Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции по математике.doc
Скачиваний:
262
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
3.68 Mб
Скачать

Скінченні графи й сітки. Основні визначення.

Визначення.Якщо на площині задати скінченну множинуVточок і скінченний набір лінійХ, що з'єднують деякі пари із точокV, то отримана сукупність точок і ліній буде називатисяграфом.

При цьому елементи множини Vназиваютьсявершинамиграфа, а елементи множиниХребрами.

У множині Vможуть зустрічатися однакові елементи, ребра, що з'єднують однакові елементи називаютьсяпетлями. Однакові пари в множиніХназиваютьсякратними(або паралельними) ребрами. Кількість однакових пар (v,w) у Х називаєтьсякратністю ребра (v,w).

Множина Vі набірХвизначають граф із кратними ребрами –псевдограф.

G = (V, X)

Псевдограф без петель називається мультиграфом.

Якщо в наборі Хжодна пара не зустрічається більше одного разу, то мультиграф називаєтьсяграфом.

Якщо пари в наборі Х є впорядкованими, то граф називається орієнтованим або орграфом.

Графу відповідає геометрична конфігурація. Вершини позначаються точками (кружечками), а ребра - лініями, що з'єднують відповідні вершини.

Визначення.Якщох= {v, w} – ребро графа, то вершиниv, wназиваються кінцями ребрах.

Якщо х = (v, w) – дуга орграфа, то вершинаv– початок, а вершинаw– кінець дугих.

Визначення.Вершиниv, w графаG= (V,X) називаютьсясуміжними, якщо {v,w}X. Два ребра називаютьсясуміжними, якщо вони мають спільну вершину.

Визначення. Ступенемвершини графа називається число ребер, яким ця вершина належить. Вершина називаєтьсяізольованою, якщо її ступінь дорівнює одиниці йвисячою, якщо її ступінь дорівнює нулю.

Визначення. ГрафиG1(V1,X1) іG2(V2,X2) називаютьсяизоморфмными, якщо існує взаємно однозначне відображення:V1V2, що зберігає суміжність.

Визначення.Маршрутом (шляхом)для графаG(V,X) називається послідовністьv1x1v2x2v3xkvk+1... Маршрут називаєтьсязамкнутим, якщо його початкова й кінцева точки збігаються. Число ребер (дуг) маршруту (шляху) графа називаєтьсядовжиною маршруту (шляху).

Визначення.Незамкнутий маршрут (шлях) називаєтьсяланцюгом. Ланцюг, у якій всі вершини попарно різні, називаєтьсяпростим ланцюгом.

Визначення.Замкнутий маршрут (шлях) називаєтьсяциклом (контуром). Цикл, у якому всі вершини попарно різні, називаєтьсяпростим циклом.

Матриці графів.

Нехай D= (V,X) – орграф, деV= {v1, …,vn},X= {x1, … ,xm}.

Визначення.Матрицею суміжностіорграфаDназивається квадратична матрицяA(D) = [aij] порядкуп, у якої

Визначення.Якщо вершинаvє кінцем ребрах, то говорять, щоvіх інцидентні.

Визначення.Матрицею інцидентностіорграфаDназивається матриця розмірностіптB(D) = [bij], для якої

Приклад.Записати матриці суміжності й інцидентності для графа, зображеного на малюнку.

x1

v1 x4 v2

x2

x3

v3

Складемо матрицю суміжності:

v1

v2

v3

V1

0

1

0

V2

1

0

1

v3

1

0

0

Тобто – матриця суміжності.

Матриця інцидентності:

x1

x2

x3

x4

v1

–1

0

1

1

v2

1

–1

0

–1

v3

0

1

–1

0

Тобто

Якщо граф має кратні дуги (ребра), то в матриці суміжності приймається aij=k, деk– кратність дуги (ребра).

За допомогою матриць суміжності й інцидентності завжди можна повністю визначити граф і всі його компоненти. Такий метод завдання графів дуже зручний для обробки даних на ЕОМ.

Приклад.Задано симетричну матрицюQневід’ємних чисел. Намалювати на площині графG(V,X), що має заданий матрицюQсвоєю матрицею суміжності. Знайти матрицю інцидентностіRграфаG. Намалювати також орграф, що має матрицю суміжностіQ, визначити його матрицю інцидентностіС.

x4

x3

v2

x2x5

x6

x1v1 v3 x7 x8

x10

x11 x9

v4

Складемо матрицю інцидентності:

x1

x2

x3

x4

x5

x6

x7

x8

x9

x10

x11

v1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

0

1

v2

0

1

1

1

1

1

0

0

0

1

0

v3

0

0

0

0

1

1

1

1

1

0

0

v4

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

Отже:

Побудуємо тепер орієнтований граф із заданою матрицею суміжності.

x4

x5

v2

x2x7

х3x6

x1v1 х8v3x10x11

х9

х17х15x14

x16х13x12

v4

Складемо матрицю інцидентності для орієнтованого графа.

Елемент матриці дорівнює 1, якщо точка є кінцем дуги, –1 – якщо початком дуги, якщо дуга є петлею, елемент матриці запишемо як 1.

Таким чином, операції із графами можна звести до операцій з їхніми матрицями.