- •Конституційне
- •Розділ 1
- •§ 1. Конституційне право як галузь права -в зарубіжних країнах
- •§ 2. Конституційне право зарубіжних країн як наука
- •§ 3. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •§ 2. Еволюція науки конституційного права до Другої світової війни
- •§ 3. Розвиток сучасної науки конституційного права
- •Розділ з
- •§ 1. Поняття конституції
- •§ 2. Зміст конституцій
- •§ 3. Форма і структура конституцій
- •§ 4. Підготовка, прийняття, зміна і скасування конституції
- •Розділ 4
- •§ 1. Форми власності
- •§ 2. Соціальна структура суспільства
- •§ 3. Політично система
- •Розділ 5
- •§ 1. Порті йні системи
- •§ 2. Функції політичних партій
- •§ 3. Класифікація політичних партій
- •§ 4. Інституціоналізація політичних партій
- •§ 5. Підприємницькі організації
- •Розділ 6
- •§ 1. Поняття політичного режиму
- •§ 2. Демократичний режим
- •§ 3. Яеторитсірний режим
- •Розділ 7
- •§ 1. Способи набуття і втрати громадянства
- •§ 2. Проблема подвійного громадянства, апатриди, правовий статус іноземних громадян
- •§ 3. Рівність і заборона дискримінації
- •§ 4. Конституційні права та свободи
- •§ 5. Судовий то інший юридичний захист прав і свобод
- •§ 6. Міжнародно-правовий захист прав людини
- •Розділ 8
- •§ 1. Поняття політико-територіального устрою
- •§ 2. Унітарна форма політико-територіального устрою
- •§ 3. Федеративна форма політико-територіального устрою
- •§ 4. FlsTohomHi утворення у зарубіжних державах
- •Розділ 9
- •§ 1. Вибори: поняття, соціальне призначення
- •§ 2. Виборче право та його основні принципи
- •§ 3. Виборчий процес, його основні стадії. Гарантії законності виборчих дій
- •§ 4. Виборчі системи
- •§ 5. Референдум у зарубіжних країнах
- •Розділ 10
- •§ 1. Поняття форми правління
- •§ 2. Монархія
- •§ 3. Республіка
- •§ 4. Змішані форми правління
- •§ 1. Поняття парламенту та парламентаризму
- •§ 2. Компетенція парламенту
- •Розділ 12 Глава держави
- •§ 1. Поняття інституту глави держави
- •§ 2. Порядок заміщення посади глави держави
- •§ 3. Повноваження глави держави
- •Розділ 13 Уряд
- •§ 1. Місце уряду в системі вищих органів державної влади
- •11 — 6-565
- •§ 2. Порядок формування і структуро урядів
- •§ 3. Функції урядів
- •Розділ 14
- •§ 1. Поняття конституційного контролю (нагляду)
- •§ 2. Види конституційного контролю
- •§ 3. Органи конституційного контролю
- •§ 4. Компетенція органів конституційного контролю
- •§ 5. Порядок розгляду то вирішення справ в органах конституційного контролю
- •Розділ 15
- •§ 1. Поняття судової влади і її місце в системі розподілу влади
- •§ 2. Конституційні основи організації судової влади
- •§ 3. Системи судових органів.
- •§ 4. Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах
- •§ 5. Конституційні принципи здійснення судової влади
- •Розділ 16
- •§ 1. Поняття місцевого управління і місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •§ 2. Системи місцевого управління
- •§ 3. Структура, склад і порядок роботи органів місцевого управління
- •§ 4. Компетенція органів місцевого управління та їх відносини з центральними органами держави
- •Розділ 17
- •§ 1. Державні інтереси зарубіжних країн.
