
- •Частина 1
- •Комплексні числа.
- •Тригонометрична форма комплексного числа.
- •Дії з комплексними числами.
- •Показникова форма комплексного числа.
- •Розклад багаточлена на множники.
- •Лінійна алгебра. Основні визначення.
- •Основні дії над матрицями.
- •Операція множення матриць.
- •Визначники (детермінанти).
- •Елементарні перетворення матриці.
- •Мінори.
- •Алгебраїчні доповнення.
- •Обернена матриця.
- •Властивості обернених матриць.
- •Базовий мінор матриці. Ранг матриці.
- •Теорема про базовий мінор.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера.
- •Розв’язання довільних систем лінійних рівнянь.
- •Елементарні перетворення систем.
- •Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Метод Гауса.
- •Елементи векторної алгебри.
- •Властивості векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Система координат.
- •Декартова система координат.
- •Лінійні операції над векторами в координатах.
- •Скалярний добуток векторів.
- •Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку векторів:
- •Мішаний добуток векторів.
- •Властивості мішаного добутку:
- •Рівняння поверхні в просторі.
- •Загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Аналітична геометрія на площині. Рівняння лінії на площині.
- •Рівняння прямої на площині.
- •Рівняння прямої по точці й вектору нормалі.
- •Рівняння прямої, що проходить через дві точки.
- •Рівняння прямої по точці й кутовому коефіцієнту.
- •Рівняння прямої по точці й напрямному вектору.
- •Рівняння прямої у відрізках.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Кут між прямими на площині.
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно до даної прямої.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Криві другого порядку.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Системи координат.
- •Полярна система координат.
- •Аналітична геометрія в просторі. Рівняння лінії в просторі.
- •Рівняння прямої в просторі за точкою та напрямним вектором.
- •Рівняння прямої в просторі, що проходить через дві точки.
- •Загальні рівняння прямої в просторі.
- •Кут між площинами.
- •Умови паралельності й перпендикулярності
- •Зв'язок між циліндричною та декартовою прямокутною
- •Властивості лінійних просторів.
- •Лінійні перетворення.
- •Матриці лінійних перетворень.
- •Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
- •Квадратичні форми.
- •Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Вступ до математичного аналізу. Числова послідовність.
- •Обмежені й необмежені послідовності.
- •Монотонні послідовності.
- •Число е.
- •Зв'язок натурального й десяткового логарифмів.
- •Границя функції в точці.
- •Границя функції при прямуванні аргументу до нескінченності.
- •Основні теореми про границі.
- •Нескінченно малі функції.
- •Властивості нескінченно малих функцій:
- •Нескінченно великі функції та їх зв'язок з нескінченно малими.
- •Порівняння нескінченно малих функцій.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •Деякі визначні границі.
- •Неперервність функції в точці.
- •Властивості неперервних функцій.
- •Неперервність деяких елементарних функцій.
- •Точки розриву і їхня класифікація.
- •Неперервність функції на інтервалі й на відрізку.
- •Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Елементи вищої алгебри. Основні поняття теорії множин.
- •Операції над множинами.
- •Відносини й функції.
- •Властивості бінарних відносин.
- •Алгебраїчні структури.
- •Дискретна математика. Елементи комбінаторики.
- •Біном Ньютона. (поліноміальна формула)
- •Елементи математичної логіки.
- •Основні еквівалентності.
- •Булеві функції.
- •Числення предикатів.
- •Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
- •Матриці графів.
- •Досяжність і зв’язність.
- •Ейлерові й гамільтонові графи.
- •Дерева й цикли.
- •Елементи топології.
- •Метричний простір.
- •Відкриті й замкнуті множини.
- •Неперервні відображення.
- •Топологічні добутки.
- •Компактність.
Елементи математичної логіки.
Математична логіка – різновид формальної логіки, тобто науки, що вивчає умовиводи з погляду їхньої формальної будови.
