Глава 1. Загальні положення

Стаття 405. Поняття індивідуального трудового спору

1. Індивідуальним трудовим спором вважаються розбіжності між працівником і роботодавцем з приводу наявності, змісту та виконання ними взаємних прав і обов’язків.

Стаття 406. Сторони і предмет індивідуального трудового спору

1. Сторонами індивідуального трудового спору є працівник і роботодавець. Стороною індивідуального трудового спору може також бути особа, яка раніше перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, а також особа, якій відмовили у прийнятті на роботу. Інтереси працівника і роботодавця під час розв`язання спору чи виконання рішення щодо нього можуть представляти адвокати або інші особи.

2. Предметом індивідуального трудового спору можуть бути розбіжності щодо встановлення або зміни умов праці, виконання вимог нормативно-правових та інших актів у сфері праці, угод, колективного чи трудового договору, інших угод між працівником і роботодавцем тощо. Предметом індивідуального трудового спору можуть також бути умови трудового договору, який укладається чи уже укладено, або умови, які на вимогу працівника чи роботодавця потребують тлумачення.

Стаття 407. Участь виборного профспілкового органу у розв’язанні індивідуальних трудових спорів

1. Виборний профспілковий орган бере участь у розв`язанні індивідуальних трудових спорів шляхом делегування своїх представників до складу комісій з трудових спорів та безоплатного забезпечення представництва інтересів працівників в органах, які розглядають індивідуальні трудові спори.

Стаття 408. Органи, що розглядають індивідуальні трудові спори

1. Індивідуальні трудові спори розглядаються комісіями з трудових спорів або у судовому порядку. Відмова працівника від використання примирних процедур за участю комісії з трудових спорів не позбавляє його права звернення безпосередньо до суду.

2. Працівники можуть звертатися з приводу розгляду індивідуальних трудових спорів до комісій з трудових спорів, які утворюються на підприємствах, в установах, організаціях (крім випадків, коли цим Кодексом не допускається можливість розгляду комісіями з трудових спорів деяких категорій спорів).

3. Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюються законом.

Глава 2. Примирні процедури з розгляду індивідуальних трудових спорів

Стаття 409. Правовий статус комісії з трудових спорів

1. Комісія з трудових спорів — орган, який може утворюватися на підприємстві, в установі, організації з метою розв’язання індивідуальних трудових спорів за заявами працівників шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів.

2. Питання про утворення комісії з трудових спорів вирішується за погодженням між роботодавцем і виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником).

Стаття 410. Порядок утворення комісій з трудових спорів

1. Комісії з трудових спорів утворюються на паритетних засадах із представників від роботодавця і працівників. Кількісний склад комісії з трудових спорів визначається за взаємною домовленістю між роботодавцем і виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником), за умови включення до складу зазначеної комісії рівної кількості представників від роботодавців та працівників.

2. Представники від роботодавця призначаються до комісії з трудових спорів наказом роботодавця.

3. Представники від працівників обираються до комісії з трудових спорів виборним профспілковим органом або вільно обраними працівниками представниками (представником).

Стаття 411. Обов’язки роботодавця щодо забезпечення роботи комісії з трудових спорів

1. На роботодавця покладаються обов’язки щодо надання приміщення для проведення засідань комісії з трудових спорів, матеріально-технічного забезпечення її діяльності, звільнення від роботи членів комісії на час їх участі у засіданнях із збереженням середньої заробітної плати, забезпечення виготовлення печатки комісії з трудових спорів, надання комісії за її зверненням документів та інших матеріалів, необхідних для розгляду індивідуальних трудових спорів.

Стаття 412. Право працівника на звернення до комісії з трудових спорів

1. Працівник або його представник можуть звернутися до комісії з трудових спорів із заявою про розгляд індивідуального трудового спору, якщо відповідні розбіжності не були врегульовані у ході безпосередніх переговорів з роботодавцем і працівник у письмовій формі отримав від роботодавця відмову у задоволенні своїх вимог.

