- •Частина 1
- •Комплексні числа.
- •Тригонометрична форма комплексного числа.
- •Дії з комплексними числами.
- •Показникова форма комплексного числа.
- •Розклад багаточлена на множники.
- •Лінійна алгебра. Основні визначення.
- •Основні дії над матрицями.
- •Операція множення матриць.
- •Визначники (детермінанти).
- •Елементарні перетворення матриці.
- •Мінори.
- •Алгебраїчні доповнення.
- •Обернена матриця.
- •Властивості обернених матриць.
- •Базовий мінор матриці. Ранг матриці.
- •Теорема про базовий мінор.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера.
- •Розв’язання довільних систем лінійних рівнянь.
- •Елементарні перетворення систем.
- •Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Метод Гауса.
- •Елементи векторної алгебри.
- •Властивості векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Система координат.
- •Декартова система координат.
- •Лінійні операції над векторами в координатах.
- •Скалярний добуток векторів.
- •Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку векторів:
- •Мішаний добуток векторів.
- •Властивості мішаного добутку:
- •Рівняння поверхні в просторі.
- •Загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Аналітична геометрія на площині. Рівняння лінії на площині.
- •Рівняння прямої на площині.
- •Рівняння прямої по точці й вектору нормалі.
- •Рівняння прямої, що проходить через дві точки.
- •Рівняння прямої по точці й кутовому коефіцієнту.
- •Рівняння прямої по точці й напрямному вектору.
- •Рівняння прямої у відрізках.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Кут між прямими на площині.
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно до даної прямої.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Криві другого порядку.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Системи координат.
- •Полярна система координат.
- •Аналітична геометрія в просторі. Рівняння лінії в просторі.
- •Рівняння прямої в просторі за точкою та напрямним вектором.
- •Рівняння прямої в просторі, що проходить через дві точки.
- •Загальні рівняння прямої в просторі.
- •Кут між площинами.
- •Умови паралельності й перпендикулярності
- •Зв'язок між циліндричною та декартовою прямокутною
- •Властивості лінійних просторів.
- •Лінійні перетворення.
- •Матриці лінійних перетворень.
- •Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
- •Квадратичні форми.
- •Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Вступ до математичного аналізу. Числова послідовність.
- •Обмежені й необмежені послідовності.
- •Монотонні послідовності.
- •Число е.
- •Зв'язок натурального й десяткового логарифмів.
- •Границя функції в точці.
- •Границя функції при прямуванні аргументу до нескінченності.
- •Основні теореми про границі.
- •Нескінченно малі функції.
- •Властивості нескінченно малих функцій:
- •Нескінченно великі функції та їх зв'язок з нескінченно малими.
- •Порівняння нескінченно малих функцій.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •Деякі визначні границі.
- •Неперервність функції в точці.
- •Властивості неперервних функцій.
- •Неперервність деяких елементарних функцій.
- •Точки розриву і їхня класифікація.
- •Неперервність функції на інтервалі й на відрізку.
- •Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Елементи вищої алгебри. Основні поняття теорії множин.
- •Операції над множинами.
- •Відносини й функції.
- •Властивості бінарних відносин.
- •Алгебраїчні структури.
- •Дискретна математика. Елементи комбінаторики.
- •Біном Ньютона. (поліноміальна формула)
- •Елементи математичної логіки.
- •Основні еквівалентності.
- •Булеві функції.
- •Числення предикатів.
- •Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
- •Матриці графів.
- •Досяжність і зв’язність.
- •Ейлерові й гамільтонові графи.
- •Дерева й цикли.
- •Елементи топології.
- •Метричний простір.
- •Відкриті й замкнуті множини.
- •Неперервні відображення.
- •Топологічні добутки.
- •Компактність.
Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
Визначення.Якщо на площині задати скінченну множинуVточок і скінченний набір лінійХ, що з'єднують деякі пари із точокV, то отримана сукупність точок і ліній буде називатисяграфом.
При цьому елементи множини Vназиваютьсявершинамиграфа, а елементи множиниХ–ребрами.
У множині Vможуть зустрічатися однакові елементи, ребра, що з'єднують однакові елементи називаютьсяпетлями. Однакові пари в множиніХназиваютьсякратними(або паралельними) ребрами. Кількість однакових пар (v,w) у Х називаєтьсякратністю ребра (v,w).
Множина Vі набірХвизначають граф із кратними ребрами –псевдограф.
