
- •ВИЩА МАТЕМАТИКА ДЛЯ ЕКОНОМІСТІВ
- •Видання містить короткі теоретичні відомості та формули, типові приклади задач і методику їх розв’язання, завдання для самостійної роботи, а також контрольні питання до кожної теми.
- •Призначене для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
- •ВСТУП
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.1.2. Елементи комбінаторики
- •Таблиця 1.1
- •Розв’язування комбінаторних задач
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.4. ФОРМУЛА ПОВНОЇ ЙМОВІРНОСТІ. ФОРМУЛА БАЙЄСА
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.5. ПОСЛІДОВНІ НЕЗАЛЕЖНІ ВИПРОБУВАННЯ
- •1.5.1. Формула Бернуллі
- •1.5.2. Формула Пуассона
- •1.5.3. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •1.5.4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.1.1. Дискретні випадкові величини. Функція розподілу. Основні закони розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.2. ЧИСЛОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИПАДКОВИХ ВЕЛИЧИН
- •Таблиця 2.1
- •Числові характеристики деяких розподілів
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.4.1. Лема Чебишова
- •2.4.2. Теорема Чебишова
- •2.4.3. Теорема Бернуллі
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.5. ДВОВИМІРНА ВИПАДКОВА ВЕЛИЧИНА
- •Таблиця 2.2
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Таблиця 2.5
- •Числові характеристики двовимірної випадкової величини
- •Продовж. табл. 2.5
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.5.6. Умовні числові характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.1. ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
- •Питання для самоконтролю
- •3.3. СТАТИСТИЧНИЙ РОЗПОДІЛ ВИБІРКИ
- •Таблиця 3.1
- •Таблиця 3.2
- •Таблиця 3.3
- •Таблиця 3.4
- •Таблиця 3.5
- •Таблиця 3.6
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.4. ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ РОЗПОДІЛІВ
- •Рис. 3.1. Гістограма частот за даними прикладу 3.1
- •Рис. 3.2. Полігон частот за даними таблиці 3.6
- •3.5. ЕМПІРИЧНА ФУНКЦІЯ РОЗПОДІЛУ. КУМУЛЯТА
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Таблиця 3.8
- •Таблиця 3.9
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.7.1. Статистичні оцінки невідомих параметрів розподілу та їх властивості
- •3.7.2. Статистична оцінка математичного сподівання
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.8. ІНТЕРВАЛЬНІ ОЦІНКИ ПАРАМЕТРІВ РОЗПОДІЛУ
- •3.8.1. Надійність. Інтервал довіри
- •3.8.3. Розподіл Стьюдента
- •3.8.4. Розподіл Фішера-Снедекора
- •3.8.5. Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.9. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ КОРЕЛЯЦІЇ
- •Таблиця 3.10
- •Таблиця 3.10
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
- •3.9.4. Метод найменших квадратів
- •Рис. 3.3. Діаграма розсіювання точок
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.10. СТАТИСТИЧНА ПЕРЕВІРКА СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ
- •3.10.1. Статистичні гіпотези. Помилки першого та другого роду
- •3.10.2. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези
- •Питання для самоконтролю
- •Таблиця 3.12
- •Таблиця 3.13
- •Таблиця 3.14
- •Таблиця 3.15
- •3.10.4. Перевірка гіпотези про порівняння середнього значення ознаки генеральної сукупності зі стандартом
- •3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Додаток А
- •Таблиця значень функції
- •Додаток Б
- •Таблиця значень функції Лапласа
- •Додаток В
- •Додаток Г
- •Додаток Д
- •Критичні точки розподілу F Фішера-Снедекора
- •Додаток Е
- •Таблиця значень
- •Додаток Ж
- •Значення
Приклад 1.3. Скількома способами можна розставити на одній полиці 6 різних книг?
