2.Раскройте структуру творческих проектов естественно - социального содержания на уроках курса «я и Украина» в начальной школе.

Творчий проект виступає як особистий чи колективний продукт спеціально організованої дослідно-творчої діяльності, в основі якої лежить суб’єкт-суб’єктна взаємодія учасників педагогічного процесу.

Особливість використання творчих проектів у навчальній діяльності полягає в тому, що учням надається можливість творити не тільки в художній, але й в навчальній діяльності.

Творчі проекти класифікуються за певними типологічними ознаками.

- за характером домінантної діяльності вони можуть бути дослідницькими, пошуковими, рольовими, прикладними;

- за предметно-змістовними галузями вони поділяються на монопроекти (у межах однієї предметної галузі) та міжпредметні;

- за кількістю учасників та характером контактів у проекті: індивідуальні, групові, колективні, шкільні, міські, всеукраїнські, міжнародні.

У розробці етапів упровадження творчого проектування звернемося до динаміки становлення спільної діяльності, що описана В.Панюшкіним. Він визначає дві фази в розвитку цього процесу:

• І фаза (залучення до діяльності) має такі складові: дії, що розділені між учителем та учнями; дії, що імітуються учнями; дії, що наслідуються учнями.

• II фаза („узгодження діяльності» і учнів, та вчителя)має таку структуру: діяльність, що сама регулюється; діяль-ність, що сама організується; діяльність, що сама ініціюється [41].

І.Зимня наголошує на існуванні ще однієї, третьої фази: партнерства у вдосконаленні способів засвоєння діяльності.

Згідно цієї структури, на першому етапі виконуються колективні (колективно-групові), потім групові (кооперативні) проекти, в яких можливий розподіл обов’язків, але всі працюють на загальний результат. На подальших етапах здійснюється перехід до індивідуальних форм роботи (самостійний вибір теми, планування, виконання, презентація результатів). Останній етап пов’язаний зі створенням макропроектів із розподілом праці. До здійснення шкільних та міських проектів можна залучати учнів уже з третього-четвертого класу початкової школи. Діти шести—семи років створюють колективні мікро- та макропроекти в межах групи, класу, школи.

Урахування основних теоретичних положень та досвіду вчителів-практиків, дало змогу виділити такі структурні одиниці у виконанні творчого макропроекту:

1. Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) вибір теми (на початкових етапах - за пропозицією вчителя, пізніше — сумісно з дітьми) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка „найближчої» мети для кожної групи або індивідуального учасника; д) мотивація виконання проекту; е) надання необхідної інформації.

2. Дослідно-творчий етап, що складається з таких частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; досліди та творчі ігри; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги, оформлення результатів.

3. Заключний етап поділяється на такі складові: презентація результатів; самооцінка.

Для мікропроектів на підготовчому етапі з метою мотивації діяльності доцільно організовувати творчі ігри; для інших структурних компонентів логіка залишається. У першому класі основний етап проектування часто організовується у формі дослідницьких ігор, оскільки за свідченням психологів (О.Поддьяков, О.Савенков) у шестирічному віці дослідження часто органічно пов’язано з ігровою діяльністю. Дослідження можуть мати розумовий характер, тобто відбуватися шляхом організованих розмірковувань. У таких випадках роль досліду виконує евристична бесіда, але в результаті все одно повинен бути створений творчий продукт. Також основний етап проекту може бути представлений творчою роботою, оскільки творчість передбачає відкриття або перетворення дійсності. На всіх етапах проектування широко застосовуються різноманітні види образотворчої діяльності, які також виступають своєрідними засобами дослідження дитиною навколишньої дійсності. Заключний етап має на меті публічну презентацію результатів дослідно-творчої роботи.

Зобразимо методи роботи на кожному етапі проектування за допомогою таблиці.

У підготовчій роботі доцільне використання методів розвитку дивергентного мислення: вербальних (розповідей, діалогів, бесід, дискусій, полілогів), методу випадкових підстановок, гірлянди асоціацій, - які реалізуються у таких срормах роботи як колективна творча робота, проблемний урок, робота в малих групах.

Дослідно-творча частина проектування реалізується за допомогою „трансформаційних» методів: пошуку літератури, алгоритмізації, трансформації ідей, класифікації проектної інформації, мозкової атаки, які корелюють із такими формами роботи, як: ділова або рольова гра, робота в малих групах, самостійна робота, парне взаємонавчання, занурення, консультації, підготовка виступів.

На заключному етапі доречно користуватися конвергентними методами, а саме: захист проекту, порівняльний аналіз у формах презентації, демонстрації, конкурси проектів.

Вибір форм організації визначається типом проекту: при виконанні колективних мікропроектів доцільно використовувати колективну творчу роботу, проблемний урок, ділову або рольову гру, демонстрації; організація групових проектів вимагає таких форм роботи: робота в малих групах, парне взаємонавчання, порівняльний аналіз у формах презентації; індивідуальне проектування передбачає такі форми роботи, як самостійна робота, занурення, консультації, підготовка виступів, конкурси проектів; виконання колективних макропроектів з розподілом праці допускає поєднання всіх форм роботи.

Розпочинати роботу над проектами доцільно зі створення мікропроектів із пропонуванням учням алгоритмів організації діяльності, що дає змогу здобути необхідні для подальшої самостійної пошукової діяльності навички.

Зовнішнє оцінювання проектної діяльності вважаємо за необхідне проводити згідно з параметрами, висунутими Є.Полат:

активність кожного учасника проекту, відповідно до його індивідуальних можливостей;

• колективний характер рішень, що приймаються; характер спілкування та взаємодопомоги;

• необхідна та достатня глибина проникнення в проблему;

• аргументованість рішень, що приймаються;

• естетика оформлення результатів;

• уміння відповідати на питання