§ 5. Бразильський федералізм

Традиції існування федеративної форми держави в Бразилії почали діяти лише з 1890 p., коли Установчі збори обговорювали це питання і внесли його до проекту нової Конституції 1891 р. Федеративна модель політико-територіального устрою створю­валася під впливом США. Разом із тим, увагу спеціалістів при­вертали і деякі аспекти швейцарського федералізму. На відміну від США, Швейцарія об'єднала в складі федерації штати, які вже там існували і були республіками, тоді як Бразилія перетворюва­лася на федерацію з унітарної монархії.

Бразильська федерація (в Конституції частіше згадується термін «союз») має свої особливості: як її складові частини нази­вають не тільки штати і федеральний округ, а й адміністративно-територіальні одиниці, на котрі розділені штати - муніципії. Згідно із ст. 1 Конституції Бразилія - «непорушна єдність» штатів, федерального округу і муніципій. Федеральний закон передба­чає також можливість створення федеральних територій, які б уп­равлялися з центру. Після прийняття Конституції 1988 р. дві фе­деральні території були перетворені на штати або приєднані до них. Сьогодні в Бразилії 26 штатів і федеральний округ (остання територія Фернамбуку теж перетворена в штат, хоча в Консти­туції зберігаються норми, які детально регулюють правовий стан територій), а також приблизно 4300 муніципій, які поділені на штати.

Бразильська федерація, з одного боку, побудована на основі концепції кооперативного федералізму, однак з іншого - особли­во на практиці - це висококонцентрована федерація. Перше зна­ходить своє віддзеркалення в «триелементному» підході до струк­тури федерації в розширенні повноважень її суб'єктів та в праг­ненні переглянути в Конституції широке коло питань щодо спільної компетенції. Друге відбивається в організації федерації, в концепції федеральної інтервенції, в «жорсткому» порядку взаємовідносин федеральних органів та органів штатів.

Найважливіше питання всякої федерації - розмежування ком­петенції між центром і суб'єктами - в Бразилії був вирішений за європейською схемою, а саме на прикладі ФРН. В основу був по­кладений принцип кооперативного федералізму. Сьогодні в Бра­зилії розрізняють три основні сфери компетенції: виключна ком­петенція Союзу, спільна компетенція Союзу, штатів, федерально­го округу і муніципій, і остання, спільна компетенція союзу, штатів і федерального округу (без муніципій)¹. Остання характеризуєть­ся в Конституції як спільна компетенція цих утворень (Союзу, штатів, округу) згідно «із законодавством» (муніципальні органи законів не видають, хоча в окремих місцях об'ємної бразильської Конституції є згадки про закони муніципій, під котрими розумі­ють, скоріше за все, їх нормативно-правові акти). Крім того, поряд із загальним положенням про компетенцію Союзу в Конституції йдеться також про виключну компетенцію союзного законодавства.

Виключна компетенція союзу викладена в 24 пунктах, деякі з яких розділені на підпункти. Це відносини з іноземними держа­вами і міжнародними організаціями, питання війни і миру, обо­рони країни, податки, управління зв'язком і багато інших питань. До виключної компетенції Союзу слід також віднести цивільне, торговельне, кримінальне, процесуальне, виборче, аграрне, морсь­ке, повітряне і трудове право, цивільна і військова реквізиція за надзвичайних умов під час війни, вода, енергія, інформатика, теле-і радіомовлення, поштова служба, організація судів, прокуратури тощо.

Спільна компетенція Союзу, штатів, федерального округу, му­ніципій викладена в 12 пунктах, серед яких: захист Конституції, законів, демократичних інститутів; охорона публічної власності; збереження культурних цінностей і історичних документів; забез­печення доступу до науки і освіти; збереження лісів, фауни і фло­ри. Детальне розмежування повноважень також здійснюється додатковим законом.

Третя сфера - спільна компетенція Союзу, штатів та феде­рального округу - містить: податкове, фінансове, пенітенціарне право, освіту, культуру, соціальне забезпечення, захист юнацтва тощо (всього 16 пунктів). У цій сфері Союз встановлює тільки

¹ Цікаво, що Б. О. Страшун у підручнику «Конституційне(державне) пра­во зарубіжних країн» дає 4 сфери компетенції: загальносоюзну, спільну, кон­куруючу та залишкову, яка належить штатам.

536

Розділ 31

Основи конституційного право Бразилії

537

загальні принципи, а детальне регулювання здійснюється штата-іми та федеральним округом.

Штати мають свої конституції, а система їх органів нагадує федеральну систему. В штатах створюються органи законодавчої влади (однопалатні законодавчі збори), органи виконавчої влади (губернатор та віце-губернатор, які обираються терміном на 5 років), органи судової влади (суди штатів). Суверенітету штати не мають і права виходу з федерації теж не мають. Питання про створення нових штатів (а також територій), їх розподіл вирі­шується федеральним законом, їх кордони затверджуються сена­том, штати мають право тільки висловлювати свою думку.

Становище федерального округу практично таке саме, як і ста­новище штатів, однак округ очолює не губернатор, а обраний пре­фект. Відповідно до Конституції федеральна територія має власну адміністрацію, суди, які, однак, призначаються з центра. Якщо на території проживають понад 100 тис. чоловік, населення обирає територіальні збори із консультативною функцією при губернаторі.