- •§ 2. Визнання обмежень державного суверенітету і участь у міжнародних союзах
- •§ 3. Конституційне розмежування
- •§ 4. Розподіл зовнішньополітичних повноважень між вищими органами державної влади та управління
- •Розділ 18
- •§ 1. Правова природа Європейського Союзу
- •§ 2. Правовий статус громадян Європейського Союзу
- •§ 3. Правовий статус держав-членів у Європейському Союзі
- •§ 4. Конституційно-npasoee регулювання членства держав у Європейському Союзі
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Білль про права. Поправки
- •§ 3. Соціально-економічна система
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада
- •§ 6. Американський федералізм
- •§ 7. Місцеве самоврядування та управління
- •Розділ 20
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Партії і вибори
- •§ 3. Основи державного лоду
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Федералізм і самоврядування
- •§ 6. Судово системо
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Правове регулювання громадських об'єднань
- •§ 3. Вибори і референдум
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Регіональне і місцеве управління та самоврядування
- •22 — 6-565
- •§ 6. Судова влада
- •Розділ 22
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Консгитуційно-правовий статус людини та громадянина
- •§ 3. Політичні партії та партійна система
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада
- •§ 6. Політико-територіальний устрій. Організація влади на місцях
- •Розділ 23
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Права й обов'язки громадян
- •§ 3. Виборче право і система. Референдум
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Конституційний суд
- •§ 6. Обласна автономія і місцеве самоврядування
- •§ 7. Судова система
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Конституційні основи правового статусу людини і громадянина
- •§ 3. Партійно система і політичні партії
- •§ 4.Вибори і референдум
- •§ 5. Вищі органи державної влади
- •§ 6. Політико-територіольний устрій
- •§ 7. Місцеве самоврядування
- •Розділ 25
- •§ 1. Конституція Канади
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Федералізм Канади, правове положення провінцій, місцеве самоврядування і управління
- •§ 5. Судова система Канади
- •Розділ 26
- •§ 1. Конституція рф 1993 p.
- •Глава 3 присвячена федеральному устрою. Глава 4 - Президенту Російської Федерації, Глава 5 - Федеральним зборам. Навіть така структура Конституції мовчазно вказує на те, «хто є хто».
- •§ 2. Федеративний устрій
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Конституційний Суд Російської Федерації
- •§ 5. Місцеве самоврядування
- •Розділ 27
- •§ 1. Конституція Польщі
- •§ 2. Вищі органи державної влади
- •§ 3. Конституційний трибунал, державний трибунал,
- •§ 4. Зміна Конституції
- •§ 5. Місцеве самоврядування
- •Розділ 28
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Конституційні основи правового статусу особи
- •§ 3. Конституційні основи суспільного ладу
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада та правоохоронні органи
- •Розділ 29
- •§ 1. Конституцій
- •§ 2. Політично система
- •§ 3. Виборча система
- •§ 4. Система державних органів
- •§ 5. Органи суду і прокуратури
- •§ 6. Національно-державний устрій
- •§ 7. Ядміністратиено-територіальний поділ
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Судово влада
- •§ 5. Місцеве самоврядування і управління
- •Розділ 31
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Конституційний нагляд
- •§ 5. Бразильський федералізм
- •§ 6. Місцеве самоврядування і управління
§ 3. Політичні партії та партійна система
Британські політичні партії займають дуже суттєве місце в суспільно-політичному житті країни. Практика свідчить, що звичайні британці на парламентських виборах, як правило, підтримують партійних кандидатів. Так, на виборах у червні 2001 р. з 659 мандатів Палати громад лише 1 «позапартійний» кандидат став членом цієї Палати. Водночас у зв'язку з тим, що у Великобританії історично склалася двопартійна система, тільки дві головні політичні партії мають можливість приймати активну участь у формуванні органів влади. Британська двопартійна система сформувалася наприкінці XVII ст., коли були утворені партії торі (лояльних до короля-католика консервативних сил) та партія вігів (лібералів, які виступали проти короля). Потім на базі партії торі була сформована Консервативна партія, а на основі партії вігів — Ліберальна партія. Подальший розвиток капіталістичної системи Великобританії викликав до появу нової Лейбористської партії (робочої партії), яка поступово змінила на політичній арені Ліберальну партію.
