§ 3. Конституційні основи суспільного ладу

Економічна система. У Конституції Болгарії прямо не гово­риться про ринкову економіку. Передбачена свобода підприєм­ницької діяльності («Економіка Республіки Болгарія засновуєть­ся на вільній господарській ініціативі»). Усі учасники господарсь­ких відносин є рівними - «закон створює і гарантує для усіх громадян і юридичних осіб однакові правові умови господарської діяльності, запобігаючи зловживанням, пов'язаним з монополіз­мом, несумлінною конкуренцією, і захищає споживача» (ст. 19). Матеріальну основу і гарантію економічної свободи людини ста­новить приватна власність, яка є недоторканною.

Конституція виділяє приватну і публічну власність, причому приватна передує публічній (ст. 17). Встановлена можливість ви­лучення власності за певних умов: на підставі спеціального зако­ну; за умови, що державні й общинні інтереси не можуть бути за­доволені іншим способом; тільки за попереднього і рівноцінного відшкодування.

До об'єктів виключної державної власності належать: надра, прибережна смуга пляжів, республіканські шляхи сполучення, води, ліси, парки національного значення, природні й археологічні резервати, визначені законом (ст. 18).

Режим державної і общинної власності визначається закона­ми: Закон про державну власність 1996 р. і Закон про общинну власність 1996 р. Згідно з ними і державна, і общинна власність може бути приватною і публічною. Майно і речі, які є об'єктами : ічної державної (об'єкти виключної державної власності; май­но, надане органам держави для виконання ними їх функцій; дер­жавне майно і речі, оголошені пам'ятниками культури світового

468

Розділ 28

Основи конституційного право. Болгарії

469

чи національного значення; інше майно, призначене для задово­лення суспільних потреб національного значення і передане у за­гальне користування) і публічної общинної власності (майно, при­значене для здійснення функцій місцевого самоврядування і місцевої адміністрації; майно, призначене для тривалого задово­лення суспільних потреб загального значення; нерухоме й рухо­ме майно, яке є суспільною власністю і оголошене пам'ятниками культури місцевого значення), не можуть відчужуватися, обтя­жуватися майновими правами і на них не поширюються строки давнини.

Приватна державна і приватна общинна власність може нада­ватися для потреб керівництва політичних партій і профспілко­вих органів, а також здаватися в оренду для здійснення культур­ної, соціальної діяльності і охорони здоров'я. На неї поширюють­ся загальні положення про власність.

Земля є основним національним багатством, використовуєть­ся тільки для сільськогосподарських цілей, якщо інше не вста­новлено законом, не може бути власністю іноземців й іноземних юридичних осіб (тільки право користування, забудови й інші май­нові права) (ст. 22).

Державою створюються умови для збалансованого розвитку окремих регіонів (ст. 20), вона допомагає територіальним орга­нам і діяльності на територіях шляхом проведення фінансової, кредитної і інвестиційної політики.

Соціальна система. Конституція захищає найуразливіші у су­часному світі соціальні відносини. Стаття 14 закріплює, що сім'я, материнство й дитинство знаходяться під опікою держави і сус­пільства. Шлюб є добровільним союзом між чоловіком і жінкою, які мають рівні права і обов'язки у шлюбі. Законним є тільки гро­мадянський шлюб (не церковний) (ст. 46).

Віросповідання є вільним. Традиційною релігією у Болгарії проголошено східно-православне віросповідання (ст. 13), яке відіграло значну роль у збереженні болгарської культури, хоча держава є поліконфесіональною (мусульмани, іудеї, церква адвен­тистів сьомого дня, Об'єднана божа церква, Вірменська апос­тольська церква). Закріплені відділення релігійних установ від держави і заборона використання релігійних спільностей і уста­нов, а також релігійних переконань у політичних цілях (ст. 13).

Держава створює умови для вільного розвитку науки, освіти і мистецтва, допомагає їм. Вона має піклуватися про збереження національного історичного і культурного спадку (ст. 23).

Держава заохочує освіту, створюючи й фінансуючи навчальні заклади, допомагає здібним учням і студентам, створює умови для професійного навчання і перекваліфікації, здійснює контроль за всіма видами і ступенями навчальних закладів (ст. 53). При цьо­му визнається академічна автономія за вищими навчальними за­кладами.

