- •Частина 1
- •Комплексні числа.
- •Тригонометрична форма комплексного числа.
- •Дії з комплексними числами.
- •Показникова форма комплексного числа.
- •Розклад багаточлена на множники.
- •Лінійна алгебра. Основні визначення.
- •Основні дії над матрицями.
- •Операція множення матриць.
- •Визначники (детермінанти).
- •Елементарні перетворення матриці.
- •Мінори.
- •Алгебраїчні доповнення.
- •Обернена матриця.
- •Властивості обернених матриць.
- •Базовий мінор матриці. Ранг матриці.
- •Теорема про базовий мінор.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера.
- •Розв’язання довільних систем лінійних рівнянь.
- •Елементарні перетворення систем.
- •Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Метод Гауса.
- •Елементи векторної алгебри.
- •Властивості векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Система координат.
- •Декартова система координат.
- •Лінійні операції над векторами в координатах.
- •Скалярний добуток векторів.
- •Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку векторів:
- •Мішаний добуток векторів.
- •Властивості мішаного добутку:
- •Рівняння поверхні в просторі.
- •Загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Аналітична геометрія на площині. Рівняння лінії на площині.
- •Рівняння прямої на площині.
- •Рівняння прямої по точці й вектору нормалі.
- •Рівняння прямої, що проходить через дві точки.
- •Рівняння прямої по точці й кутовому коефіцієнту.
- •Рівняння прямої по точці й напрямному вектору.
- •Рівняння прямої у відрізках.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Кут між прямими на площині.
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно до даної прямої.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Криві другого порядку.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Системи координат.
- •Полярна система координат.
- •Аналітична геометрія в просторі. Рівняння лінії в просторі.
- •Рівняння прямої в просторі за точкою та напрямним вектором.
- •Рівняння прямої в просторі, що проходить через дві точки.
- •Загальні рівняння прямої в просторі.
- •Кут між площинами.
- •Умови паралельності й перпендикулярності
- •Зв'язок між циліндричною та декартовою прямокутною
- •Властивості лінійних просторів.
- •Лінійні перетворення.
- •Матриці лінійних перетворень.
- •Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
- •Квадратичні форми.
- •Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Вступ до математичного аналізу. Числова послідовність.
- •Обмежені й необмежені послідовності.
- •Монотонні послідовності.
- •Число е.
- •Зв'язок натурального й десяткового логарифмів.
- •Границя функції в точці.
- •Границя функції при прямуванні аргументу до нескінченності.
- •Основні теореми про границі.
- •Нескінченно малі функції.
- •Властивості нескінченно малих функцій:
- •Нескінченно великі функції та їх зв'язок з нескінченно малими.
- •Порівняння нескінченно малих функцій.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •Деякі визначні границі.
- •Неперервність функції в точці.
- •Властивості неперервних функцій.
- •Неперервність деяких елементарних функцій.
- •Точки розриву і їхня класифікація.
- •Неперервність функції на інтервалі й на відрізку.
- •Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Елементи вищої алгебри. Основні поняття теорії множин.
- •Операції над множинами.
- •Відносини й функції.
- •Властивості бінарних відносин.
- •Алгебраїчні структури.
- •Дискретна математика. Елементи комбінаторики.
- •Біном Ньютона. (поліноміальна формула)
- •Елементи математичної логіки.
- •Основні еквівалентності.
- •Булеві функції.
- •Числення предикатів.
- •Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
- •Матриці графів.
- •Досяжність і зв’язність.
- •Ейлерові й гамільтонові графи.
- •Дерева й цикли.
- •Елементи топології.
- •Метричний простір.
- •Відкриті й замкнуті множини.
- •Неперервні відображення.
- •Топологічні добутки.
- •Компактність.
Елементарні перетворення матриці.
Визначення.Елементарними перетвореннямиматриці назвемо наступні перетворення:
1) множення рядка на число, відмінне від нуля;
2) додавання до елементів одного рядка елементів іншого рядка;
3) перестановка рядків;
4) викреслювання (видалення) одного з однакових рядків (стовпців);
5) транспонування;
Ті ж операції, застосовані до стовпців, також називаються елементарними перетвореннями.
За допомогою елементарних перетворень можна до якого-небудь рядка або стовпця додати лінійну комбінацію інших рядків ( стовпців ).
Мінори.
Вище було використане поняття додаткового мінораматриці. Дамо визначення мінора матриці.
Визначення.Якщо в матриціАвидалити кілька довільних рядків і стільки ж довільних стовпців, то матриця, складена з елементів, розташованих на перетині цих рядків і стовпців називаєтьсямінором матриціА. Якщо виділеноsрядків і стовпців, то отриманий мінор називається мінором порядкуs.
Відмітимо, що вищесказане застосовне не тільки до квадратних матриць, але й до прямокутних.
Якщо викреслити з вихідної квадратноїматриціАвиділені рядки й стовпці, то отримана матриця буде додатковим мінором.
Алгебраїчні доповнення.
Визначення.Алгебраїчним доповненняммінора матриці називається визначник йогододаткового мінора, помножений на (–1) у степені, рівному сумі номера рядка і номера стовпця мінора матриці.
В окремому випадку, алгебраїчним доповненням елемента матриці називається його додатковий мінор, узятий зі своїм знаком, якщо сума номерів стовпця й рядка, на яких стоїть елемент, є число парне і з протилежним знаком, якщо непарне.
Теорема Лапласа.Якщо обрано s рядків матриці з номерами i1, … ,is, то визначник цієї матриці дорівнює сумі добутків всіх елементів, розташованих в обраних рядках на їхні алгебраїчні доповнення.
Обернена матриця.
Визначимо операцію ділення матриць як операцію, обернену множенню.
Визначення. Якщо існують квадратні матриціХиАодного порядку, що задовольняють умові:
XA = AX = E,
де Е- одинична матриця того ж самого порядку, що й матрицяА, те матрицяХназиваєтьсяоберненою до матриціАи позначаєтьсяА–1.
Кожна квадратна матриця з визначником, не рівним нулю має обернену матрицю й притім тільки одну.
Розглянемо загальний підхід до знаходження оберненої матриці. Виходячи з визначення добутку матриць, можна записати:
AX = E,i=( 1,n ),j=( 1,n),
eij = 0,ij,
eij = 1,i=j.
Таким чином, одержуємо систему рівнянь:
,
Вирішивши цю систему, знаходимо елементи матриці Х.
Приклад.Дано матрицюА=, знайтиА–1.
Таким чином, А–1=.
Однак, такий спосіб незручний при знаходженні обернених матриць більших порядків, тому звичайно застосовують наступну формулу:
,
де Aji– алгебраїчне доповнення елементааjiматриці А.
Приклад.Дано матрицюА=, знайтиА–1.
det A= 4 – 6 = – 2.
M11=4;M12= 3; M21= 2;M22=1
x11= – 2;x12= 1;x21= 3/2;x22= – 1/2
Таким чином, А–1=.
Властивості обернених матриць.
Вкажемо наступні властивості обернених матриць:
1) (A–1)–1=A;
2) (AB)–1=B–1A–1
3) (AT)–1= (A–1)T.
Приклад.Дано матрицюА=, знайтиА3.
А2=АА==;A3==.
Відзначимо, що матриці іє комутуючими.
Приклад.Обчислити визначник.
= – 1
= – 1(6 – 4) – 1(9 – 1) + 2(12 – 2) = – 2 – 8 + 20 = 10.
== 2(0 – 2) – 1(0 – 6) = 2.
== 2(–4) – 3(–6) = –8 + 18 = 10.
Значення визначника: – 10 + 6 – 40 = – 44.