Сьогодні провідну роль у політичній системі Великобританії грають Лейбористська та Консервативна партії. Таке домінування двох партій у політичному житті Великобританії протягом тривалого часу пов'язане, з одного боку, політичними традиціями та консерватизмом британців, а з іншого боку, бажанням зберегти стабільність у суспільстві та державі. Ліберально-демократична партія, Соціал-демократична партія, партія Вільний Уельс,
346
Розділ 22
Осноеи конституційного право Великобританії
347

Шотландська
національна партія та інші політичні
партії Британії знаходяться
на другорядних позиціях. Результати
останніх парламентських
виборів 2001 р. яскраво відображають
сучасний розклад
політичних сил у суспільстві: лейбористи
отримали 412 місць у
Палаті громад, 166 місць - консерватори,
52 місця - представники
Ліберально-демократичній партії.
Проаналізуємо статус двох основних політичних партій Великобританії - Лейбористської та Консервативної. На сучасному етапі Лейбористська партія є першою за значенням у країні. У 1997 та 2001 pp. лейбористи сформували парламентську більшість, під керівництвом лейбориста Ентоні Блера був утворений уряд. Лейбористська партія створена у 1900 р. за ініціативою профспілок та низки соціалістичних організацій з метою підтримки обрання представників робочих до парламенту. Лейбористська партія нараховує близько 7 млн членів. Соціальну основу партії складають працівники з середнім рівнем доходів різних секторів економіки.
Порівняно з Консервативною структура Лейбористської партії більш децентралізована. І навпаки роль партійної конференції у лейбористів вище, ніж у торі. У Лейбористській партії існує індивідуальне та колективне членство, партія має свій статут. Водночас постійної партійної програми партія не має. Програмні положення формулюються у період передвиборних кампаній та базуються на цілях діяльності лейбористів. Британські лейбористи виступають за збереження державного регулювання економіки, розширення програми соціальних послуг, залучення профспілок до управління підприємствами, конституційних реформ, які спрямовані на децентралізацію влади, тощо.
Консервативна партія офіційно сформувалася у 1867 р. та представляла інтереси поміщиків і вищого духовенства. Консервативна партія нараховує у своєму складі близько 2 млн постійних прибічників. Соціальну основу партії складають крупні фінансові, земельні та промислові власники, частина державних службовців, інтелігенція. Ця партія організаційно не оформлена: членські квітки не виписуються та членські внески не сплачуються. Партія не має постійної програми та статуту. Як правило, партійна програма знаходить вираження у передвиборних маніфестах, які складаються з програмних положень консерваторів на наступних вибо-
pax. Наприклад, торі тетчерівського періоду виступали за розвиток особистої ініціативи та приватного підприємства, обмеження державного регулювання, забезпечення правопорядку та законності. Консервативний уряд під керівництвом М. Тетчер здійснив часткову децентралізацію, в два рази зменшив максимальний рівень податків (з 83 % до 40 %), провів розпродаж частини муніципальних приміщень.
У Великобританії конституційно-правове регулювання діяльності політичних партій має свої особливості. Політичні партії діють на основі конституційної угоди. Водночас фінансовий бік функціонування політичних партій регламентується низкою парламентських законів, зокрема Актом про внески компаній на політичні цілі 1967 p., Актом про профспілки 1984 р. Законодавством дозволяється фінансування виборчої кампанії політичної партії із-за кордону в сумі, що не перевищує 200 фунтів стерлінгів для однієї особи. У свою чергу, держава здійснює державні виплати опозиційним партіям у Парламенті, що символізує їх фінансову незалежність, а також виплачує по 3 фунти стерлінгів за кожні 200 голосів, які отримала партія на останніх виборах.
