- •Конституційне
- •Розділ 1
- •§ 1. Конституційне право як галузь права -в зарубіжних країнах
- •§ 2. Конституційне право зарубіжних країн як наука
- •§ 3. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •§ 2. Еволюція науки конституційного права до Другої світової війни
- •§ 3. Розвиток сучасної науки конституційного права
- •Розділ з
- •§ 1. Поняття конституції
- •§ 2. Зміст конституцій
- •§ 3. Форма і структура конституцій
- •§ 4. Підготовка, прийняття, зміна і скасування конституції
- •Розділ 4
- •§ 1. Форми власності
- •§ 2. Соціальна структура суспільства
- •§ 3. Політично система
- •Розділ 5
- •§ 1. Порті йні системи
- •§ 2. Функції політичних партій
- •§ 3. Класифікація політичних партій
- •§ 4. Інституціоналізація політичних партій
- •§ 5. Підприємницькі організації
- •Розділ 6
- •§ 1. Поняття політичного режиму
- •§ 2. Демократичний режим
- •§ 3. Яеторитсірний режим
- •Розділ 7
- •§ 1. Способи набуття і втрати громадянства
- •§ 2. Проблема подвійного громадянства, апатриди, правовий статус іноземних громадян
- •§ 3. Рівність і заборона дискримінації
- •§ 4. Конституційні права та свободи
- •§ 5. Судовий то інший юридичний захист прав і свобод
- •§ 6. Міжнародно-правовий захист прав людини
- •Розділ 8
- •§ 1. Поняття політико-територіального устрою
- •§ 2. Унітарна форма політико-територіального устрою
- •§ 3. Федеративна форма політико-територіального устрою
- •§ 4. FlsTohomHi утворення у зарубіжних державах
- •Розділ 9
- •§ 1. Вибори: поняття, соціальне призначення
- •§ 2. Виборче право та його основні принципи
- •§ 3. Виборчий процес, його основні стадії. Гарантії законності виборчих дій
- •§ 4. Виборчі системи
- •§ 5. Референдум у зарубіжних країнах
- •Розділ 10
- •§ 1. Поняття форми правління
- •§ 2. Монархія
- •§ 3. Республіка
- •§ 4. Змішані форми правління
- •§ 1. Поняття парламенту та парламентаризму
- •§ 2. Компетенція парламенту
- •Розділ 12 Глава держави
- •§ 1. Поняття інституту глави держави
- •§ 2. Порядок заміщення посади глави держави
- •§ 3. Повноваження глави держави
- •Розділ 13 Уряд
- •§ 1. Місце уряду в системі вищих органів державної влади
- •11 — 6-565
- •§ 2. Порядок формування і структуро урядів
- •§ 3. Функції урядів
- •Розділ 14
- •§ 1. Поняття конституційного контролю (нагляду)
- •§ 2. Види конституційного контролю
- •§ 3. Органи конституційного контролю
- •§ 4. Компетенція органів конституційного контролю
- •§ 5. Порядок розгляду то вирішення справ в органах конституційного контролю
- •Розділ 15
- •§ 1. Поняття судової влади і її місце в системі розподілу влади
- •§ 2. Конституційні основи організації судової влади
- •§ 3. Системи судових органів.
- •§ 4. Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах
- •§ 5. Конституційні принципи здійснення судової влади
- •Розділ 16
- •§ 1. Поняття місцевого управління і місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •§ 2. Системи місцевого управління
- •§ 3. Структура, склад і порядок роботи органів місцевого управління
- •§ 4. Компетенція органів місцевого управління та їх відносини з центральними органами держави
- •Розділ 17
- •§ 1. Державні інтереси зарубіжних країн.
- •§ 2. Визнання обмежень державного суверенітету і участь у міжнародних союзах
- •§ 3. Конституційне розмежування
- •§ 4. Розподіл зовнішньополітичних повноважень між вищими органами державної влади та управління
- •Розділ 18
- •§ 1. Правова природа Європейського Союзу
- •§ 2. Правовий статус громадян Європейського Союзу
- •§ 3. Правовий статус держав-членів у Європейському Союзі
- •§ 4. Конституційно-npasoee регулювання членства держав у Європейському Союзі
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Білль про права. Поправки
- •§ 3. Соціально-економічна система
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада
- •§ 6. Американський федералізм
- •§ 7. Місцеве самоврядування та управління
- •Розділ 20
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Партії і вибори
- •§ 3. Основи державного лоду
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Федералізм і самоврядування
- •§ 6. Судово системо
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Правове регулювання громадських об'єднань
- •§ 3. Вибори і референдум
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Регіональне і місцеве управління та самоврядування
- •22 — 6-565
- •§ 6. Судова влада
- •Розділ 22
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Консгитуційно-правовий статус людини та громадянина
- •§ 3. Політичні партії та партійна система
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада
- •§ 6. Політико-територіальний устрій. Організація влади на місцях
- •Розділ 23
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Права й обов'язки громадян
- •§ 3. Виборче право і система. Референдум
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Конституційний суд
- •§ 6. Обласна автономія і місцеве самоврядування
- •§ 7. Судова система
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Конституційні основи правового статусу людини і громадянина
- •§ 3. Партійно система і політичні партії
- •§ 4.Вибори і референдум
- •§ 5. Вищі органи державної влади
- •§ 6. Політико-територіольний устрій
- •§ 7. Місцеве самоврядування
- •Розділ 25
- •§ 1. Конституція Канади
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Федералізм Канади, правове положення провінцій, місцеве самоврядування і управління
- •§ 5. Судова система Канади
- •Розділ 26
- •§ 1. Конституція рф 1993 p.
