3.Разработайте конспект предметного урока по природоведению (класс, тема по выбору студента).

Предметний урок на тему «Рослини навесні»

Мета. Продовжити формування в учнів поняття «рослина — частина живої природи», показати залежність рослин від неживої природи, виховувати бережливе ставлення до рослин у природі.

Обладнання: гілки ранньоквітучих дерев, кущів (вільхи, верби, ліщини), трав'янисті рослини (кульбаба, мати-й-мачуха та ін.).

Таблиці: «Весна», «Ранньоквітучі рослини», роздавальні картки, ілюстрації з журналів, листівки.

Хід уроку. 1. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів. Бесіда за спостереженнями в природі. Запитання: яка настала пора року? Які зміни ви спостерігали в неживій природі? чому вони відбуваються? які зміни відбулися з рослинами? чому? які ще зміни відбулися у живій природі? чому? Відповіді учнів учитель уточнює під час бесіди і демонструє відповідні ілюстрації.

2.Мотивація навчання. Постановка проблемних запитань. Чому навесні так дружно пробуджується природа? Чому над пахучими квітами кружляє безліч комах?

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Вчитель звертає увагу учнів на те, що знання про зміни у рослин навесні допоможуть їм краще пізнати існуючі у природі взаємозв'язки і залежність рослин від таких факторів, як сонячне освітлення, потепління повітря, збільшення вологи в ґрунті та інше, а також краще пізнати рослинність рідного краю, відчути насолоду від її краси. Дає завдання під час прогулянок стежити за пробудженням рослин, намагатися якомога більше помічати змін, які відбуваються у рослинному світі. Це дасть змогу учням щодня «відкривати» для себе таємниці природи.

4. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу. Робота з натуральними об'єктами. Завдання і запитання. Назвіть рослини, які лежать на ваших партах. Розкладіть їх у такій послідовності: дерева, кущі, трав'янисті рослини. У якому стані перебувають рослини? Пригадайте екскурсію в природу взимку. Який вигляд ці рослини мали взимку? Чому відбулися такі зміни у рослин? Від яких умов залежить життя рослин? Після цього увагу учнів переключають на вивчення зовнішньої будови спочатку дерев, а потім кущів і трав.

Завдання і запитання. Знайдіть гілочку вільхи, підніміть її. За якими ознаками ви її відрізнили від інших рослин. Розкажіть про зовнішній вигляд гілочки вільхи. Які бруньки ще не розкриваються на гілочці? Що з них розів'ється пізніше? Розгляньте гілочку верби. Який вигляд мають суцвіття у цієї рослини? Порівняйте суцвіття вільхи і верби. Що між ними спільного? Чим вони відрізняються? Рано навесні зацвітають і трав'янисті рослини, розгляньте їх. Знайдіть рослину мати-й-мачуха, розкажіть про її зовнішній вигляд. Вчитель звертає увагу учнів на особливість листків, квітів, зібраних у суцвіття. Далі учні розглядають інші трав'янисті рослини. Порівнюють і знаходять між ними ознаки спільного і відмінного.

5. Робота з таблицею «Ранньоквітучі рослини». З метою охорони ранньоквітучі трав'янисті рослини збирають без підземних органів. Під час вивчення крім роздавального матеріалу доцільно використовувати і таблицю, за якою діти зможуть ознайомитися із зовнішнім виглядом рослини. Діти розглядають і дізнаються з таблиці, що у мати-й-мачухи є підземне стебло — кореневище, у підсніжника — цибулина, а у рясту є бульба. Діти відмічають красу перших квітів.

6. Розповідь вчителя. Увага учнів звертається на те, що у всіх підземних органах рослин, які розглядали учні на таблиці, влітку відбувається накопичення поживних речовин. Навесні пригріє сонечко, розтане сніг, вбере в себе воду, ґрунт і віддасть її корінцям рослин. Вода має чудову властивість розчиняти поживні речовини. Вони і є однією з умов, завдяки якій рослини швидко починають рости і розвиватися. Ось вони і зацвіли, хоч сніг не весь ще розтанув.

7. Робота з підручником. Учням пропонується прочитати статтю і розглянути малюнок,