§ 4. Конституційний нагляд

Бразильська Конституція регулює організацію та компетен­цію судів більш детально, ніж будь-яка інша конституція в світі. Судові органи є незалежними і підпорядковані вони тільки зако­ну. Конституція 1988 р. посилила цю незалежність, встановивши принцип адміністративної та фінансової автономії судової влади (ст. 99). Суди фінансуються за особливою статтею бюджету, а кош­ти в рамках цієї статті розподіляють самі.

У Бразилії існують дві судові системи - федеральна і окремих штатів, однак вони централізовані. Відповідно до Конституції (ст. 92) органами судової влади в Бразилії є: Федеральний Вер­ховний суд; Вищий суд правосуддя; федеральні регіональні суди та федеральні судді; трудові суди та трудові судді; виборчі суди та виборчі судді; військові суди та військові судді; суди та судді штатів, федерального округу і територій. Глава VIII Конституції, яка присвячена організації влади, являє своєрідний судовий міні-кодекс. Засновники його включили до цієї глави норми не тільки про судову систему у власному її значенні, а також про прокура-^ТУРУ> публічну адвокатуру, звичайну адвокатуру та публічний захист.

Вищим органом судової системи є Федеральний Верховний суд, який складається з 11 членів, призначених Президентом республіки і узгоджених з Федеральним Сенатом. Відповідно до ст. 102 Конституції (з урахуванням Конституційної поправки №23 1999 р.) головна функція суду - конституційний контроль щодо законів та інших актів Союзу і штатів. Правом оскарження в по­рядку конституційності має Президент республіки; президії обох палат Національного конгресу, президії законодавчих зборів штатів, губернатори штатів, Генеральний прокурор Республіки, політичні партії, які представлені в Національному конгресі, профспілки або професійні національні асоціації.

Федеральний Верховний суд розглядає суперечки між Союзом і штатами, Союзом і федеральним округом, штатами і округом. До його компетенції належать також питання екстрадиції злочинців, суперечки з іноземною державою, міжнародною організацією і фе­дерацією, штатом, федеральним округом або територією.

У першій інстанції Федеральний Верховний суд розглядає справи про кримінальні злочини, скоєні Президентом республі-

ки, Віце-президентом, членами Конгресу, своїми суддями і гене­ральним прокурором республіки; про кримінальні злочини, які скоїли міністри держави, члени вищих судів, Федерального Ра­хункового трибуналу і глави дипломатичних місій; справи про політичні злочини, а також деякі справи в порядку habeas corpus та habeas data.

Конституція 1988 p. заснувала Вищий суд правосуддя, пере­давши йому частину повноважень, які раніше належали Федераль­ному Верховному суду. Члени цього трибуналу (числом 33) при­значаються Президентом і затверджуються Сенатом. Вищий суд правосуддя в першій інстанції розглядає кримінальні справи щодо губернаторів штатів і федерального округу, а також великої групи членів судів, членів трибуналів правосуддя штатів та феде­рального округу, членів рахункових трибуналів штатів та округу й інші справи при здійсненні процедури habeas data стосовно актів міністрів штатів та власних рішень.

Цей же суд розглядає суперечки про підсудність між федераль­ними трибуналами, між судовою та адміністративною владою федерації, перевіряє кримінальні справи, які розглядали феде­ральні судові органи, і може анулювати рішення обласних судів.

Конституція 1988 р. реформувала проміжні ланки судової вла­ди. Вона скасувала Федеральний апеляційний трибунал, судді котрого були переведені до створеного Вищого трибуналу право­суддя, і заснувала такі судові органи, як федеральний обласний (регіональний) трибунал та федеральні судді.

Регіональні суди відтворюють судову владу на територіях спеціальних округів. Вони розглядають у першій інстанції певні категорії справ, зокрема справи, які стосуються федеральних суддів і прокурорів, а також виступають як апеляційна інстанція. Регіональні суди формуються, як мінімум, із семи суддів. їх підби­рає, у міру можливості, у відповідних регіонах і призначає Пре­зидент республіки.

Нижча інстанція федеральних судів - федеральні судді, роз­глядають більшість кримінальних та цивільних справ за федераль­ними законами і законами штатів.

Нарешті, найнижчу ланку загальних судів складають професійні та непрофесійні федеральні судді в штатах (на кожний штат при­падають один або кілька судових округів), які розглядають у першій інстанції невелику кількість кримінальних і цивільних

34*

532

Розділ З1

Основи конституційного право Бразилії

533

справ із можливістю подання апеляції до судів першої інстанції. Закон про створення таких судів був прийнятий у 1995 р.

