Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции по математике.doc
Скачиваний:
263
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
3.68 Mб
Скачать

Квадратичні форми.

Визначення:Однорідний багаточлен другого ступеня щодо зміннихх1 іх2

Ф(х1, х2) = а11

не утримуючого вільного члена й невідомих у першому ступені називається квадратичною формоюзміннихх1іх2.

Визначення:Однорідний багаточлен другого ступеня щодо зміннихх1,х2іх3

не утримуючого вільного члена й невідомих у першому ступені називається квадратичною формоюзміннихх1,х2іх3.

Розглянемо квадратичну форму двох змінних. Квадратична форма має симетричну матрицюА=. Визначник цієї матриці називаєтьсявизначником квадратичної форми.

Нехай на площині заданий ортогональний базис . Кожна точка площини має в цьому базисі координатих1,х2.

Якщо задано квадратичну форму Ф(х1, х2) = а11, то її можна розглядати як функцію від зміннихх1іх2.

Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.

Розглянемо деяке лінійне перетворення Ас матрицею.

Це симетричне перетворення можна записати у вигляді:

y1=a11x1+a12x2

y2=a12x1+a22x2

де у1іу2– координати векторав базисі.

Очевидно, що квадратична форма може бути записана у вигляді

Ф(х1,х2) =х1у1+х2у2.

Як видно, геометричний зміст числового значення квадратичної форми Фу точці з координатамих1іх2– скалярний добуток.

Якщо взяти інший ортонормований базис на площині, то в ньому квадратична форма Фбуде виглядати інакше, хоча її числове значення в кожній геометричній точці й не зміниться. Якщо знайти такий базис, у якому квадратична форма не буде містити координат у першому ступені, а тільки координати у квадраті, то квадратичну форму можна буде привести до канонічного виду.

Якщо як базис взяти сукупність власних векторів лінійного перетворення, то в цьому базисі матриця лінійного перетворення має вигляд:

.

При переході до нового базису від змінних х1іх2ми переходимо до зміннихй. Тоді:

Тоді .

Вираз називаєтьсяканонічним виглядомквадратичної форми. Аналогічно можна привести до канонічного виду квадратичну форму з більшим числом змінних.

Теорія квадратичних форм використається для приведення до канонічного вигляду рівнянь кривих і поверхонь другого порядку.

Приклад.Привести до канонічного вигляду квадратичну форму

.

Коефіцієнти: а11= 27,а12= 5,а22= 3.

Складемо характеристичне рівняння: ;

1= 2;2= 28;

Приклад.Привести до канонічного вигляду рівняння другого порядку:

17x2+ 12xy+ 8y2– 20 = 0.

Коефіцієнти а11= 17,а12= 6,а22= 8.А=

Складемо характеристичне рівняння:

(17 – )(8 –) – 36 = 0

136 – 8– 17+2– 36 = 0

2– 25+ 100 = 0

1= 5,2= 20.

Отже: – канонічне рівняння еліпса.

Приклад. Використовуючи теорію квадратичних форм, привести до канонічного вигляду рівняння лінії другого порядку. Схематично зобразити графік.

Розв’язання:Складемо характеристичне рівняння квадратичної форми: при

Вирішивши це рівняння, одержимо 1 = 2,2 = 6.

Знайдемо координати власних векторів:

приймаючиm1 = 1, одержимоn1 =

приймаючиm2 = 1, одержимоn2 =

Власні вектори:

Знаходимо координати одиничних векторів нового базису.

Маємо наступне рівняння лінії в новій системі координат:

Канонічне рівняння лінії в новій системі координат буде мати вигляд:

Приклад. Використовуючи теорію квадратичних форм, привести до канонічного вигляду рівняння лінії другого порядку. Схематично зобразити графік.

Розв’язання:Складемо характеристичне рівняння квадратичної форми: при

Вирішивши це рівняння, одержимо 1 = 1,2 = 11.

Знайдемо координати власних векторів:

приймаючиm1 = 1, одержимоn1 =

приймаючиm2 = 1, одержимоn2 =

Власні вектори:

Знаходимо координати одиничних векторів нового базису.

Маємо наступне рівняння лінії в новій системі координат:

Канонічне рівняння лінії в новій системі координат буде мати вигляд:

Приклад.Використовуючи теорію квадратичних форм, привести до канонічного вигляду рівняння лінії другого порядку. Схематично зобразити графік.

4ху+ 3у2+ 16 = 0

Коефіцієнти: a11= 0;a12= 2;a22= 3.

Характеристичне рівняння:

Корені: 1= –1,2= 4.

Для 1= –1 Для2= 4

m1= 1;n1= –0,5;m2= 1;n2= 2;

= (1; –0,5)= (1; 2)

Одержуємо: – канонічне рівняння гіперболи.