Розв’язання. Шукане число способів дорівнює числу перестановок з 6 елементів, тобто P6 = 6!=1× 2 × 3 × 4 × 5 × 6 = 720.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 1.1 |
|
|
Розв’язування комбінаторних задач |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вибір правила |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Правило суми |
|
|
|
|
|
Правило добутку |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Якщо елемент а можна |
|
Якщо елемент а можна вибрати п способами, |
||||||||||
|
вибрати п способами, |
|
а елемент b – т способами, то а і b, тобто пару (а, b) |
||||||||||
|
а після цього елемент |
|
можна вибрати пт способами |
|
|
|
|
|
|||||
|
b – т способами, причому |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
будь-який вибір елемента |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а не збігається з вибором |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
елемента b, то а або b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
можна вибрати п + т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
способами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Вибір виду сполуки і відповідної формули |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Чи враховується порядок розміщення елементів? |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Так |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ні |
||||
|
Чи всі елементи входять до сполуки? |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Так |
|
|
|
|
Ні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Pn = n!= 1×2 ×3×...×n |
|
Am |
= n(n -1) ×...×(n - m +1) |
m |
|
|
n! |
|
|
|||
|
|
|
n |
|
|
|
|
Cn |
= |
|
|
|
|
|
0! =1; 1! =1 |
|
|
|
n! |
|
m!(n - m)! |
||||||
|
|
Am |
= |
|
|
|
|||||||
|
|
|
(n - m)! |
|
|
Anm |
|
|
|
||||
|
|
|
n |
|
m |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Cn |
= |
|
|
|
|
|
|
|
An0 = 1, |
m £ n |
Pm |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
C0 |
=1, C m |
C=n-m , m £ n |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
n |
n |
|
|
|
|
|
|
|
2. Модель |
|
|
|
|
|
|
|
|
Впорядкована множина |
|
Впорядкована множина |
Довільна множина |
|||||||||
|
з п елементів |
|
з т різних елементів, |
з т різних елементів, |
|||||||||
|
|
|
кожний з яких вибрано |
кожний з яких вибрано |
|||||||||
|
|
|
з п-елементної множини |
з п-елементної множини |
|||||||||
|
|
|
3. Характеристичні ознаки |
|
|
|
|
|
|
||||
|
1) елементи різні |
|
1) елементи і місця різні |
1) елементи різні |
|||||||||
|
2) усі місця зайняті |
|
2) 0 £ m £ n |
2) 0 £ m £ n |
|
|
|||||||
|
3) порядок елементів |
|
3) усі т місця зайняті |
3) порядок вибору елементів |
|||||||||
|
важливий |
|
|
не має значення |
|||||||||
|
|
4) порядок елементів |
|||||||||||
|
|
|
важливий |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ” |
10

Комбінацією (сполукою) з п елементів по т називається довільна підмножина з т елементів з множини М. Порядок елементів у комбінаціях неістотний. Число комбінацій з п елементів по т(m £ n) знаходиться за формулою
Cnm = |
n! |
|
. |
(1.3) |
|
m!(n - m)! |
|||||
|
|
|
Умовимось, що 0! = 1.
Приклад 1.4. У бригаді з25 чоловік потрібно вибрати чотирьох для роботи на певній ділянці. Скількома способами це можна зробити?
Розв’язання. Оскільки порядок вибраних чотирьох чоловік не має значення, то це можна зробити C254 способами. За формулою (1.3) знаходимо
C254 = |
25! |
|
25 × 24 ×=23 × 22 |
12 650.= |
|
||||
21!4! |
1× 2 ×3 × 4 |
|
Питання для самоконтролю
1.Що таке комбінаторика?
2.Які задачі вважаються комбінаторними?
3.Дати означення:
а) перестановки з п елементів; б) розміщення з п по т елементів; в) комбінації з п по т елементів.
4.Записати формули для обчислення числа: а) перестановок з п елементів; б) розміщень з п по т елементів; в) комбінацій з п по т елементів.
5.Чого більше – розміщень чи комбінацій з п по т елементів?
Вправи
1.Скількома способами можна скласти список із15 студентів групи?
2.Скількома способами 6 осіб можна розмістити за круглим столом?
3.Скількома способами можна призначити трьох осіб на три різні посади з 8 кандидатів на них?
4.Скільки можна утворити телефонних номерів, кожен з яких містить п’ять різних цифр (номер не може починатися з нуля)?
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
11

5.У банку працюють 15 співробітників, три з яких не мають потрібної кваліфікації. Скільки можна скласти списків:
а) із 8 співробітників; б) із 6 кваліфікованих співробітників?
6.Правління підприємства складається з 9 осіб. Скількома способами можна вибрати:
а) три особи у відрядження; б) президента, директора та комерційного директора?
7.На книжковій полиці вміщується10 томів енциклопедії. Скількома способами їх можна розташувати так, щоб:
а) томи 1 і 2 стояли поруч; б) томи 3 і 4 не стояли поруч?
8.Вісім груп навчається в десяти розміщених поряд аудиторіях. Скільки існує варіантів розміщення груп в аудиторіях, при яких:
а) групи № 1 і 2 знаходитимуться в сусідніх аудиторіях; б) групи № 5 і 7 знаходитимуться не в сусідніх аудиторіях.
9.Скількома способами з 12 учасників змагань можна скласти: а) команду з чотирьох осіб; б) 3 групи по 4 особи?
1.2. ЙМОВІРНІСТЬ ВИПАДКОВОЇ ПОДІЇ. СПОСОБИ ОБЧИСЛЕННЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ ВИПАДКОВИХ ПОДІЙ
1. Класичне означення ймовірності
Розглянемо скінченний простір елементарних подій
W = {w1 , w2 , ..., wn }, де w1 , w2 , ..., wn – попарно несумісні і рівноможливі елементарні події. Нехай деякій події А сприяє т із п елементарних подій простору W.
