§ 5. Судова влада та правоохоронні органи

Конституційний суд є спеціалізованим органом конституцій­ного контролю (статті 147-152 Конституції і Закон про Консти­туційний суд 1991 p.). Він стоїть окремо від усіх трьох гілок вла­ди. До його компетенції входить обов'язкове тлумачення Консти­туції, вирішення питань про неконституційність нормативних актів, вирішення спорів про компетенцію між Народними збора­ми, Президентом і Радою міністрів тощо. Складається з 12 суддів, 1/3 яких обирається Народними зборами, 1/3 - Президентом, 1/3 -на загальних зборах суддів Верховного касаційного суду і Вер­ховного адміністративного суду. Строк повноважень - 9 років, склад поновлюється кожні три роки від кожної квоти.

Рахункова палата обирається Народними зборами (голова і 10 членів) на 9 років, здійснює контроль за виконанням держбюд­жету (ст. 91 Конституції і Закон про Рахункову палату 1995 p.).

476

Розділ 28

Основи конституційного право Болгарії

477

Об'єктами перевірок є усі організації, які утримуються на кошти держбюджету чи отримують їх з нього.

Вища судова рада (ст.130 Конституції) є органом самовряду­вання посадових осіб судової влади, відіграє важливу роль у вирі­шенні кадрових питань у судовій системі Болгарії. Склад - 25 членів (голови Верховного касаційного і Верховного адміністративного судів і Головний прокурор є членами по праву; 11 обираються На­родними зборами, 11 - органами судової влади, на 5 років). На за­сіданнях головує міністр юстиції, який не бере участі у голосуванні.

Судова система. Основи статусу судів передбачені стаття­ми 117-134 Конституції і Законом про судову владу 1994 р.

У Болгарії існує загальна і адміністративна юстиція: Верховний касаційний суд (здійснює судовий нагляд за точним застосуванням законів усіма судами), Верховний адміністративний суд (здійснює верховний судовий нагляд за точним застосуванням законів у адмі­ністративній юстиції, також виносить рішення щодо законності актів Ради міністрів, міністрів тощо), апеляційні (вирішують скар­ги і протести на рішення окружних судів свого судового району), окружні (для певних кримінальних і цивільних справ суд першої інстанції, апеляційна інстанція для скарг і протестів на рішення районних судів), військові і районні суди (суди першої інстанції, в них також діють судді-виконавці, які призначаються міністром юстиції за поданням голови відповідного окружного суду).

Прокуратура і Національна слідча служба діють при судах.

У районних судах діють нотаріуси, функції яких інколи мо­жуть виконувати районні судді чи судді-виконавці районних судів.

Судді, прокурори і слідчі користуються таким самим імуніте­том, що і народні представники, їх призначає, підвищує у посаді, звільняє від посади Вища судова рада. Після трирічного перебу­вання на посаді вони стають незмінними і звільняються з посади тільки у випадку виходу на пенсію, відставки, набрання сили ви­року про позбавлення волі за умисний злочин, при неможливості виконувати свої обов'язки протягом понад рік. Голови верховних судів і Головний прокурор призначаються і звільняються з поса­ди Президентом за поданням Вищої судової ради строком на 7 років без права на переобрання.

Політико-територіальний устрій і місцеве самоврядування. Болгарія є унітарною державою. Територія держави поділена на общини і області. Закон про адміністративно-територіальний

устрій Республіки Болгарія (1995 р.) передбачає поділ території на адміністративно-територіальні (області й общини, а у складі общин - кметства і райони у великих містах) і територіальні оди­ниці (населені пункти - міста і села, і населені утворення - дачні зони, промислові зони, курортні комплекси і курортні місцевості, розташовані на землях населених пунктів).

Область створюється за законом, складається з однієї і більше сусідніх общин і називається як населений пункт, що є її адмініст­ративним центром. Зараз у Болгарії 8 областей. Столиця Софія до складу областей не входить, а столична община має статус області.