На федеральному рівні в Бразилії діє розвинена система спеціа­лізованих судових органів - трудові, виборчі, військові трибуна­ли і судді. Кожна із названих гілок юстиції має свою власну ком­петенцію, яка визначена у федеральній Конституції.

Органами трудової юстиції є: Вищий трудовий трибунал; об­ласні трудові трибунали; жунти (колегії) з примирення і вирішен­ня спірних питань. Вищий трудовий трибунал складається з 17 професійних суддів («міністрів»), яких призначає Президент до­вічно і затверджуються вони Федеральним сенатом. 11 чоловік призначаються із числа професійних суддів трудової магістрату­ри, троє - із адвокатів і троє - із трудової прокуратури (ст. 111 Конституції в редакції Конституційної поправки № 24 1999 p.). Ця Конституційна поправка заснувала замість жунт з примирен­ня і вирішення трудових спорів інститут трудових старійшин, котрі діють як одноосібні судді з трудових справ у місцевостях, де немає відповідних юрисдикційних органів.

Органи виборчої юстиції - це Вищий виборчий трибунал; об­ласні виборчі трибунали; виборчі судді; виборчі жунти. Основне завдання виборчих трибуналів - розгляд виборчо-правових спорів. Вищий виборчий трибунал складається із семи членів, три з котрих обираються таємним голосуванням зі складу Федераль­ного верховного трибуналу_п а два - так само зі складу Вищого трибуналу правосуддя; інші двоє суддів призначаються Президен­том із шести відомих адвокатів.

Військова юстиція представлена Вищим військовим трибуна­лом, військовими трибуналами і суддями. Вона включає 15 суддів («міністрів»), призначених довічно Президентом і затверджених Федеральним сенатом; троє суддів обираються з числа адміралів Військово-морського флоту, четверо - із числа генералів Сухо­путних військ і троє - із числа генералів Військово-повітряних сил, п'ятеро суддів призначаються із числа цивільних осіб, троє з них - адвокати, один - військовий суддя і один - військовий про­курор. Військова юстиція уповноважена розглядати і вирішува­ти справи про військові злочини, які встановлені законом.

Конституція Бразилії містить також положення про прокура­туру, котра, як і в деяких інших країнах романської системи пра-

ва, перекладається як «публічне міністерство», хоча знаходиться в складі не виконавчої влади, а судової. Прокуратура є постійно діючим незалежним інститутом, який зобов'язаний захищати пра­вовий порядок, демократичний режим, суспільні й особисті інте­реси (ст. 127 Конституції). Вона складається з прокуратури Рес­публіки та прокуратури штатів. Прокуратура Республіки, в свою чергу, складається із Федеральної прокуратури, військової про­куратури, трудової прокуратури, прокуратури федерального округу і територій. Прокуратура являє собою єдину систему під керівництвом Генерального прокурора, який призначається Пре­зидентом після затвердження абсолютною більшістю депутатів Федерального Сенату терміном на 2 роки. Конституція Бразилії передбачає отримання прокурорами довічного поста після двох років перебування на цій посаді.

Основні функції прокуратури такі: порушення кримінальних справ; забезпечення урядовими органами і службами прав, гаран­тованих Конституцією, призначення цивільних розслідувань і подання публічних цивільних позовів для захисту державної і сус­пільної власності, навколишнього середовища та інших індивіду­альних і колективних інтересів; встановлення зовнішнього конт­ролю за діяльністю поліцейських, за проведенням слідства і по­ліцейського розслідування. При цьому слід зауважити, що прокуратурі заборонено юридично представляти і консультува­ти державні органи.

Генеральна адвокатура Бразилії відповідно до ст. 131 Консти­туції є інститутом, котрий безпосередньо або через відповідні орга­ни представляє Республіку в судовому засіданні і за його межа­ми. Вона відповідає за юридичну консультацію і допомогу вико­навчим органам. Головою Генеральної адвокатури є Генеральний адвокат, якого призначає Президент країни.

Вищим органом фінансово-економічного контролю є Феде­ральний Рахунковий трибунал, котрий офіційно допомагає Конг­ресу виконувати його контрольні повноваження. До складу Рахун­кового трибуналу входять 9 суддів, одна третина котрих призна­чається Президентом Республіки, який погоджує ці кандидатури з Федеральним Сенатом, а дві третини - Конгресом. Судді Рахунко­вого трибуналу мають ті ж гарантії та привілеї, що і судді Верхов­ного суду.

534

Розділ 31

Основи конституційного право Бразилії

535

До зобов'язань Рахункового трибуналу входять: накладення штрафних санкцій на незаконні або неправильні витрати, призу­пинення дій будь-якого акта, сповіщення Конгресу та органів су­дової влади про виявлені порушення.