- •Конституційне
- •Розділ 1
- •§ 1. Конституційне право як галузь права -в зарубіжних країнах
- •§ 2. Конституційне право зарубіжних країн як наука
- •§ 3. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна
- •§ 2. Еволюція науки конституційного права до Другої світової війни
- •§ 3. Розвиток сучасної науки конституційного права
- •Розділ з
- •§ 1. Поняття конституції
- •§ 2. Зміст конституцій
- •§ 3. Форма і структура конституцій
- •§ 4. Підготовка, прийняття, зміна і скасування конституції
- •Розділ 4
- •§ 1. Форми власності
- •§ 2. Соціальна структура суспільства
- •§ 3. Політично система
- •Розділ 5
- •§ 1. Порті йні системи
- •§ 2. Функції політичних партій
- •§ 3. Класифікація політичних партій
- •§ 4. Інституціоналізація політичних партій
- •§ 5. Підприємницькі організації
- •Розділ 6
- •§ 1. Поняття політичного режиму
- •§ 2. Демократичний режим
- •§ 3. Яеторитсірний режим
- •Розділ 7
- •§ 1. Способи набуття і втрати громадянства
- •§ 2. Проблема подвійного громадянства, апатриди, правовий статус іноземних громадян
- •§ 3. Рівність і заборона дискримінації
- •§ 4. Конституційні права та свободи
- •§ 5. Судовий то інший юридичний захист прав і свобод
- •§ 6. Міжнародно-правовий захист прав людини
- •Розділ 8
- •§ 1. Поняття політико-територіального устрою
- •§ 2. Унітарна форма політико-територіального устрою
- •§ 3. Федеративна форма політико-територіального устрою
- •§ 4. FlsTohomHi утворення у зарубіжних державах
- •Розділ 9
- •§ 1. Вибори: поняття, соціальне призначення
- •§ 2. Виборче право та його основні принципи
- •§ 3. Виборчий процес, його основні стадії. Гарантії законності виборчих дій
- •§ 4. Виборчі системи
- •§ 5. Референдум у зарубіжних країнах
- •Розділ 10
- •§ 1. Поняття форми правління
- •§ 2. Монархія
- •§ 3. Республіка
- •§ 4. Змішані форми правління
- •§ 1. Поняття парламенту та парламентаризму
- •§ 2. Компетенція парламенту
- •Розділ 12 Глава держави
- •§ 1. Поняття інституту глави держави
- •§ 2. Порядок заміщення посади глави держави
- •§ 3. Повноваження глави держави
- •Розділ 13 Уряд
- •§ 1. Місце уряду в системі вищих органів державної влади
- •11 — 6-565
- •§ 2. Порядок формування і структуро урядів
- •§ 3. Функції урядів
- •Розділ 14
- •§ 1. Поняття конституційного контролю (нагляду)
- •§ 2. Види конституційного контролю
- •§ 3. Органи конституційного контролю
- •§ 4. Компетенція органів конституційного контролю
- •§ 5. Порядок розгляду то вирішення справ в органах конституційного контролю
- •Розділ 15
- •§ 1. Поняття судової влади і її місце в системі розподілу влади
- •§ 2. Конституційні основи організації судової влади
- •§ 3. Системи судових органів.
- •§ 4. Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах
- •§ 5. Конституційні принципи здійснення судової влади
- •Розділ 16
- •§ 1. Поняття місцевого управління і місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •§ 2. Системи місцевого управління
- •§ 3. Структура, склад і порядок роботи органів місцевого управління
- •§ 4. Компетенція органів місцевого управління та їх відносини з центральними органами держави
- •Розділ 17
- •§ 1. Державні інтереси зарубіжних країн.
- •§ 2. Визнання обмежень державного суверенітету і участь у міжнародних союзах
- •§ 3. Конституційне розмежування
- •§ 4. Розподіл зовнішньополітичних повноважень між вищими органами державної влади та управління
- •Розділ 18
- •§ 1. Правова природа Європейського Союзу
- •§ 2. Правовий статус громадян Європейського Союзу
- •§ 3. Правовий статус держав-членів у Європейському Союзі
- •§ 4. Конституційно-npasoee регулювання членства держав у Європейському Союзі
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Білль про права. Поправки
- •§ 3. Соціально-економічна система
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада
- •§ 6. Американський федералізм
- •§ 7. Місцеве самоврядування та управління
- •Розділ 20
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Партії і вибори
- •§ 3. Основи державного лоду
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Федералізм і самоврядування
- •§ 6. Судово системо
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Правове регулювання громадських об'єднань
- •§ 3. Вибори і референдум
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Регіональне і місцеве управління та самоврядування
- •22 — 6-565
- •§ 6. Судова влада
- •Розділ 22
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Консгитуційно-правовий статус людини та громадянина
- •§ 3. Політичні партії та партійна система
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада
- •§ 6. Політико-територіальний устрій. Організація влади на місцях
- •Розділ 23
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Права й обов'язки громадян
- •§ 3. Виборче право і система. Референдум
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Конституційний суд
- •§ 6. Обласна автономія і місцеве самоврядування
- •§ 7. Судова система
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Конституційні основи правового статусу людини і громадянина
- •§ 3. Партійно система і політичні партії
- •§ 4.Вибори і референдум
- •§ 5. Вищі органи державної влади
- •§ 6. Політико-територіольний устрій
- •§ 7. Місцеве самоврядування
- •Розділ 25
- •§ 1. Конституція Канади
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Федералізм Канади, правове положення провінцій, місцеве самоврядування і управління
- •§ 5. Судова система Канади
- •Розділ 26
- •§ 1. Конституція рф 1993 p.