Визначення.Висловлюваннямназивається пропозиція, до якого можливо застосувати поняття істинне або неправдиве.
У математичній логіці не розглядається сам зміст висловлень, визначається тільки його істинність або хибність, що прийнято позначати відповідно І або Н.
Зрозуміло, що істині й помилкові висловлювання утворять відповідні множини. За допомогою простих висловлень можна складати складніші, з'єднуючи прості висловлювання сполучниками “і”, “або”.
Таким чином, операції з висловлюваннями можна описувати за допомогою деякого математичного апарата.
Вводяться наступні логічні операції (зв'язування) над висловлюваннями
Заперечення. Запереченням висловлюванняРназивається висловлювання, що істинне тільки тоді, коли висловлюванняРнеправдиве.
Позначається
Рабо
.
Відповідність між висловлюваннями визначається таблицями істинності. У нашому випадку ця таблиця має вигляд:
-
P
Р
І
Н
Н
І
2) Кон’юнкція.Кон’юнкцією двох висловлюваньPіQназивається висловлювання, істинне тоді й тільки тоді, коли істинні обоє висловлювань.
Позначається P&QабоРQ.
-
P
Q
P&Q
І
І
І
І
Н
Н
Н
І
Н
Н
Н
Н
3) Диз'юнкція.Диз'юнкцією двох висловленьPіQназивається висловлювання, помилкове тоді й тільки тоді, коли обоє висловлювання помилкові.
Позначається PQ.
-
P
Q
PQ
І
І
І
І
Н
І
Н
І
І
Н
Н
Н
4) Імплікація.Імплікацією двох висловленьPіQназивається висловлювання, неправдиве тоді й тільки тоді, коли висловлюванняРістинне, аQ– неправдиве.
Позначається PQ(абоРQ). ВисловлюванняРназивається посилкою імплікації, а висловлюванняQ– наслідком.
-
P
Q
PQ
І
І
І
І
Н
Н
Н
І
І
Н
Н
І
5) Еквіваленція.Еквіваленцією двох висловленьPіQназивається висловлювання, істинне тоді й тільки тоді, коли істинність висловлювань збігається.
Позначається РQ або РQ.
-
P
Q
PQ
І
І
І
І
Н
Н
Н
І
Н
Н
Н
І
За допомогою цих основних таблиць істинності можна скласти таблиці істинності складних формул.
Приклад.За допомогою таблиць істинності перевірити, чиєеквівалентними формулиіψ.
Складемо таблиці істинності для кожної формули:
-
p
r
(pr)
І
І
Н
І
І
І
Н
Н
Н
І
Н
І
І
Н
Н
Н
Н
І
Н
Н
-
p
r
І
І
Н
Н
Н
І
І
Н
Н
І
І
І
Н
І
І
Н
І
І
Н
Н
І
І
І
І
Дані формули не є еквівалентними.
Приклад.За допомогою таблиць істинності перевірити, чиєеквівалентними формулиіψ.
Складемо таблиці істинності для заданих формул.
-
p
q
r
pq
(pq)r
І
І
І
І
І
І
І
Н
І
І
І
Н
І
Н
І
І
Н
Н
Н
Н
Н
І
І
Н
І
Н
І
Н
Н
Н
Н
Н
І
І
І
Н
Н
Н
І
І
p |
q |
r |
pq |
qp |
(pq)(qp) |
(pq)(qp)r |
І |
І |
І |
І |
І |
І |
І |
І |
І |
Н |
І |
І |
І |
І |
І |
Н |
І |
Н |
І |
І |
І |
І |
Н |
Н |
Н |
І |
І |
І |
Н |
І |
І |
І |
Н |
І |
І |
Н |
І |
Н |
І |
Н |
І |
І |
Н |
Н |
І |
І |
І |
І |
І |
Н |
Н |
Н |
І |
І |
І |
І |
Зі складених таблиць видно, що дані формули не еквівалентні.