2. В чому суть документу «План управління якістю»? Розробіть такий документ для проекту щодо впровадження додаткових послуг у готелі ділового призначення.

План управління якістю — це документ, у якому регламентовано конкретні заходи у сфері якості, ресурси та їх послідовність щодо конкретної продукції, проекту чи контракту.

План управління якістю повинен описувати те, як команда менеджерів проекту здійснюватиме свою політику у сфері якості. В такому плані має бути описана:

Система якості — це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для управління якістю. Вона призначена для задоволення внутрішніх потреб організації.

Настанова з якості — це документ, в якому викладено політику у сфері якості і описано систему якості організації. Настанова з якості може охоплювати всю діяльність організації чи тільки її частину.

Вона здебільшого місить чи посилається на:

– політику у сфері якості;

– обов’язки, відповідальність, повноваження та взаємовідносини персоналу, який керує, виконує, перевіряє чи аналізує роботу, що впливає на якість;

– методики системи якості та інструкції.

Програма якості — документ, який регламентує конкретні заходи у сфері якості, ресурси і послідовність діяльності, що відноситься до специфічної продукції, проекту чи контракту.

Тести

1. Організаційні проекти в туризмі — це:

a) реформування підприємства, реалізація концепції нової системи управління, створення нової організації чи проведення міжнародного форуму;

2.  Бюджет проекту — це:

a) план, який виражається у кількісних показниках в певних розрізах і відображає витрати, необхідні для досягнення цілей проекту;

3. Яке з обмежень на проект найскладніше контролювати?

c) якість;

4. Освітні проекти в туризмі — це:

b) проекти по запровадженню дистанційної форми навчання, підвищення кваліфікації працівників підприємства, підготовки абітурієнтів до вступу у ВНЗ;

5. Оточення проекту  в туризмі— це:

a) сукупність зовнішніх та внутрішніх сил, які сприяють чи заважають досягненню цілей проекту;

6. Процеси планування передбачають:

a) визначення цілей і критеріїв успіху проекту і розробку робочих схем їхнього досягнення;

7. Процеси виконання передбачають:

a) координацію людей та інших ресурсів для виконання плану;

8. Процеси аналізу передбачають:

a) визначення відповідності плану і виконання проекту поставленим цілям і критеріям успіху та прийняття рішень про необхідність застосування коригувальних впливів;

9. Процеси управління передбачають:

a) визначення необхідних коригувальних впливів, їхнє узгодження, твердження і застосування;

10. Процеси завершення передбачають:

a) формалізацію виконання проекту і підведення його до впорядкованого фіналу;

11. Власник процесу — це:

d) замовник проекту.

12. Основні види цілей проекту:

c) ефективність і рентабельність;

13. Стиль керівництва проектом:

a) внутрішній фактор оточення проекту;

14. Маркетинг проекту здійснюється на етапі:

d) ініціації проекту;

15. Процес планування закупівель для реалізації проекту — це:

a) визначення переліку товарів і послуг, потрібних для виконання проекту, які з тієї або іншої причини вигідно отримати ззовні;

Білет № 23

1. Структури управління проектами в туризмі

Існує кілька типів організаційних структур, які широко застосовують в управлінні проектами: функціональна, матрична та проектна. Якщо проекти, які ведуться в організації, носять рутинний характер, регулярно повторюються й добре вивчені, доцільно застосовувати функціональну структуру управління проектами. Також успішно цей вид організаційної структури справляється з будь-якими проектами, які обмежені рамками одного функціонального підрозділу.

Матричні структури управління проектами, зазвичай, використовуються, коли проекти повторюються, є невеликими, але не рутинними

Переваги сильної матричної структури — чітке бачення цілей, можливість оперативного управління ресурсами у менеджерів проектів, швидке реагування на зміни. У сильній матричній структурі досягається хороша координація роботи підрозділів, коли можна організувати прямий розподіл інформації із проекту до безпосередніх виконавців і від них — до менеджера проекту. У такій структурі забезпечується навчання персоналу,створюється ефективна підтримка проектів в організації (бази даних,нормативи тощо).Однак є й недоліки — додаткові витрати через збільшений управлінський персонал (крім функціональних і проектних керівників),через подвійне підпорядкування персонал складніше контролювати,виникає конкуренція між проектами та їхніми менеджерами за ресурси, що може призводити до додаткових конфліктів. Процедури управління й потоки інформації ускладнюються.

Проектна структура управління є прямою протилежністю функціональній, у якій у кожного члена команди проекту також один безпосередній керівник, але підрозділи організовані за проектним принципом — команди управління проектами утворюють власні підрозділи, очолювані менеджерами відповідних проектів..

Співробітники функціональних підрозділів, які входять у команду проекту, тимчасово залишають свої підрозділи й переходять у підпорядкування до менеджера проекту на період його реалізації.

У проектній структурі менеджер проекту має повні повноваження. Члени команд проектів залишають свої функціональні відділи й переходять у підпорядкування до менеджерів проектів у проектно-

орієнтовані підрозділи. Тим самим досягається повна координація роботи команди проекту.

Однак у такої структури є й серйозні недоліки:

– не всі співробітники команди проекту завантажені роботою із проекту на 100%. У той же час їхні обов'язки у функціональних  підрозділах лягають на плечі інших, доводиться набирати додатковий персонал і в результаті ресурси організації використовуються неефективно;

– після завершення проекту виникають проблеми із працевлаштуванням персоналу проектних підрозділів — їхні місця у функціональних підрозділах можуть бути зайняті;

– фахівці «вириваються» зі свого професійного середовища, що перешкоджає їхньому професійному росту