Община складається з одного або більше сусідніх населених пунктів. Створюється за ініціативи і/або за згодою мешканців. Умови для її створення - більше 4 тис. мешканців; наявність на­селеного пункту - традиційного центру з розвинутою соціальною і технічною інфраструктурою; включення усіх сусідніх населених пунктів, які не можуть заснувати окрему общину; відстань між центром общини й іншими її населеними пунктами не перевищує 20 км. Община є юридичною особою. Зараз у Болгарії 255 общин.

Райони створюються у столиці й інших містах із чисельністю більше 300 тис. мешканців.

Кметство може створюватися на території общини за рішен­ням її ради і за згоди її мешканців, за наявності на відповідній території більше 100 мешканців і за можливості здійснювати на­дані общиною функції.

Община є основною адміністративно-територіальною одини­цею, в якій здійснюється місцеве самоврядування, а громадяни беруть участь в управлінні общиною через обрані ними органи місцевого самоврядування і безпосередньо на референдумі і за­гальних зборах населення.

Представницьким органом місцевого самоврядування в общині є общинна рада, яка обирається на 4 роки і чисельність якої зале­жить від кількості мешканців (від 11 радників - при 5 тис, до 51 радника - більше 100 тис. мешканців і 61 радника у Столичній общині). Общинна рада вирішує питання місцевого значення, визначає політику розвитку общини, економічні питання, питан­ня охорони навколишнього середовища тощо.

У великих містах проблеми щодо повсякденних потреб насе­лення за місцем проживання тощо общинній раді допомагає вирі­шувати районна рада.

478

Розділ 28

Органом виконавчої влади в общині є кмет, який, як і кмет району чи кметства, обирається населенням на 4 роки. Кмет об­щини є одночасно кметом її адміністративного центру. Кметом може керувати особа, що має освіту не нижче середньої, на час мандату не керує політичною партією і комерційними товариства­ми і організує діяльність общинної адміністрації, службовці якої мають статус держслужбовців.

Передбачаються ще дві форми безпосередньої демократії в об­щинах: збори і збір підписів. Загальні збори населення вирішуютьмісцеві питання (в общині, районі, кметстві, населеному пункті, кварталі населеного пункту і складаються зі всіх виборців): впо­рядкування території, забезпечення гігієни, розпорядження общин­ним майном, проведення заходів із захисту рослин від хвороб тощо.

Збір підписів проводиться для визначення пропозицій насе­лення щодо вирішення важливих питань місцевого життя. Вва­жається таким, що відбувся, якщо не менше 1/4 осіб із правом голосу підпише підписні листи протягом місяця. Після цього го­лова общинної ради повідомляє радників і у місячний термін про­водить засідання общинної ради щодо цього питання.

Обласне управління здійснює обласний управляючий, якому допомагає обласна адміністрація, що включає його заступників. Його призначає Рада міністрів, а заступників - Міністр-голова. Ці особи не можуть входити до керівних органів політичних партій і здійснювати комерційну діяльність. Обласний управляючий за­безпечує проведення державної політики, відповідає за захист національних інтересів, законність і громадський порядок на те­риторії області тощо. Актами обласного управляючого є накази (заповіді), які можна оскаржити у судовому порядку.

Центральні державні органи і їх представники на місцях здій­снюють контроль за законністю актів місцевого врядування тільки в передбачених законом випадках.

Столичне самоврядування і управління. Столична велика общи­на є специфічною територіальною одиницею, в межах якої поєдну­ються самоврядування населення з проведенням державної політи­ки розвитку столиці. Столична общинна рада складається з 61 рад­ника. Обласний управляючий у Софії не призначається, його функції виконує кмет Столичної общини. Вона поділяється на 24 райони, а райони - на кметства районів. У районах населення обирає районні ради. Виконавчу владу в районі здійснює районний кмет.