
- •Частина 1
- •Комплексні числа.
- •Тригонометрична форма комплексного числа.
- •Дії з комплексними числами.
- •Показникова форма комплексного числа.
- •Розклад багаточлена на множники.
- •Лінійна алгебра. Основні визначення.
- •Основні дії над матрицями.
- •Операція множення матриць.
- •Визначники (детермінанти).
- •Елементарні перетворення матриці.
- •Мінори.
- •Алгебраїчні доповнення.
- •Обернена матриця.
- •Властивості обернених матриць.
- •Базовий мінор матриці. Ранг матриці.
- •Теорема про базовий мінор.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера.
- •Розв’язання довільних систем лінійних рівнянь.
- •Елементарні перетворення систем.
- •Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Метод Гауса.
- •Елементи векторної алгебри.
- •Властивості векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Система координат.
- •Декартова система координат.
- •Лінійні операції над векторами в координатах.
- •Скалярний добуток векторів.
- •Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку векторів:
- •Мішаний добуток векторів.
- •Властивості мішаного добутку:
- •Рівняння поверхні в просторі.
- •Загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Аналітична геометрія на площині. Рівняння лінії на площині.
- •Рівняння прямої на площині.
- •Рівняння прямої по точці й вектору нормалі.
- •Рівняння прямої, що проходить через дві точки.
- •Рівняння прямої по точці й кутовому коефіцієнту.
- •Рівняння прямої по точці й напрямному вектору.
- •Рівняння прямої у відрізках.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Кут між прямими на площині.
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно до даної прямої.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Криві другого порядку.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Системи координат.
- •Полярна система координат.
- •Аналітична геометрія в просторі. Рівняння лінії в просторі.
- •Рівняння прямої в просторі за точкою та напрямним вектором.
- •Рівняння прямої в просторі, що проходить через дві точки.
- •Загальні рівняння прямої в просторі.
- •Кут між площинами.
- •Умови паралельності й перпендикулярності
- •Зв'язок між циліндричною та декартовою прямокутною
- •Властивості лінійних просторів.
- •Лінійні перетворення.
- •Матриці лінійних перетворень.
- •Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
- •Квадратичні форми.
- •Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Вступ до математичного аналізу. Числова послідовність.
- •Обмежені й необмежені послідовності.
- •Монотонні послідовності.
- •Число е.
- •Зв'язок натурального й десяткового логарифмів.
- •Границя функції в точці.
- •Границя функції при прямуванні аргументу до нескінченності.
- •Основні теореми про границі.
- •Нескінченно малі функції.
- •Властивості нескінченно малих функцій:
- •Нескінченно великі функції та їх зв'язок з нескінченно малими.
- •Порівняння нескінченно малих функцій.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •Деякі визначні границі.
- •Неперервність функції в точці.
- •Властивості неперервних функцій.
- •Неперервність деяких елементарних функцій.
- •Точки розриву і їхня класифікація.
- •Неперервність функції на інтервалі й на відрізку.
- •Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Елементи вищої алгебри. Основні поняття теорії множин.
- •Операції над множинами.
- •Відносини й функції.
- •Властивості бінарних відносин.
- •Алгебраїчні структури.
- •Дискретна математика. Елементи комбінаторики.
- •Біном Ньютона. (поліноміальна формула)
- •Елементи математичної логіки.
- •Основні еквівалентності.
- •Булеві функції.
- •Числення предикатів.
- •Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
- •Матриці графів.
- •Досяжність і зв’язність.
- •Ейлерові й гамільтонові графи.
- •Дерева й цикли.
- •Елементи топології.
- •Метричний простір.
- •Відкриті й замкнуті множини.
- •Неперервні відображення.
- •Топологічні добутки.
- •Компактність.
Властивості неперервних функцій.
1) Сума, різниця й добуток неперервних у точці х0функцій – є функція, неперервна в точціх0.
2) Частка двох неперервних функцій
є неперервна функція за умови, щоg(x)
не дорівнює нулю в точціх0.
3) Суперпозиція неперервних функцій є неперервною функцією. Ця властивість може бути записана в такий спосіб:
Якщо u=f(x),v=g(x) – неперервні функції в точціх=х0, то функціяv=g(f(x)) – теж неперервна функція в цій точці.
