоді на поставлене вище запитання відповісти важче. У цьому разі запитання слід ставити так: «Хто чи що знаходиться зліва від того місця, де стоїть Оля.

Визначення положення предметів відносно певної особи

Положення предметів класного оточення (стіл учителя, чи дошка, вікно, картина, таблиця тощо) визначатимемо відносно учня, який стоїть обличчям або правим чи лівим боком до учнів класу, що сидять за партами.

З якого боку від Олега знаходиться стіл учителя?

Розглянь малюнок до казки «Ріпка». Хто стоїть попереду від внучки? Хто позаду від неї?

Вправи виконуються в процесі усного опитування або пропонуються як завдання для самостійної роботи за індивідуальними картками. Підготовка до проведення опитування не становить труднощів; малюнок, виконаний на окремому аркуші паперу або безпосередньо на дошці, та деякі підручні матеріали - ось і все обладнання

Більшість просторових понять (і відповідних термінів) уточнюються вже при першій постановці завдання, а введення понять в активні знання учнів потребує незначної кількості тренувальних вправ. Як завдання з логічним навантаженням, у третьому і четвертому класах можна пропонувати вправи на симетричне розміщення фігур або їхніх частин та на розміщення точки відносно двох взаємно перпендикулярних прямих (ознайомлення з прямокутною системою координат).

Для обогащения и активизации словаря младших школьников должна систематически проводиться словарная работа.

В настоящее время под словарной работой принято понимать область методики русского языка, которая охватывает усвоение учащимися новых слов и значений, усвоение оттенков значений, эмоционально-экспрессивной окраски слова, сферы их употребления, многозначности и переносных значений, усвоение синонимов, антонимов, паронимов (смешиваемых слов), историзмов и неологизмов, наконец, фразеологических единиц.

Уроки чтения больше всего призваны способствовать расширению и уточнению словаря учащихся, как в процессе анализа читаемых произведений, так и во время наблюдений и предметных уроков; объяснение новых и непонятных слов проводится также на уроках чтения.

В уроке чтения не выделяется специального этапа для словарной работы, но с ней неразрывно связаны все виды занятий. Она необходима для правильного восприятия содержания текста. В процессе чтения дети встречаются не только с новыми для них словами, но и с новым значением знакомого слова, с устойчивыми сочетаниями разговорного («в долгу не останутся») или книжного («преобразуют природу», «воздается честь») употребления. Понимание их необходимо для полной сознательности чтения.

Подготовка учителя к словарной работе на уроке чтения включает отбор и группировку следующих слов:

4. слов, необходимых для правильного восприятия текста;

5. слов и выражений, которые нужно осмыслить по ходу повторного чтения;

6. слов, которые должны войти в активный запас учащихся и используются в разных занятиях.

В последнюю группу включаются слова, важные для подготовки к трудовой деятельности и для морального воспитания, а такие слова, пополняющие запас материала для успешного изучения грамматики.

Обязательным требованием к методике словарной работы является восприятие слова в контексте. Это требование вызывается, во-первых, многозначностью слова. Так глагол клюет дети встречают в разных значениях: птица питается и рыба идет на приманку. Во-вторых, слово, воспринятое и объясненное в определенном предложении, лучше усваивается учениками. Поэтому нужно стремиться при объяснении слов до чтения включить их в рассказ или в беседу.

Этапы словарной работы можно представить так:

4. семантизация слова;

5. актуализация слова;

6. использование слова в речи.

Объяснение слова – это лишь первый этап в процессе обогащения словаря учащихся.

М.Р. Львов выделил следующие способы толкования значения слов: наглядный, контекстуальный, способ подбора синонимов, логическое определение, развернутое описание, подбор антонимов, анализ морфологической структуры слова и словообразования.