§ 6. Політико-територіольний устрій

Швейцарія за формою политико-територіального устрою є фе­дерацією, хоча Конституція зберегла як данину традиції колишню назву країни - «Федеральна Конституція Швейцарської Конфе­дерації». Швейцарія складається з 23 кантонів, три з яких діляться на напівкантони. Перелік кантонів і напівкантонів, закріплений в ст. 1 Конституції. Федерація створена за територіально-історич­ним принципом, хоча в країні діють чотири офіційних мови (німець­ка, французька, італійська і ретороманська - ст. 4). Зберігання в діючій Конституції норми про суверенітет кантонів (ст. 3) варто розглядати як данину традиції. Кантони зазвичай мають ознаки дер­жавності (право мати свою Конституцію, громадянство, законодав­ство, компетенцію тощо), але ст. 49 закріплює «примат і дотриман­ня федерального права». Кантони не мають право сецесії (виходу

зі складу федерації). Компетенція Конфедерації розмежована між Конфедерацією і кантонами, її можна класифікувати на три групи повноважень: повноваження, що складають виняткову компетен­цію Конфедерації: оборона, митна справа, ведення міжнародних справ, грошова емісія, залізниці, цивільне право, режим іноземців тощо; повноваження, що складають виняткову компетенцію кан­тонів: регулювання відносин між церквою і державою, комунальне господарство, кримінальне і цивільне судочинство тощо. Питання розмежування повноважень закріплені в третьому відділі Консти­туції, гл. 1 - «Відносини між Конфедерацією і кантонами».

§ 7. Місцеве самоврядування

Кантони діляться на общини (комуни). Термін «община» вжи­вається в німецькомовній частині країни, термін «комуна» - в інших її частинах. Конституція (ст. 50) гарантує автономію комун «у ме­жах, установлених кантональним правом». До компетенції общин (комун) входить управління своїми фінансами, регулювання питань санітарії та гігієни, шкільна справа, охорона порядку. У великих містах вони відають також дорогами, водо- і енергопостачанням. У більшості комун (общин) вищим органом місцевого самоврядуван­ня є загальні збори виборців. У великих одиницях поряд зі зборами або замість них існує виборний орган, зазвичай іменований радою. Виконавча влада у всіх комунах (общинах) здійснюється колегіаль­ним органом, що обирається населенням комуни.

Виконавчі органи проводять у життя рішення збору або ради. Автономія комун не означає їх повної самостійності у вирішенні своїх справ. За ними здійснюється спостереження з боку держа­ви і з боку кантонів. Кантональне законодавство передбачає втру­чання в справи комун (общин), наприклад, за скаргою якоїсь осо­би. У цьому випадку проводиться юридичний контроль, що може здійснюватися або кантональним урядом, або адміністративним судом кантону. Іншою формою втручання є контроль, здійснюва­ний посадовою особою - префектом. Він або обирається населен­ням комуни (общини), або призначається урядом кантону. З дея­ких питань префекти здійснюють за місцевим самоврядуванням адміністративний контроль (наприклад, щодо облаштованості те­риторії). Органи, що перевіряють, і посадові особи виходять з інте­ресів кантону або всієї держави.

Основи конституційного право. Канади

393