G = (V, X)
Псевдограф без петель називається мультиграфом.
Якщо в наборі Хжодна пара не зустрічається більше одного разу, то мультиграф називаєтьсяграфом.
Якщо пари в наборі Х є впорядкованими, то граф називається орієнтованим або орграфом.
Графу відповідає геометрична конфігурація. Вершини позначаються точками (кружечками), а ребра - лініями, що з'єднують відповідні вершини.
Визначення.Якщох= {v, w} – ребро графа, то вершиниv, wназиваються кінцями ребрах.
Якщо х = (v, w) – дуга орграфа, то вершинаv– початок, а вершинаw– кінець дугих.
Визначення.Вершиниv, w графаG= (V,X) називаютьсясуміжними, якщо {v,w}X. Два ребра називаютьсясуміжними, якщо вони мають спільну вершину.
Визначення. Ступенемвершини графа називається число ребер, яким ця вершина належить. Вершина називаєтьсяізольованою, якщо її ступінь дорівнює одиниці йвисячою, якщо її ступінь дорівнює нулю.
Визначення. ГрафиG1(V1,X1) іG2(V2,X2) називаютьсяизоморфмными, якщо існує взаємно однозначне відображення:V1V2, що зберігає суміжність.
Визначення.Маршрутом (шляхом)для графаG(V,X) називається послідовністьv1x1v2x2v3…xkvk+1... Маршрут називаєтьсязамкнутим, якщо його початкова й кінцева точки збігаються. Число ребер (дуг) маршруту (шляху) графа називаєтьсядовжиною маршруту (шляху).
Визначення.Незамкнутий маршрут (шлях) називаєтьсяланцюгом. Ланцюг, у якій всі вершини попарно різні, називаєтьсяпростим ланцюгом.
Визначення.Замкнутий маршрут (шлях) називаєтьсяциклом (контуром). Цикл, у якому всі вершини попарно різні, називаєтьсяпростим циклом.
Матриці графів.
Нехай D= (V,X) – орграф, деV= {v1, …,vn},X= {x1, … ,xm}.
Визначення.Матрицею суміжностіорграфаDназивається квадратична матрицяA(D) = [aij] порядкуп, у якої
Визначення.Якщо вершинаvє кінцем ребрах, то говорять, щоvіх– інцидентні.
Визначення.Матрицею інцидентностіорграфаDназивається матриця розмірностіптB(D) = [bij], для якої
Приклад.Записати матриці суміжності й інцидентності для графа, зображеного на малюнку.
x1
v1 x4 v2
x2
x3
v3
Складемо матрицю суміжності:
-
v1
v2
v3
V1
0
1
0
V2
1
0
1
v3
1
0
0
Тобто – матриця суміжності.
Матриця інцидентності:
-
x1
x2
x3
x4
v1
–1
0
1
1
v2
1
–1
0
–1
v3
0
1
–1
0
Тобто
Якщо граф має кратні дуги (ребра), то в матриці суміжності приймається aij=k, деk– кратність дуги (ребра).
За допомогою матриць суміжності й інцидентності завжди можна повністю визначити граф і всі його компоненти. Такий метод завдання графів дуже зручний для обробки даних на ЕОМ.
Приклад.Задано симетричну матрицюQневід’ємних чисел. Намалювати на площині графG(V,X), що має заданий матрицюQсвоєю матрицею суміжності. Знайти матрицю інцидентностіRграфаG. Намалювати також орграф, що має матрицю суміжностіQ, визначити його матрицю інцидентностіС.
x4
x3
v2
x2x5
x6
x1v1 v3 x7 x8
x10
x11 x9
v4
Складемо матрицю інцидентності:
|
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
x5 |
x6 |
x7 |
x8 |
x9 |
x10 |
x11 |
v1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
v2 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
v3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
v4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Отже:
Побудуємо тепер орієнтований граф із заданою матрицею суміжності.
x4
x5
v2
x2x7
х3x6
x1v1 х8v3x10x11
х9
х17х15x14
x16х13x12
v4
Складемо матрицю інцидентності для орієнтованого графа.
Елемент матриці дорівнює 1, якщо точка є кінцем дуги, –1 – якщо початком дуги, якщо дуга є петлею, елемент матриці запишемо як 1.
Таким чином, операції із графами можна звести до операцій з їхніми матрицями.