Ймовірністю випадкової події А називається відношення числа результатів випробування, сприятливих для А, до числа всіх рівноможли-
вих і попарно несумісних результатів випробування: |
|
||
P( A) = |
m |
. |
(1.4) |
|
|||
|
n |
|
Властивості ймовірності:
1.Для кожної події A Ì W справджується нерівність 0 £ P( A) £ 1.
2.Ймовірність достовірної події дорівнює 1, P(W) = 1.
3.Ймовірність неможливої події дорівнює нулю, Р(Ø) = 0.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
12

Приклад 1.5. Учасники жеребкування тягнуть з ящика жетони з номерами від 1 до 100. Яка ймовірність того, що номер навмання витягнутого жетона не містить цифри 5?
Розв’язання. А – вибір жетона з номером, що не містить цифри5; n = 100, m = 100 -19 = 81, бо 19 жетонів містять цифру 5.
P( A) = m = = 81 . n 100
Приклад 1.6. В урні 5 білих і 7 чорних куль. З урни навмання беруть шість куль. Знайти ймовірність того, що:
1)всі шість куль чорні(подія А);
2)чотири кулі чорні і дві білі(подія В).
Розв’язання
1)число всіх елементарних подій дорівнює числу комбінацій з12 по 6, тобто C126 . Знаходимо число сприятливих подій. 6 чорних куль можна вибрати з 7 чорних m = C76 способами. Тому шукана ймовірність дорівнює
|
m |
|
C 6 |
|
7! |
|
6!× 6! |
|
1× 2 × 3 × |
4 × 5 × 6 |
|
1 |
|
||||
P( A) = |
|
= |
7 |
= |
|
× |
|
|
= |
|
|
|
|
= |
|
|
; |
n |
C 6 |
|
|
|
8 |
× 9 |
×10 |
×11×12 |
132 |
||||||||
|
|
|
6!1! 12! |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2)як і в 1), n = C126 . Знаходимо число сприятливих подій. 2 білі кулі можна вибрати з 5 білих C52 способами, а 4 чорних із 7 чорних –
C74 способами. За правилом множення одержимо C52 C74 . Маємо
|
C 2C 4 |
|
25 |
|
|
P(B) = |
5 7 |
= |
|
. |
|
C 6 |
66 |
||||
|
|
|
|||
|
12 |
|
|
|
2. Статистична ймовірність
Нехай А – випадкова подія, пов’язана з деяким дослідом. Повторимо дослід п разів за одних і тих же умов, і нехай при цьому подіяА з’явилась т разів.
Відношення m числа дослідів, в яких подія А з’явилась до загально- n
го числа п проведених дослідів, називається частотою події А
W ( A) = m . n
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
13

Частоту можна знайти тільки після проведення випробувань. У багатьох випадках відносна частота події А стабілізується при великому п. Такі події називаються статистично стійкими.
Приклад 1.7. Відділ технічного контролю виявив5 бракованих книг у партії з випадково відібраних100 книг. Знайти відносну частоту появи бракованих книг.
Розв’язання: W ( A) = |
m |
; m = 5, |
n = 100 . Маємо W ( A) = |
5 |
. |
|
|
||||
|
n |
100 |
|
3. Геометрична ймовірність
Нехай Ω – деяка область на прямій, площині або в просторі, А – деяка частина області Ω. В області Ω навмання вибирають точку, вважаючи, що вибір точок області рівноможливий. Ймовірність того, що вибрана точка належить А, визначається рівністю
P( A) = |
mes A |
, |
(1.5) |
|
mes W
де mes A, mes W – міра (довжина, площа, об’єм) А, Ω.
Приклад 1.8. Статутний фонд банку– а грош. од. – був випадковим чином поділений на три частини, в результаті чого створено три нові банки. Знайти ймовірність того, що жоден із банків не припинить свого існування, якщо для їх роботи необхідний статутний фонд не ме-
|
æ |
|
a ö |
|
нше, ніж b грош. од. ç0 |
< b < |
|
÷. Обчислити при а =1 000 000 грош. од; |
|
|
||||
|
è |
|
3 ø |
|
b =1 000 000 грош. од. |
|
|
|
|
Розв’язання. |
Нехай х – статутний фонд 1-го банку, у – уставний |
|||
фонд 2-го банку, |
тоді (a - x - y) – статутний фонд 3-го банку. Під |
випадковим поділом відрізка на три частини розумітимемо його поділ двома точками, кожна з яких має на даному відрізку рівномірний розподіл.
ìx + y £ a,
ï
Область можливих наслідків D = íx ³ 0,
ïîy ³ 0. ìx ³ b,
ï
Область сприятливих наслідків D1 = íy ³ b,
ïîa - x - y ³ b.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
14