Політична система. Головним принципом політичного життя Болгарії є політичний плюралізм. Жодна політична партія чи ідео­логія не може оголошуватися державною.

Болгарія характеризується як республіка з парламентарним правлінням, але через те, що Президент обирається прямими ви­борами, її не можна віднести до парламентарних республік. А такі інститути, як вотум недовіри, можливість розпуску Парламенту Президентом, наявність посади глави уряду, свідчать про те, що вона не є президентською республікою. Отже, Болгарія є респуб­лікою зі змішаною формою правління.

Певній частині болгарського суспільства ближче монархічне правління, яке має глибокі історичні корені. Монархісти почали виявляти політичну активність вже у 1989 p., коли впав тоталі­тарний режим, із лозунгом «Хочемо свого царя» (мова йде про спадкоємця болгарського престолу Симеона II з династії Кобургів, який був відновлений у болгарському громадянстві, проживає у Мадриді). Монархісти на виборах 1991 р. не пройшли 4 % бар'єр і не отримали місць у парламенті.

Уся алада в державі виходить від народу і здійснюється ним осередньо або через представників. Державна влада ґрун­тується на принципі розподілу влади.

Золтарія характеризується як правова, світська, демократич­на держава. Вона є єдиною державою з місцевими самоврядуван­ням: закріплена неможливість створення автономних територі­альних утворень (статті 2 і 3).

Зовнішняполітика держави здійснюється відповідно до прин-і норм міжнародного права, її основними цілями є націо-і безпека і незалежність держави, благоденство й основні і та свободи болгарських громадян, сприяння встановленню їливого міжнародного порядку.

470

Розділ 28

Основи конституційного право Болгарії

471

Політичні партії, які сприяють формуванню і вираженню полі­тичної волі громадян, є єдиним видом суспільних об'єднань (ст. 12 -«об'єднання громадян, в тому числі профспілкові, не можуть ста­вити політичні цілі й здійснювати політичну діяльність, властиві тільки політичним партіям»). На політичній арені Болгарії діють: Рух за права і свободи (РПС), Комітет із захисту прав, свобод і духовних цінностей, Незалежне об'єднання «Екогласність», Клуб репресованих після 1945 p., рух «Громадська ініціатива», Союз демократичних сил (СДС) тощо. Болгарська компартія була пе­ретворена на партію соціал-демократичного спрямування (у 1990 р. вона була перейменована у Болгарську соціалістичну партію (БСП). Була поновлена робота у 1989 р. Болгарської соціал-де-мократичної партії, Болгарського хліборобського народного со­юзу «Н. Петков» і Болгарської радикал-демократичної партії.

Поряд із трьома найкрупнішими - РПС, БСП, СДС - у парла­менті представлені Євролевіца (більшість керівників якої вийшли з БСП) і популістська організація «Болгарський бізнес-блок».

Порядок організації і діяльності політичних партій регулюєть­ся законом про політичні партії 1990 p., де встановлено, що партія створюється за згодою не менше 50 болгарських громадян, які мають активне виборче право. Політичні партії вносяться до ок­ремого реєстру Софійського міського суду за письмовим прохан­ням відповідного партійного органу, яке розглядається у 7-ден-ний термін у відкритому судовому засіданні з участю прокурора. Рішення суду про внесення партії до реєстру публікується у «Дир-жавен вестник», з цього моменту партія набуває статусу юридич­ної особи. Політичним партіям забороняється створювати свої організації на підприємствах, в установах й інших організаціях і брати участь у керуванні ними, а також свої дитячо-юнацькі організації. Партії можуть здійснювати організовану політичну діяльність (мітинги, демонстрації, збори, публічна агітація на підтримку або проти політичних партій, кандидатів на виборах, висувати кандидатів на усі виборні посади, крім суддів).

У1989 р. відродилися незалежні профспілки, які об'єдналися у Конфедерацію праці «Подкрепа» («Підтримка») і виступають опонентом Конфедерації незалежних профспілок (яка є наступ­ницею болгарських професійних спілок соціалістичного періоду у реформованому вигляді).