1. З яких розділів складається економічне обґрунтування в туризмі?

Структура техніко-економічного обґрунтування складається з таких розділів:

1. Інформація про ініціатора проекту.

2. Включає реєстраційні і організаційні відомості, опис ринку, на

якому працює ініціатор, показники сталості бізнесу, тощо.

3. Опис проекту:

– огляд актуального стану ринку і цільової аудиторії;

– основні параметри і характеристики проекту, його місцезнаходження;

– проектно-конструкторська документація;

– дані щодо технічного озброєння та технологій;

– схема організації робіт за проектом;

– перелік наявних договорів і домовленостей.

4. Дані щодо потреби проекту у трудових ресурсах.

5. Фінансовий розрахунок проекту, укрупнений в часових рамках

проекту:

– відомості про склад доходів і витрат;

– розрахунок потреби в основних і оборотних фондах;

– укрупнені показники балансу і прибутковості проекту;

– розрахунок потреби в інвестиціях;

– показники фінансової спроможності проекту.

6. Огляд наочних ризиків проекту.

7. Висновок щодо економічної ефективності проекту.

8. Угода про конфіденційність.

Розробка ТЕО підтверджує для замовника, інвестора або банку

життєздатність та прибутковість проекту.

2. Як проводиться планування витрат і оцінка вартості проекту?

Планування витрат на проект — найважливіша складова успішної його реалізації. Усі учасники проекту — постачальники, банки, підрядники — повинні враховувати вартісні показники проекту при плануванні власної діяльності. Планування витрат є першим кроком на шляху планування вартості проекту:

планування ресурсів — які ресурси й у якій кількості необхідні для виконання робіт проекту;

оцінка вартості — визначається вартість задіяних ресурсів;

бюджетування — визначення вартості кожної окремої роботи.

План витрат за проектом називають кошторисом.

Вартісні оцінки розраховуються протягом усього проекту. Щоб розпочати проект, необхідно спочатку перевірити концептуальні (передпроектні) оцінки його вартості. На цьому етапі використовується попередня оцінка, так звана оцінка «порядку величини» (order of magnitude estimate), відмінність якої від реальної вартості лежить в інтервалі від –25 % до +75%. По ходу реалізації проекту потрібні точніші оцінки. При цьому визначення кошторисної вартості (budget estimates) проводиться з точністю від –10% до +25%. І нарешті, до моменту встановлення погодженої базової ціни проекту (project cost baseline) необхідно провести остаточну вартісну оцінку (definitive estimate), значення якої не повинне бути менше реальної більш ніж на 5% і перевищувати її більш ніж на 10%.

Існує кілька загальноприйнятих методів розрахунку оцінок

вартості:

Метод оцінки «згори донизу» (top-down estimate).

Метод оцінки «знизу нагору» (bottom-up estimate).

Оцінка за аналогом (analogous).

Параметрична оцінка.

Експертна оцінка.

Ймовірнісні оцінки.

1. Робота команди це:

c) робота в складі команди;

2. Командний дух у проекті створюється і підтримується шляхом:

b) колективної постановки цілей;

3. Фінансовий аналіз передбачає:

a) дослідження витрат і результатів щодо інтересів конкретних організацій — учасників проекту, метою яких є отримання прибутку;

4. Завдання комерційного аналізу — це:

a) оцінити проект щодо кінцевого споживання пропонованої проектом продукції чи послуг;

5. Який вид аналізу проекту виявляє, які потенційні збитки може завдати проект навколишньому середовищу, а також визначає заходи, необхідні для пом’якшення чи запобігання цим збиткам:

a) екологічний аналіз;

6. Аналіз бюджетної ефективності проекту показує:

a) вплив результатів здійснення проекту на доходи й витрати його бюджету;

7.  Визначте тривалість роботи проекту «Створення сайту туристичного оператора», якщо передбачувана тривалість роботи — 30 днів і встановлені: 1) обмеження на роботу, що передбачає її закінчення 10 листопада, а вартість роботи не більше 3000 грн; 2) допущення: діапазон можливих відхилень 7 днів.

b) не більше 37 і не менше 23 днів;

8. Договір про закупівлю меблів для нового готелю— це:

b) письмовий правочин між замовником та учасником — переможцем процедури закупівлі, який передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату;

9. До прямих витрат відносять:

a) витрати, які безпосередньо пов’язані із виконанням проекту (наприклад, зарплата членів команди проекту);

10.  Аутсорсинг управління проектами:

a) передача спеціалізованій компанії повністю або частково функцій, пов’язаних із загальним керівництвом, адміністрування проекту;

11. При аутсорсингу функцій:

a) аутсорсер бере на себе відповідальність за виконання конкретних функцій управління проектами замовника;

12. Діаграма Парето використовується в управлінні проектами

для:

b) контролі якості;

13. Управління ризиками на протязі ЖЦ проекту здійснюється:

c) на всіх фазах ЖЦ проекту;

14. До непрямих витрат відносять:

a) витрати виконуючій організації на проведення проекту (на приклад, зарплата керівників, які непрямо беруть участь у проекті, оплата використаної офісом електроенергії);

15. Економічний аналіз в управлінні проектами:

a) вивчає проблему ефективності проекту з позиції суспільства загалом, для якого з певних причин ціни купівлі (наприклад сировини) і продажу продукції проекту не завжди є прийнятними щодо витрат і вигод;

Білет №12

1.  Що включає поняття «організація системи управління проектами»?

Система управління проектами є організаційно-технологічним комплексом методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямованим на підтримку та підвищення ефективності процесів планування та управління проектом.

Значну роль в системі управління проектами відіграють, зокрема, інформаційні засоби, які інтегровані в інформаційну систему управління проектами (ІСУП).

Отже система управління проектами — це сукупність процедур, підходів та інструментів, які дають змогу успішно реалізовувати проекти. В свою чергу, успіх системи управління проектами вирішальним чином залежить від організації управління.

Організація системи управління проектом — це сукупність дій, які дозволяють об’єднати в одне ціле всі складові частини проекту, включно з усіма зацікавленими сторонами, для успішної взаємодії по досягненню цілей проекту.

Організація системи управління проектом, в свою чергу, реалізується через відповідну організаційну структуру. Організаційна структура управління проектом — це сукупність взаємопов’язаних органів управління, які розміщені на різних ступенях системи. Створення організаційної структури передбачає розподіл та групування завдань проекту, їх виконавців, встановлення взаємопідпорядкованості й координації груп і підрозділів, поділ праці залежно від спеціалізації персоналу. Отже, організаційна структура — це організація людей для успішного виконання проекту.

Поняття організаційної структури охоплює організаційні структури управління проектом та організаційні форми. Організаційна форма управління проектом — організація взаємодії та взаємовідносин учасників проекту. Організаційні форми управління проектом можна класифікувати лише умовно залежно від того, хто є керівником проекту, а також згідно з розподілом функцій між учасниками проекту (будівництво, фінансування, ліцензійні заходи, монтаж, налагодження, запуск та експлуатація устаткування тощо).