Справедливість наведених вище властивостей можна легко довести, використовуючи теореми про границі.
Неперервність деяких елементарних функцій.
1) Функція f(x) =C,C= const – неперервна функція на всій області визначення.
2) Раціональна функція
неперервна для всіх значеньх, крім
тих, при яких знаменник обертається в
нуль. Таким чином, функція цього виду
неперервна на всій області визначення.
3) Тригонометричні функції неперервні на своїй області визначення.
Доведемо властивість 3 для функції y= sinx.
Запишемо
приріст функції
,
або після перетворення:
Дійсно, є
границя добутку двох функцій
і
.
При цьому функція косинус обмежена
функція прих0
,
а оскільки границя функції синус
,
то вона є нескінченно малою прих0.
Таким чином, є добуток обмеженої функції на нескінченно малу, отже цей добуток, тобто функція у– нескінченно мала. Відповідно до розглянутого вище визначеннями, функціяу= sinx– неперервна функція для будь-якого значеннях=х0з області визначення, тому що її приріст у цій точці – нескінченно мала величина.
Аналогічно можна довести неперервність інших тригонометричних функцій на всій області визначення.
Взагалі варто відмітити, що всі основні елементарні функції неперервні на всій своїй області визначення.
Точки розриву і їхня класифікація.
Розглянемо деяку функцію f(x), неперервну в околиці точких0, за винятком може бути самої цієї точки. З визначення точки розриву функції треба, щобх=х0була точкою розриву, якщо функція не визначена в цій точці, або не є в ній неперервною.
Слід зазначити також, що неперервність функції може бути однобічною. Пояснимо це в такий спосіб.
Якщо однобічна границя (див. вище)
,
то функція називається неперервною
праворуч.
х0
Якщо однобічна границя (див. вище)
,
то функція називається неперервною
ліворуч.
х0
Визначення.Точках0називаєтьсяточкою розриву функціїf(x), якщоf(x) не визначена в точціх0або не є неперервною в цій точці.
Визначення.Точках0називаєтьсяточкою розриву 1-го роду, якщо в цій точці функціяf(x) має скінченні, але не рівні між собою ліву і праву границі.
Для виконання умов цього визначення непотрібно, щоб функція була визначена в точці х=х0, достатньо того, щоб вона була визначена ліворуч і праворуч від неї.
З визначення можна зробити висновок, що в точці розриву 1-го роду функція може мати тільки скінченний стрибок. У деяких окремих випадках точку розриву 1-го роду ще іноді називають усувною точкою розриву, але докладніше про це поговоримо нижче.
Визначення.Точках0називаєтьсяточкою розриву 2-го роду, якщо в цій точці функціяf(x) не має хоча б одної з однобічних границь або хоча б одна з них нескінченна.
Приклад.Функція Діріхле (Діріхле Петер Густав (1805–1859) – німецький математик, член-кореспондент Петербурзької АН з 1837р.)
не є неперервною в будь-якій точці х0.
Приклад.Функціяf(x) =має в точціх0= 0 точку розриву
2-го роду, тому що
.
Приклад.
Функція
невизначена в точці х= 0, але має в
ній кінцева границя,
тобто в точціх= 0 функція має точку
розриву 1-го роду. Це – усувна точка
розриву, тому що якщо довизначити
функцію:
Графік цієї функції:
Приклад.
y
1
0 x
–1
Ця функція також позначається sign(x) – знакх. У точціх= 0 функція не визначена. Оскільки ліва й права границі функції різні, то точка розриву – 1-го роду. Якщо довизначити функцію в точціх= 0, поклавшиf(0) = 1, то функція буде неперервна праворуч, якщо покластиf(0) = –1, то функція буде неперервною ліворуч, якщо покластиf(x) рівне якому-небудь числу, відмінному від 1 або –1, то функція не буде неперервна ні ліворуч, ні праворуч, але у всіх випадках проте буде мати в точціх= 0 розрив 1-го роду. У цьому прикладі точка розриву 1-го роду не є усувною.
Таким чином, для того, щоб точка розриву 1-го роду була усувною, необхідно, щоб однобічні границі праворуч і ліворуч були скінченні й рівні, а функція була б у цій точці не визначена.