- •Глава 3 присвячена федеральному устрою. Глава 4 - Президенту Російської Федерації, Глава 5 - Федеральним зборам. Навіть така структура Конституції мовчазно вказує на те, «хто є хто».
- •§ 2. Федеративний устрій
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Конституційний Суд Російської Федерації
- •§ 5. Місцеве самоврядування
- •Розділ 27
- •§ 1. Конституція Польщі
- •§ 2. Вищі органи державної влади
- •§ 3. Конституційний трибунал, державний трибунал,
- •§ 4. Зміна Конституції
- •§ 5. Місцеве самоврядування
- •Розділ 28
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Конституційні основи правового статусу особи
- •§ 3. Конституційні основи суспільного ладу
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада та правоохоронні органи
- •Розділ 29
- •§ 1. Конституцій
- •§ 2. Політично система
- •§ 3. Виборча система
- •§ 4. Система державних органів
- •§ 5. Органи суду і прокуратури
- •§ 6. Національно-державний устрій
- •§ 7. Ядміністратиено-територіальний поділ
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Судово влада
- •§ 5. Місцеве самоврядування і управління
- •Розділ 31
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Конституційний нагляд
- •§ 5. Бразильський федералізм
- •§ 6. Місцеве самоврядування і управління
§ 1. Конституція
Діюча Конституція була прийнята на референдумі в квітні 1999 р. і набрала сили 1 січня 2000 р. Вона є п'ятою за рахунком (попередні були прийняті в 1791, 1802, 1848, 1874 роках). Як данину традиції Конституція зберегла в назві держави термін «конфедерація» - «Федеральна Конституція Швейцарської Конфедерації». Хоча фактично Конституція 1848 р. перетворила Швейцарію із конфедерації на федерацію.
До структури Конституції входять преамбула і шість розділів, які поділяються на глави, а деякі глави - на відділи. Крім цього, в текст Конституції включені «перехідні положення».
Преамбула є дуже скороченою, вона починається словами «У ім'я Всемогучого Бога!». У ній містяться вказівки на джерела прийняття Конституції («народ і швейцарські кантони»), а також закріплені основні цілі держави: оновлення союзу, укріплення демократії, незалежності та миру.
Перший розділ - «Загальні положення» містить шість статей, що закріплюють склад федерації, її цілі, принцип обмеження су-
380
Розділ 24
Осноеи конституційного права Швейцарії
381

веренітету
кантонів, національні мови (ст. 4 закріпила
чотири національних мови: німецьку,
французьку, італійську, реторо-манску),
розкривають зміст правового характеру
Швейцарської держави
(ст. 5). Другий розділ називається «Основні
права, громадянство
і соціальні цілі». Він регламентує
основи правового статусу
людини (гл. 1) і соціальні цілі, тобто
зобов'язання, що бере
на себе Конфедерація і кантони стосовно
особистості (гл. 3). Третій
розділ - «Конфедерація, кантони і комуни»
регламентує взаємовідносини і компетенцію
конфедерації, кантонів і комун. У
четвертому розділі - «Народ і кантони»,
регулюються найважливіші
питання участі населення в політичному
житті, основи статусу політичних
партій, основи процедури здійснення
народної ініціативи і проведення
референдуму. П'ятий розділ Конституції
визначає основи статусу вищих органів
державної влади
федерації. Розділ включає чотири глави,
із них друга ділиться
на три відділи: «Організація Федерального
збору», «Процедура»,
«Повноваження». Нарешті, шостий,
заключний, розділ закріпив процедуру
перегляду Конституції, а також перехідні
положення.
Діюча Конституція має ряд особливостей, що відрізняють її від попередніх конституцій і основних законів інших держав. По-перше, як уже зазначалося, дещо суперечливо звучить сама її назва: «Федеральна Конституція Швейцарської Конфедерації». По-друге, Конституція виходить далеко за межі регулювання суто політичних відносин, ще більш докладно в порівнянні з попередніми конституціями регулює економічні і соціальні питання. Особливо докладно регулюються питання з охорони навколишнього середовища, планування території, водокористування, лісокористування, охорони природи і природної спадщини країни, полювання і рибальства, охорони тварин (гл. 2, відділ 4 третього розділу). По-третє, на відміну від більшості конституцій інших країн, значна увага в Конституції Швейцарії приділяється регулюванню фінансових питань, зокрема питань оподаткування, різних видів податків, максимальних меж прямих податків (розділ третій, гл. З «Положення про фінанси»). По-четверте, особливістю Конституції є детальне регулювання процедури здійснення народної ініціативи і референдуму. Наприклад, повний перегляд Конституції можуть запропонувати сто тисяч «громадян і громадянок», що мають право голосу. Ця пропозиція передається на голосування народу (референ-
дум). У статтях 138 і 139 визначається найдокладніша форма оформлення ініціативи про повний і частковий перегляд Конституції і роль Федерального збору в цьому процесі.
За способом зміни Конституція є жорсткою. Ініціатива про повний або частковий перегляд може виходити від народу, від парламенту або кожної із його палат. У будь-якому випадку після дотримання зазначених у Конституції процедур поправка або нова Конституція приймаються на референдумі, тобто голосуванням народу і кантонів (статті 142 , 195).
Кожний кантон має свою Конституцію, що гарантується федерацією (ст. 172)
