- •Частина 1
- •Комплексні числа.
- •Тригонометрична форма комплексного числа.
- •Дії з комплексними числами.
- •Показникова форма комплексного числа.
- •Розклад багаточлена на множники.
- •Лінійна алгебра. Основні визначення.
- •Основні дії над матрицями.
- •Операція множення матриць.
- •Визначники (детермінанти).
- •Елементарні перетворення матриці.
- •Мінори.
- •Алгебраїчні доповнення.
- •Обернена матриця.
- •Властивості обернених матриць.
- •Базовий мінор матриці. Ранг матриці.
- •Теорема про базовий мінор.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера.
- •Розв’язання довільних систем лінійних рівнянь.
- •Елементарні перетворення систем.
- •Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Метод Гауса.
- •Елементи векторної алгебри.
- •Властивості векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Система координат.
- •Декартова система координат.
- •Лінійні операції над векторами в координатах.
- •Скалярний добуток векторів.
- •Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку векторів:
- •Мішаний добуток векторів.
- •Властивості мішаного добутку:
- •Рівняння поверхні в просторі.
- •Загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Аналітична геометрія на площині. Рівняння лінії на площині.
- •Рівняння прямої на площині.
- •Рівняння прямої по точці й вектору нормалі.
- •Рівняння прямої, що проходить через дві точки.
- •Рівняння прямої по точці й кутовому коефіцієнту.
- •Рівняння прямої по точці й напрямному вектору.
- •Рівняння прямої у відрізках.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Кут між прямими на площині.
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно до даної прямої.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Криві другого порядку.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Системи координат.
- •Полярна система координат.
- •Аналітична геометрія в просторі. Рівняння лінії в просторі.
- •Рівняння прямої в просторі за точкою та напрямним вектором.
- •Рівняння прямої в просторі, що проходить через дві точки.
- •Загальні рівняння прямої в просторі.
- •Кут між площинами.
- •Умови паралельності й перпендикулярності
- •Зв'язок між циліндричною та декартовою прямокутною
- •Властивості лінійних просторів.
- •Лінійні перетворення.
- •Матриці лінійних перетворень.
- •Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
- •Квадратичні форми.
- •Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Вступ до математичного аналізу. Числова послідовність.
- •Обмежені й необмежені послідовності.
- •Монотонні послідовності.
- •Число е.
- •Зв'язок натурального й десяткового логарифмів.
- •Границя функції в точці.
- •Границя функції при прямуванні аргументу до нескінченності.
- •Основні теореми про границі.
- •Нескінченно малі функції.
- •Властивості нескінченно малих функцій:
- •Нескінченно великі функції та їх зв'язок з нескінченно малими.
- •Порівняння нескінченно малих функцій.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •Деякі визначні границі.
- •Неперервність функції в точці.
- •Властивості неперервних функцій.
- •Неперервність деяких елементарних функцій.
- •Точки розриву і їхня класифікація.
- •Неперервність функції на інтервалі й на відрізку.
- •Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Елементи вищої алгебри. Основні поняття теорії множин.
- •Операції над множинами.
- •Відносини й функції.
- •Властивості бінарних відносин.
- •Алгебраїчні структури.
- •Дискретна математика. Елементи комбінаторики.
- •Біном Ньютона. (поліноміальна формула)
- •Елементи математичної логіки.
- •Основні еквівалентності.
- •Булеві функції.
- •Числення предикатів.
- •Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
- •Матриці графів.
- •Досяжність і зв’язність.
- •Ейлерові й гамільтонові графи.
- •Дерева й цикли.
- •Елементи топології.
- •Метричний простір.
- •Відкриті й замкнуті множини.
- •Неперервні відображення.
- •Топологічні добутки.
- •Компактність.
Відносини й функції.
Визначення.Упорядкованою парою(a, b) двох елементівaіbназивається множина {{a},{a,b}}.
Для будь-яких елементів a, b, c, dсправедливе співвідношення:
Визначення.Декартовим добутком множин А иВназивається множина всіх упорядкованих пар (a, b), деаА,bB.
Декартовий добуток прівних множин А буде називатисяп-имдекартовим степенеммножини А і позначаєтьсяАn.
Визначення.n-мірним відношенням Rна непорожній множині А називається підмножинаАn. ЯкщоR–n-мірне відношення на множині А і (а1,а2,…аn)R, то кажуть, що відношенняRвиконується для елементіва1,а2,…аn, і записуютьR а1а2…аn. Якщоn= 2, то таке відношення називаєтьсябінарним.
Для бінарного відношення замість загального запису Ra1a2застосовують записа1Ra2.
Властивості бінарних відносин.
Визначення.Добутком двох бінарних відносинRіS, заданих на множиніА, називається множина
Знак називаєтьсяштрих Шефферай позначає антикон’юнкцію.
Визначення.Оберненим (інверсним)відношенням до відношенняR, заданого на множиніА, називається відношенняR–1, обумовлене рівністю:
Якщо R,SіT– бінарні відносини на множині А, то виконуються наступні рівності:
Алгебраїчні структури.
Визначення.На множині А визначенаалгебраїчна операція, якщо кожним двом елементам цієї множини, узятим у певному порядку, однозначним образом поставлений у відповідність деякий третій елемент із цієї ж множини.
Прикладами алгебраїчних операцій можуть слугувати такі операції як додавання й віднімання цілих чисел, додавання й віднімання векторів, матриць, множення квадратних матриць, векторне множення векторів та ін.
Відзначимо, що скалярний добуток векторів не може вважатися алгебраїчною операцією, тому що результатом скалярного добутку буде число, а числа не належать до множини векторів, до якого належать співмножники.
Визначення.Множина А з заданою на ній алгебраїчною операцією (наприклад, множенням) називаєтьсягрупою, якщо виконані такі умови:
1) для будь-яких трьох елементів a, b, c A виконується властивість асоціативності:
2) у множині А існує такий елементе, що для будь-якого елементааіз цієї множини виконується рівність:
3) для будь-якого елемента амножини існує елемента'з цієї ж множини, такий, що
Різні множини можуть бути групою щодо якоїсь операції й не бути групою щодо іншої операції.
Число елементів називається порядкомгрупи.
Визначення.Між елементами множинMіNвстановленовзаємно однозначну відповідність, якщо кожному елементу множиниМпоставлено у відповідність певний елемент множиниN, причому різним елементам однієї множини відповідають різні елементи іншої множини.
Визначення.Дві групиMіNназиваютьсяізоморфними, якщо між їхніми елементами можна встановити взаємно однозначну відповідність, при якій для будь-якого двох елементівa, b M і відповідних їм елементівa’, b’ Nелементу
с = ab буде відповідає елементc’ = a’b’.
При цьому відображення групи Мна групуNназиваєтьсягомоморфізмом.
Визначення.Якщо операція, визначена в групі комутативна, (тобто для будь-яких елементівaіbгрупи вірне співвідношенняab=ba), то така група називаєтьсякомутативною абоабелевоюгрупою.
Визначення.МножинаRз двома заданими в ній алгебраїчними операціями, додаванням і множенням, називаєтьсякільцем, якщо щодо операції додавання вона є абелевою групою, а операція множення дистрибутивна, тобто для будь-яких елементівa, b і сR справедливі рівності:
Якщо операція множення, задана в кільці комутативна, то таке кільце називається комутативним кільцем.
Визначення.Полемназивається комутативне кільце, у якому для будь-якого ненульового елементаa0 і будь-якого елементаbіснує єдиний елементхтакий, щоax = b.