Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Аудиторська діяльність.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
304.64 Кб
Скачать

Аудиторська діяльність, її суть, об"єкти,суб"єкти та предмет аудиту.

Предметом аудиту є господарська діяльність підприємства і інформація про цю діяльність, сформована в системі бухгалтерського обліку і поза його межами, тобто документальні дані про господарську діяльність підприємства, які досліджуються за допомогою спеціальних способів і прийомів, вироблених наукою про господарський контроль.

При визначенні предмета аудиту слід виходити, передусім, з його характеру, який відрізняє аудит від інших методів контролю, :

- ретроспективний характер (означає постійне звернення аудитора до минулих фактів, вивчення подій, що раніше відбулися);

- реконструктивний характер (полягає у відтворенні картини минулого по наявним у розпорядженні аудитора письмовим цим шляхом реконструкції ланцюга взаємозв'язаних фактів);

- евристичний характер (полягає в застосуванні в аудиті способів вивчення фактів, що зводять до мінімуму кількість можливих варіантів перевірки документів і операцій);

- профілактичний характер (розробка внутрішньої стратегії підприємства по збереженню майна власника, економії ресурсів, попередженню неефективного господарювання, запобіганню фактам розкрадань, марнотратства і тому подібне);

- стратегічний характер (пропозиція, розробка стратегії діяльності підприємства на майбутнє).

Оскільки аудит покликаний вивчати діяльність підприємства, то природно, що його об'єктом є підприємство, на якому він збирає необхідний для пізнання матеріал, але що розглядається з певної точки зору : усі без виключення господарські факти і операції, господарські процеси, господарська діяльність суб'єкта, що перевіряється, або окремі їх різновиди, наприклад, тільки економічні, організаційні, інформаційні, технологічні або інші сторони функціонування підприємства (організації).

Об'єкти аудиту можуть бути різними по складу і структурі, відношенню до різних сфер діяльності і інших ознак.

Класифікація об'єктів аудиту

Ознака класифікації

Види об'єктів аудиторського контролю

1

Вид

Ресурси (матеріальні, трудові і фінансові)

 

Джерела утворення ресурсів (власний і позиковий капітал)

Господарські процеси (постачання, виробництво, збут)

Методи і функції управління

Організаційна структура підприємства

2.

Складність об'єктів

Прості (містять незначну кількість елементів контролю, наприклад, товари або готова продукція)

 

Складні (напр., собівартість)

3.

Сфера діяльності

Сфера матеріально-технічного постачання

 

Сфера виробництва

Сфера збуту

Фінансово-інвестиційна сфера

4.

Час оцінки

Об'єкти, стан яких оцінюється в минулому часі

 

Об'єкти, стан яких оцінюється в теперішньому часі

Об'єкти, стан яких оцінюється в майбутньому часі

((напр., витрати минулих, сьогодення, майбутніх періодів, аналогічно прибутки, резерви)

5.

Характер оцінки стану об'єктів

Підлягають вартісній оцінці

 

Підлягають кількісній оцінці

Підлягають кількісно-вартісній оцінці

6.

Тривалість перебування у полі зору діяльності аудитора

Об'єкти, що постійно перевіряються аудитором (напр., оцінка активів)

 

Об'єкти періодичної аудиторської діяльності (ресурси, процеси)

Об'єкти одноразової оцінки (інвестиційні проекти)

7.

Відношення до видів аудиту

Об'єкти зовнішнього аудиту

 

Об'єкти внутрішнього аудиту

8.

По функціональному призначенню засобів

Засоби праці

 

Предмети праці

9.

За джерелами утворення засобів

Засоби, придбані за рахунок власних джерел

 

Засоби, придбані за рахунок притягнених джерел (зокрема, інвестицій)

Засоби, придбані за рахунок позик

10

За фінансово-аналітичними ознаками

Необоротні активи

 

Оборотні активи

Витрати майбутніх періодів

Власний капітал

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

Довгострокові зобов'язання

Поточні зобов'язання

 

Суб'єктами аудиту виступають носії прав і обов'язків - фізичні особи і їх організації (аудиторські фірми), діючі відповідно до національного законодавства з метою здійснення незалежного контролю і оцінки свідчень про економічні факти і події для встановлення міри відповідності їх певним критеріям, а також надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.

Планування аудиту.Основні етапи аудиту.

Обов'язковою умовою успішної аудиторської діяльності, важливим методологічним принципом аудиту є планування. Воно включає розробку загальної стратегії виконання завдань, плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до низького рівня, а також детального підходу щодо очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту.

Планування здійснюється на початковій стадії аудиторської перевір­ки з метою сприяння забезпеченню належної уваги важливим ділянкам аудиторської перевірки, своєчасної ідентифікації та вирішення потенційних проблем, а також ефективної і якісної організації вирішення завдань аудиту [2, с.108].