- •Глава 3 присвячена федеральному устрою. Глава 4 - Президенту Російської Федерації, Глава 5 - Федеральним зборам. Навіть така структура Конституції мовчазно вказує на те, «хто є хто».
- •§ 2. Федеративний устрій
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Конституційний Суд Російської Федерації
- •§ 5. Місцеве самоврядування
- •Розділ 27
- •§ 1. Конституція Польщі
- •§ 2. Вищі органи державної влади
- •§ 3. Конституційний трибунал, державний трибунал,
- •§ 4. Зміна Конституції
- •§ 5. Місцеве самоврядування
- •Розділ 28
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Конституційні основи правового статусу особи
- •§ 3. Конституційні основи суспільного ладу
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Судова влада та правоохоронні органи
- •Розділ 29
- •§ 1. Конституцій
- •§ 2. Політично система
- •§ 3. Виборча система
- •§ 4. Система державних органів
- •§ 5. Органи суду і прокуратури
- •§ 6. Національно-державний устрій
- •§ 7. Ядміністратиено-територіальний поділ
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Судово влада
- •§ 5. Місцеве самоврядування і управління
- •Розділ 31
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 4. Конституційний нагляд
- •§ 5. Бразильський федералізм
- •§ 6. Місцеве самоврядування і управління
Розділ 31
Основи конституційного право Бразилії
Бразилія (Федеративна Республіка Бразилія ) - одна з найбільших держав Латинської Америки. Вона займає п'яте місце в світі за розмірами території (після Канади, Китаю, США та Росії), п'яте - за чисельністю населення (близько 167 млн у 1999 p.), дев'яте - за обсягом ВВП, 53-е - ВВП на душу населення. Однак Бразилію відносять до країн, які ще розвиваються. Великі промислові міста (Сан-Паулу нараховує близько 20 млн чоловік), найкрупніші в світі поміщицькі латифундії поєднуються з напівфеодальними пережитками, використання штучних супутників Землі та животіння корінного населення країни з патріархальними порядками - такі контрасти сучасної Бразилії.
За формою державно-територіального устрою Бразилія - федерація (Союз). Вона розділена на 26 штатів, федеральний округ, в якому знаходиться столиця країни, муніципалітети. Крім того, в складі федерації знаходяться також три федеральні території, підпорядковані центральній владі.
§ 1. Конституція
Діюча Конституція Бразилії - восьма в історії країни. Вона була прийнята в 1988 р. після довгого правління військових і складного перехідного періоду. Розробка проекту Конституції розпочалася ще в 1985 р. 18 липня 1985 р. Президент країни підписав декрет про створення Тимчасової конституційної комісії, до якої увійшли 49 найвидатніших юристів Бразилії. її перший, попередній, проект викликав серйозні зауваження з боку лівих і правих партій. Тому розробку тексту Конституції продовжили у 8 тематичних комісіях Установчих зборів.
Проект, підготовлений Установчими зборами, був надрукований і 9 липня 1987 р. винесений на всенародне обговорювання, яке було дуже жвавим. У результаті застосування народної ініціативи до проекту внесли 122 поправки. Самі ж члени Установчих зборів запропонували 60 тис. поправок. Заключне голосування сталося 22 вересня 1988 р. «За» було подано 474 голоси, «проти» -
15, утрималися 6 членів Зборів. Конституція набрала чинності 5 жовтня 1988 р.
Бразильська Конституція налічує 42 тис. слів і за розмірами в шість разів перевищує Конституцію США, а за обсягом поступається лише Конституції Індії. Основний закон поклав початок новому періоду в історії країни - періоду «Нової республіки».
Конституція 1988 р. побудована відповідно до конституційних традицій Бразилії, а в більш широкому розумінні були враховані й латиноамериканські традиції, які практично завжди орієнтувалися на державно-правову систему США. Вплив правової системи США вельми помітний і навіть починається Конституція країни із повторення знаменитої фрази із Конституції США 1787 p. Тільки тут читаємо: «Ми, представники бразильського народу...». Мета створення нової бразильської держави значно ширша, ніж та, яка вказана в Основному законі США (Преамбула). Основними цілями держави є: створення демократичної держави, яка повинна « забезпечити існування соціальних та індивідуальних прав, свободу, безпеку, добробут, розвиток, рівність і справедливість як найвищих цінностей суспільства, плюралістичного і без забобонів, заснованого на соціальній гармонії, на внутрішньому і міжнародному порядку із мирним вирішенням розбіжностей...». Республіканська президентська форма правління, федеративна форма територіального устрою, примат особистих прав і свобод перед іншими - все це було запозичено із конституційної системи США.
