2. Яку роль відіграє віха (контрольна точка) у ході здійснення проекту?

Віха (контрольна точка) подія або дата в ході здійснення проекту.

Віха використовується для відображення стану завершення робіт. У таких контрольних точках:

– здiйснюється промiжний контроль виконання проекту (для таких точок визначається дата контролю, робочi матерiали (до-кументи), якi слiд пiдготувати);

– приймаються рiшення про коригування робочих планiв;

– визначається спосiб презентацiї — нарада, конференцiя, розсилання звiту.

На відміну від робіт віхи не мають визначеної тривалості (тривалість рівна 0), для їх оцінки використовуються тільки критерії «виконано» або «не виконано».

Під час складання плану по віхах слід пам’ятати, що віхи повинні:

– бути зрозумілими для всіх учасників;

– підлягати управлінню;

– знаходиться на відповідних відстанях (щотижня, щомісяця);

– свідчити про поступ у досягненні цілей проекту;

– їхня кількість не повинна бути більшою 10–15 на проект.

План по віхах, розроблюваний на рівні проекту, є інструментом стратегічного планування самого проекту.

Для створення плану по віхах необхідно:

-       виділити ключові події й дати, які вже відомі (цільова дата початку проекту, відомі контрактні дати по вже укладених або розроблювальних договорах, внутрішні зафіксовані строки окремих етапів тощо);

-       виділити всі події, що мають строго певні строки, зрив яких неможливий (важливі переговори, зустрічі, виставки тощо);

-       згадати всі внутрішні віхи й ключові події нижчого пріоритету й рівня детальності: строки доступності ресурсів, погодні фактори (настання зимових холодів тощо).

В результаті планування План по віхах буде містити такі дані:

-       дата початку проекту;

-       важливі етапи з проміжними та основними результати проекту;

-       обмеження;

-       дата завершення проекту.

Отримана в результаті укрупнена модель проекту буде основою для стратегічного управління проектом.

План по віхах стає основою для календарного планування — подальшої розробки розкладу будь-якого рівня деталізації, аж до робочих завдань виконавцям.

На етапі календарного планування необхідно заповнити проміжки між основними віхами конкретними пакетами робіт.

Тести

1. Процеси виконання передбачають:

a) координацію людей та інших ресурсів для виконання плану;

2. Процеси аналізу передбачають:

a) визначення відповідності плану і виконання проекту поставленим цілям і критеріям успіху та прийняття рішень про необхідність застосування коригувальних впливів;

3. Процеси управління передбачають:

a) визначення необхідних коригувальних впливів, їхнє узгодження, твердження і застосування;

4. Процеси завершення передбачають:

a) формалізацію виконання проекту і підведення його до впорядкованого фіналу;

5. Власник процесу — це:

d) замовник проекту.

6. Сукупність елементів кожного рівня ієрархії декомпозиції проекту повинна представляти:

d) весь проект.

7. Earned Value Management (EVM) – це:

a) система, яка комбінує цілі, розклад і вартість виконання робіт проекту;

8. Системи управління проектами в основному використовуються на стадії:

b) реалізації проекту;

9. Лінія прогресу показує:

c) просування в роботі над проектом;

10. Віха в проекті повинна ставитись:

b) після кожного етапу робіт проекту;

21. Призначення процесу «Запровадження якості» — це:

a) впровадження запланованих, систематичних операцій, які забезпечують використання в проекті всіх процесів, необхідних для виконання вимог з якості;

11. Бенчмаркінг — це:

b) спосіб знаходження можливостей для вдосконалення своєї діяльності на основі її порівняння із діяльністю кращих або провідних в своїй області підприємств або підрозділів;

12. Тендерна документація — це:

b) документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі, визначеного замовником;

13. Діаграми Парето — це:

a) гістограма, впорядкована за частотою виникнення певних факторів по кожному результату, вона дозволяє сконцентрувати увагу на небагатьох важливих факторах;

14. Діаграма Парето використовується в управлінні проектами

для:

b) контролі якості;

15. Діаграма Ішикави використовується в управлінні проектами для:

c) плануванні якості проекту;

Білет № 7

1. В чому полягає суть проектного аналізу? Які види проектного аналізу найбільш розповсюджені у туристичному та готельному бізнесі?

Проектний аналіз — це сукупність методів і прийомів, за до­помогою яких можна розробити оптимальний проект у докумен­тальному вигляді і визначити умови його успішної реалізації

Проектний аналіз слід розуміти як динамічний процес, що відбувається у двох площинах — часовій і предметній. У часовій площині провадяться роботи, які забезпечують процес розвитку проекту, починаючи від виникнення самої ідеї проекту і до його завершення. У предметній площині здійснюється аналіз і роз­робка проекту в різних змістових аспектах. Сполучною ланкою цих площин є особлива трійця, до якої входять мета проекту, реально доступні ресурси та організаційні заходи.

Основними   складовими   проектного   аналізу є:

•      ідея, концепція проекту;

•      життєвий цикл проекту;

•      принципи і критерії відбору та оцінки проекту;

•      види аналізів;

•      методологія проектного аналізу.

Концепція проектного аналізу - це набір відповідних принципів, способів і методів визначення інвестиційних пріоритетів для прийняття рішення про реалізацію проекту.

Проектний аналіз перш за все базується на порівнянні в грошовому виразі «вигод і витрат», пов'язаних з реалізацією проекту. Це зумовлено потребою враховувати часовий період, оскільки здійснення витрат відбувається сьогодні, а отримання вигод (особливо проекти з тривалим терміном спорудження) - через тривалий період (через роки).

Для обґрунтування доцільності реалізації кожний проект повинен бути проаналізований за такими видами аналізу: технічним, комерційним, фінансовим, екологічним, організаційним, соціальним, економічним, структурним, бюджетної ефективності.

Технічний аналіз проекту дає змогу виявити техніко-економічні  альтернативи; варіанти місцезнаходження об’єкта; масштаб і обсяг проекту; терміни реалізації проекту загалом і за фазами; доступність і достатність джерел сировини, робочої сили та інших необхідних ресурсів; місткість ринку для продукції проекту; витрати на проект з урахуванням непередбачених чинників; терміни виконання проекту.

Екологічний аналіз виявляє, які потенційні збитки може завдати проект навколишньому середовищу, а також визначає заходи, необхідні для пом’якшення чи запобігання цим збиткам.

Економічний аналіз вивчає проблему ефективності проекту з позиції суспільства загалом, для якого з певних причин ціни купівлі (наприклад сировини) і продажу продукції проекту не завжди є прийнятними щодо витрат і вигод. Екологічні й соціальні наслідки проекту (так само з відомих причин) більшою мірою цікавлять суспільство загалом, ніж організації, що беруть участь у проекті. Економічний аналіз здійснюють тоді, коли замовником проекту чи його інвестором є держава. Зрозуміло, що економічний аналіз може передбачати оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації проекту, а також аналіз витрат, пов’язаних із соціальними заходами та охороною навколишнього середовища.