За допомогою ефективного планування розв'язуються такі завдання: ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою; оцінка ризику, пов'язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім контролем; визначення стратегії аудиту відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику; координування роботи аудитора так, щоб він міг виконати її на високому професійному рівні і у визначений термін; розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку; визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

Основними показниками планування аудиторської перевірки є: обсяг робіт (послуг), чисельність аудиторського персоналу, задія­ного до перевірки; потреба в кількості залучених спеціалістів і експертів зі сторони; кількість днів, відведених на перевірку; ви­трати на аудит; очікуваний дохід тощо.

Процес планування аудиторської діяльності доцільно розмежу­вати на два види: планування аудиторської діяльності як одного із видів бізнесу; планування аудиту та інших видів послуг як конкретне виконання робіт для того чи іншого суб'єкта господарської діяльності.

Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяль­ності планування можна класифікувати на стратегічне, поточне й оперативне. Стратегічне планування передбачає розробку і складання аудиторською фірмою стратегічного плану аудиторської діяльності не менш як на 2-3 роки; коригування планових завдань та внесення змін та доповнень до нього [2, с.109]. Стратегічний план розробляється на перс­пективу і повинен охоплювати всі аспекти діяльності, сприяти до­сягненню загальної стратегічної мети та завдань, визначених ауди­торською фірмою.

На першому етапі процесу стратегічного планування бізнесу визначається мета і завдання, що її конкретизують. Метою є здій­снення аудиту та надання різноманітних послуг суб'єктам господар­ської діяльності, що передбачено чинним законодавством.

На другому етапі здійснюється оцінка стану внутрішнього і зовнішнього середовища аудиторської фірми. Внутрішніми факто­рами оцінки є діяльність аудиторської фірми, що визначається системою управління, потребою в кадрах і додатковим залученням спеціалістів, методичним і матеріально-технічним забезпеченням. Зовнішні фактори визначає ситуація на ринку. Зокрема, підлягають оцінці такі сфери: економічна, політична, соціальна, юридична, технологічна, а також системи - податкова, фінансова, кредитна.

Після вибору загальної стратегії бізнесу аудиторської фірми (етап 3) настає період її реалізації, що завершується розробкою стратегічного плану (етап 4). Підсумком стратегічного планування є коригування плану і внесення змін та доповнень (етап 5) [1, с.137].

Поточне планування передбачає розробку бізнес-плану аудиторської фірми на поточний рік, коригування планових завдань і внесення змін та доповнень. Механізм розробки і складання поточного бізнес-плану аналогічний стратегічному, однак відрізняється від нього терміном і може бути дещо конкретизованим.

Планування конкретної аудиторської перевірки здійснюється в процесі аудиту від моменту вибору клієнта й укладання угоди до складання висновку і відноситься до оперативного планування, яке передбачає: розробку загального плану і програми конкретної аудиторської перевірки та інших послуг; коригування планових завдань і внесення змін та доповнень до них [2, с.109].

На етапі попереднього планування приймається рішення про проведення аудиту, визначаються причини, за якими клієнт обґрунтовує замовлення на аудит, підбирається персонал для виконання аудиторських обов'язків і складається письмове зобов'язання.

Існують такі етапи планування аудиту: визначення мети і завдань аудиту; оцінка існуючого середовища суб'єкта перевірки; вибір стратегії та її реалізація; складання загального плану аудиту; підбір і уточнення процедур контролю; розробка програми аудиту; коригування загального плану і програми аудиту [1, с.142].

Мета аудиторської перевірки полягає у висловленні незалежної кваліфікованої думки про достовірність фінансової звітності.

На етапі планування аудиту загальна мета конкретизується та­кими завданнями: збір загальних відомостей та інформації про правові зобов'язання клієнта, ознайомлення з системою обліку і внутрішнього контролю, визначення матеріальності та попередня оцінка аудиторського ризику, критеріїв оцінки фінансової звітності, збір аудиторських доказів і їх аналіз, складання аудиторського висновку тощо.

На другому етапі процесу планування аудиту доцільно здійснити оцінку існуючого середовища суб’єкта перевірки. На середовище підприємства, що підлягає аудиту, впливають внутрішні і зовнішні чинники.

До внутрішніх чинників відносяться: діюча на підприємстві система управління, кадрова політика, система обліку і внутрішньогосподарського контролю, виробничо-господарський процес, фінансово-кредитна політика.

До зовнішніх чинників можна віднести такі сфери: економічну, соціальну, політичну, юридичну та інші. Як внутрішні, так і зовнішні чинники суттєво впливають на бізнес клієнта, що підлягає оцінці на попередньому етапі планування [1, с.141].

Загальний план аудиторської перевірки складається із завдань, переліку робіт на основних етапах аудиторської перевірки, очікува­ні терміни виконання, витрат часу, виконавців. Про­граму аудиту доцільно розробляти на кожний об'єкт аудиторського контролю. Цей документ повинен мати такі реквізити: конкретні процедури перевірки, обсяг вибірки, терміни проведення, виконав­ців, посилання на робочі документи, примітку [1, с.143].

Таким чином, існує два види планування аудиторської діяльності: планування аудиторської діяльності аудитора (аудиторської фірми) як виду бізнесу та планування аудиту та інших видів послуг як конкретне вико­нання робіт на замовлення суб'єктів господарювання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]