У той же час до акта 1988 р. увійшли деякі інститути із європейського конституційного права. Спеціальні глави і частини присвячені економічному порядку, соціальному порядку, міській політиці, аграрній політиці, охороні здоров'я, спорту, проблемам науки і техніки. Всі вони мають відношення до відповідних положень конституцій Португалії 1976 p., Іспанії 1978 p., Греції 1975 р. та Франції 1958 р.
Композиційно Конституція 1988 р. побудована за європейським зразком: вона відкривається Преамбулою, за якою йдуть розділи про основні принципи, права і гарантії, організацію держави, захист держави і демократичних інститутів, про податки і бюджет, економічну і фінансову політику, соціальний устрій, і наприкінці - загальні конституційні положення.
520
Розділ 31
Основи конституційного прозо Бразилії
521
Конституція
Бразилії - найвищий закон у країні, і
ця обставина
закріплює таку важливу рису як система
контролю консти-туційності.
Разом з тим, акт 1988 р.
(ст. 59
) визначив ієрархію нормативних
актів, які видаються федеральною
законодавчою владою:
на першому місці стоять поправки до
Конституції, далі -додаткові закони,
нижче звичайні закони, делегуючі закони,
тимчасові
заходи, законодавчі декрети, резолюції.
Визначаючи характер зовнішньополітичних відносин бразильської держави, Конституція дає перелік загальновизнаних принципів міжнародного права (незалежність, рівність, невтручання у внутрішні справи тощо, а також неприймання тероризму і расизму і надання політичного притулку).
Відбиваючи сучасні тенденції конституційного розвитку, Основний закон детально обговорює економічну структуру суспільства, виходячи з постулатів ринкової, соціально орієнтованої економіки. Конституція встановлює, що «економічний порядок у країні базується на праці й вільній ініціативі, його мета - забезпечити всім гідне існування відповідно до принципу «соціальної справедливості». Економічний устрій Бразилії спирається на суверенітет держави, приватну власність і її соціальні функції, свободу конкуренції, захист прав споживачів, пошук шляхів повної зайнятості тощо. В Конституції також йдеться і про перспективи планування, однак держава практично не має права втручатися в економічну сферу. її втручання можливе лише в деяких випадках, зокрема, для національної безпеки або в публічних інтересах (ст. 173). Державні компанії, компанії зі змішаним капіталом й інші організації, які займаються економічною діяльністю, підпорядковуються тим же правилам, що і приватні компанії. Як монополії держави Конституція закріплює розвідку, видобуток, переробку, імпорт та експорт нафти та газу (ст. 177).
У Конституції також говориться і про можливість націоналізації підприємств (після прийняття Основного закону націоналізація в країні проводилася), а також дуже'тостру для Бразилії проблему - земельну реформу. В загальному плані це питання вирішене на користь землевласників, однак по суті аграрна проблема залишається невирішеною.
Конституція регулює відносини і з аборигенами країни. Вона визнає за ними право на соціальну організацію, звичаї, віроспові-
дання, а також право на землю, на якій вони постійно жили. Однак земля племен вважається не їх власністю, а федеральним майном. Кордони земель встановлює уряд, експлуатація річкових ресурсів і мінеральних родовищ племен можлива лише з дозволу Парламенту. Парламент може надати такий дозвіл лише після консультацій з племенами, а у випадках, коли держава буде експлуатувати природні ресурси, які належать племенам, певна частка прибутку відраховується племенам.
Бразильська Конституція - демократична Конституція. Вона передбачає багатопартійність, політичний плюралізм, розділення влади, певні заходи проти концентрації влади, послаблює повноваження Президента і посилює роль Парламенту, передбачає місцеве самоврядування, зрівнює положення штатів і територій, закріплює широкі права громадян, особливо «права трудящих», встановлює систему судових органів, у тому числі й спеціальних судових установ, які б захищали права громадян і конституційний порядок.
Деякі частини і розділи Конституції Бразилії носять декларативний характер. В Основному законі є певна кількість принципів, ідеологічних положень, гасел, які позбавляють окремі статті юридичної визначеності, заважають її прямому використанню і застосуванню. У зв'язку з цим Конституція передбачає видання «додаткових законів» - актів конституційного характеру, а також інших законів.
Конституція змінюється шляхом внесення до неї поправок (ст. 60). Поправки можуть бути запропоновані третиною кожної з двох палат Парламенту, Президентом, 2/3 голосів законодавчих зборів штатів. Вони повинні бути прийняті двічі обома палатами Парламенту, кожен раз більшістю в 3/5 їх складу. Після цього поправки промульгуються президіями палат Парламенту (Палати депутатів і Сенату), а не Президентом. Конституція не може змінюватися за умов надзвичайного стану, а також умов федерального втручання в справи штатів - інституту, передбаченого Конституцією. Також не можуть переглядатися: федеративна форма устрою держави, демократичні принципи виборчого права, положення про розподіл влади, норми і особисті права і гарантії людини і громадянина.
522
Розділ 31
Основи конституційного прозо. Бразилії
523
