- •Частина 1
- •Комплексні числа.
- •Тригонометрична форма комплексного числа.
- •Дії з комплексними числами.
- •Показникова форма комплексного числа.
- •Розклад багаточлена на множники.
- •Лінійна алгебра. Основні визначення.
- •Основні дії над матрицями.
- •Операція множення матриць.
- •Визначники (детермінанти).
- •Елементарні перетворення матриці.
- •Мінори.
- •Алгебраїчні доповнення.
- •Обернена матриця.
- •Властивості обернених матриць.
- •Базовий мінор матриці. Ранг матриці.
- •Теорема про базовий мінор.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера.
- •Розв’язання довільних систем лінійних рівнянь.
- •Елементарні перетворення систем.
- •Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Метод Гауса.
- •Елементи векторної алгебри.
- •Властивості векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Система координат.
- •Декартова система координат.
- •Лінійні операції над векторами в координатах.
- •Скалярний добуток векторів.
- •Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку векторів:
- •Мішаний добуток векторів.
- •Властивості мішаного добутку:
- •Рівняння поверхні в просторі.
- •Загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Аналітична геометрія на площині. Рівняння лінії на площині.
- •Рівняння прямої на площині.
- •Рівняння прямої по точці й вектору нормалі.
- •Рівняння прямої, що проходить через дві точки.
- •Рівняння прямої по точці й кутовому коефіцієнту.
- •Рівняння прямої по точці й напрямному вектору.
- •Рівняння прямої у відрізках.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Кут між прямими на площині.
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно до даної прямої.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Криві другого порядку.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Системи координат.
- •Полярна система координат.
- •Аналітична геометрія в просторі. Рівняння лінії в просторі.
- •Рівняння прямої в просторі за точкою та напрямним вектором.
- •Рівняння прямої в просторі, що проходить через дві точки.
- •Загальні рівняння прямої в просторі.
- •Кут між площинами.
- •Умови паралельності й перпендикулярності
- •Зв'язок між циліндричною та декартовою прямокутною
- •Властивості лінійних просторів.
- •Лінійні перетворення.
- •Матриці лінійних перетворень.
- •Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
- •Квадратичні форми.
- •Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Вступ до математичного аналізу. Числова послідовність.
- •Обмежені й необмежені послідовності.
- •Монотонні послідовності.
- •Число е.
- •Зв'язок натурального й десяткового логарифмів.
- •Границя функції в точці.
- •Границя функції при прямуванні аргументу до нескінченності.
- •Основні теореми про границі.
- •Нескінченно малі функції.
- •Властивості нескінченно малих функцій:
- •Нескінченно великі функції та їх зв'язок з нескінченно малими.
- •Порівняння нескінченно малих функцій.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •Деякі визначні границі.
- •Неперервність функції в точці.
- •Властивості неперервних функцій.
- •Неперервність деяких елементарних функцій.
- •Точки розриву і їхня класифікація.
- •Неперервність функції на інтервалі й на відрізку.
- •Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Елементи вищої алгебри. Основні поняття теорії множин.
- •Операції над множинами.
- •Відносини й функції.
- •Властивості бінарних відносин.
- •Алгебраїчні структури.
- •Дискретна математика. Елементи комбінаторики.
- •Біном Ньютона. (поліноміальна формула)
- •Елементи математичної логіки.
- •Основні еквівалентності.
- •Булеві функції.
- •Числення предикатів.
- •Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
- •Матриці графів.
- •Досяжність і зв’язність.
- •Ейлерові й гамільтонові графи.
- •Дерева й цикли.
- •Елементи топології.
- •Метричний простір.
- •Відкриті й замкнуті множини.
- •Неперервні відображення.
- •Топологічні добутки.
- •Компактність.
Матриці лінійних перетворень.
Нехай в n-мірному лінійному просторі з базисом, ,…,задано лінійне перетворенняА. Тоді векториА, А,…,А - також вектори цього простору і їх можна представити у вигляді лінійної комбінації векторів базису:
A =a11 +a21 +…+an1
A =a12 +a22 +…+an2
……………………………….........
A =an1 +an2 +…+ann
Тоді матриця А=називаєтьсяматрицею лінійного перетворення А.
Якщо в просторі Lвзяти вектор=x1 +x2 +…+xn, тоA L.
, де
……………………………......
Ці рівності можна назвати лінійним перетворенням у базисі ,,…,... У матричному вигляді:
,А,
Приклад.Знайти матрицю лінійного перетворення, заданого у вигляді:
A=
На практиці дії над лінійними перетвореннями зводяться до дій над їхніми матрицями.
Визначення:Якщо векторпереводиться у векторлінійним перетворенням з матрицеюА, а вектору векторлінійним перетворенням з матрицеюВ, те послідовне застосування цих перетворень рівносильне лінійному перетворенню, що переводить вектору вектор(воно називаєтьсядобутком складових перетворень).
С = ВА
Приклад.Задано лінійне перетворенняА, що переводить вектору векторі лінійне перетворенняВ, що переводить вектору вектор. Знайти матрицю лінійного перетворення, що переводить вектору вектор.
С = ВА
Тобто
Примітка:ЯкщоА= 0, то перетворення вироджене, тобто, наприклад, площина перетвориться не в цілу площину, а в пряму.
Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
Визначення:НехайL– заданийn-мірний лінійний простір. Ненульовий векторLназиваєтьсявласним векторомлінійного перетворенняА, якщо існує таке число, що виконується рівність:
.
При цьому число називаєтьсявласним значенням (характеристичним числом)лінійного перетворенняА, що відповідає вектору.
Визначення:Якщо лінійне перетворенняАв деякому базисі,,…,має матрицюА=, то власні значення лінійного перетворенняАможна знайти як корінь1,2, …, nрівняння:
Це рівняння називаєтьсяхарактеристичним рівнянням,а його ліва частина –характеристичним багаточленомлінійного перетворенняА.
Слід зазначити, що характеристичний багаточлен лінійного перетворення не залежить від вибору базису.
Розглянемо окремий випадок. НехайА– деяке лінійне перетворення площини, матриця якого дорівнює. Тоді перетворенняАможе бути задане формулами:
;
у деякому базисі .
Якщо перетворення Амає власний вектор із власним значенням, то.
або
Оскільки власний вектор ненульовий, тох1іх2не дорівнюють нулю одночасно. Оскільки дана система однорідна, то для того, щоб вона мала нетривіальний розв’язок, визначник системи повинен дорівнювати нулю. У протилежному випадку за правилом Крамера система має єдиний розв’язок – нульовий, що неможливо.
Отримане рівняння єхарактеристичним рівнянням лінійного перетворення А.
Таким чином, можна знайти власний вектор (х1,х2) лінійні перетворенняАс власним значенням, де– корінь характеристичного рівняння, ах1іх2– корінь системи рівнянь при підстановці в неї значення.
Зрозуміло, що якщо характеристичне рівняння не має дійсних коренів, то лінійне перетворення А не має власних векторів.
Слід зазначити, що якщо – власний вектор перетворенняА, то й будь-який вектор колінеарний йому – теж власний з тим же самим власним значенням.
Дійсно,. Якщо врахувати, що вектори мають один початок, то ці вектори утворять так званийвласний напрямок абовласну пряму.
Оскільки характеристичне рівняння може мати два різних дійсних корені 1і2, то в цьому випадку при підстановці їх у систему рівнянь одержимо нескінченну кількість розв’язків. (Оскільки рівняння лінійно залежні). Ця множина розв’язків визначає двівласні прямі.
Якщо характеристичне рівняння має два рівних корені1=2=, то або є лише одна власна пряма, або при підстановці в систему вона перетворюється в систему виду:. Ця система задовольняється будь-якими значеннямих1іх2. Тоді всі вектори будуть власними, і таке перетворення називаєтьсяперетворенням подібності.
Приклад.Знайти характеристичні числа й власні вектори лінійного перетворення з матрицеюА=.
Запишемо лінійне перетворення у вигляді:
Складемо характеристичне рівняння:
;
Корені характеристичного рівняння: 1= 7;2= 1;
Для кореня 1= 7:
Із системи виходить залежність: x1 – 2x2 =0. Власні вектори для першого кореня характеристичного рівняння мають координати:(t; 0,5t)деt –параметр.
Для кореня 2= 1:
Із системи виходить залежність: x1 + x2 =0. Власні вектори для другого кореня характеристичного рівняння мають координати:(t; –t)деt –параметр.
Отримані власні вектори можна записати у вигляді:
Приклад.Знайти характеристичні числа й власні вектори лінійного перетворення з матрицеюА=.
Запишемо лінійне перетворення у вигляді:
Складемо характеристичне рівняння:
;
Корінь характеристичного рівняння: 1=2= 2;
Одержуємо:
Із системи виходить залежність: x1 – x2 =0. Власні вектори для першого кореня характеристичного рівняння мають координати:(t; t)деt –параметр.
Власний вектор можна записати: .
Розглянемо інший окремий випадок. Якщо– власний вектор лінійного перетворенняА, заданого в тривимірному лінійному просторі, ах1,х2,х3– компоненти цього вектора в деякому базисі, то
,
де – власне значення (характеристичне число) перетворенняА.
Якщо матриця лінійного перетворення Амає вигляд:
, то
Характеристичне рівняння:
Розкривши визначник, одержимо кубічне рівняння відносно . Будь-яке кубічне рівняння з дійсними коефіцієнтами має або один, або три дійсних корені.
Тоді будь-яке лінійне перетворення в тривимірному просторі має власні вектори.
Приклад.Знайти характеристичні числа й власні вектори лінійного перетворенняА, матриця лінійного перетворенняА=.
Складемо характеристичне рівняння:
Власні значення: 1= –2;2= 3;3= 6;
1) Для 1= –2:
Якщо прийняти х1= 1, тох2= 0;x3= – 1;
Власні вектори:
2) Для 2= 3:
Якщо прийняти х1= 1, тох2= –1;x3= 1;
Власні вектори:
3) Для 3= 6:
Якщо прийняти х1= 1, тох2= 2;x3= 1;
Власні вектори:
Приклад.Знайти характеристичні числа й власні вектори лінійного перетворенняА, матриця лінійного перетворенняА=.
Складемо характеристичне рівняння:
1= 0;2= 1;3= –1;
Для 1= 0:
Якщо прийняти х3= 1, одержуємох1= 0,х2= –2
Власні вектори t, деt– параметр.
Для самостійного розв’язання:Аналогічно знайтийдля2і3.