Стаття 413. Компетенція комісії з трудових спорів

1. Розгляду комісією з трудових спорів підлягають усі індивідуальні трудові спори, що передаються їй працівниками, крім трудових спорів:

1) про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудових відносин, зміну формулювання причин і дати звільнення, а також про оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням працівника з роботи;

2) про переведення на іншу роботу, оплату часу вимушеного прогулу, викликаного незаконним переведенням на іншу роботу, про застосування дисциплінарних стягнень до керівників, заступників керівників, головних бухгалтерів і заступників головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій, їх відокремлених підрозділів, службових осіб митних органів, органів державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами, керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та іншими об’єднаннями громадян, а також про застосування дисциплінарних стягнень до зазначених категорій працівників;

3) про відмову у прийнятті на роботу;

4) про визнання прав та обов’язків, встановлення умов і тлумачення змісту трудового договору;

5) про встановлення умов трудового договору, що укладається, або умов угоди про зміну чи доповнення раніше укладеного трудового договору.

Стаття 414. Строки звернення до комісії з трудових спорів

1. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня отримання від роботодавця письмової відмови у задоволенні своїх вимог.

2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті з поважних причин, комісія з трудових спорів має право його поновити.

Стаття 415. Порядок звернення до комісії з трудових спорів

1. Працівник звертається до комісії з трудових спорів з письмовою заявою на ім’я голови комісії або його заступника. Ця заява підлягає обов’язковій реєстрації.

2. Забороняється встановлювати плату за звернення до комісії з трудових спорів, а також за розгляд спору у комісії.

Стаття 416. Правоможність засідань комісії з трудових спорів

1. Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин кількості представників, призначених до складу комісії з трудових спорів кожною із сторін.

Стаття 417. Розгляд індивідуального трудового спору комісією з трудових спорів

1. Комісія з трудових спорів повинна розглянути індивідуальний трудовий спір у десятиденний строк з дня подання працівником заяви. У разі складності спору комісія має право продовжити цей строк, але не більше ніж до п’ятнадцяти календарних днів.

2. Засідання комісії з трудових спорів веде її голова, який обирається із членів комісії, або за його дорученням інший член комісії. На засіданні комісії секретарем ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні і всіма присутніми членами комісії і скріплюється печаткою комісії з трудових спорів.

3. Спір розглядається в обов’язковій присутності працівника, який подав заяву, або його представника. Розгляд спору за відсутності працівника або його представника допускається лише за його письмовою заявою. У разі нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд спору відкладається. У разі повторного нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії без поважних причин комісія вправі зняти питання з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву про розгляд індивідуального трудового спору повторно в межах строків, установлених цим Кодексом.

4. Комісія з трудових спорів має право викликати на засідання третіх осіб, запрошувати спеціалістів. На вимогу комісії службові особи роботодавця зобов’язані в установлений нею строк подавати необхідні документи.

Стаття 418. Прийняття рішення комісією з трудових спорів

1. Рішення комісії з трудових спорів приймається за взаємною згодою усіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоч одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, рішення вважається неприйнятим.

2. Рішення комісії з трудових спорів повинне ґрунтуватися на законі і на матеріалах справи.

Стаття 419. Рішення комісії з трудових спорів

1. У рішенні комісії з трудових спорів зазначається:

1) найменування роботодавця;

2) прізвище, ім’я та по батькові, спеціальність (посада) працівника, який звернувся до комісії;

3) дата звернення до комісії, дата розгляду нею спору і винесення рішення;

4) прізвища, імена та по батькові членів комісії та інших осіб, присутніх на засіданні;

5) суть рішення та його обґрунтування.

2. Рішення комісії з трудових спорів підписується головою комісії та її секретарем і скріплюється печаткою. Таким же чином оформляються копії рішень, які протягом трьох днів після прийняття комісією рішення видаються працівникові і роботодавцеві. Допускається включення рішення до протоколу засідання комісії з трудових спорів та видача працівникові і роботодавцеві витягу з нього, що скріплюється в тому ж порядку, що і копії рішень.

Стаття 420. Оскарження рішення комісії з трудових спорів до суду

1. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник управі оскаржити його до суду. Таким правом користується і роботодавець.

2. Для оскарження працівником або роботодавцем рішення комісії з трудових спорів встановлюється десятиденний строк з дня видачі їм копії рішення комісії або витягу з протоколу його засідання (частина друга статті 419 цього Кодексу). У разі пропущення з поважних причин зазначений строк може поновлюватися судом.

Стаття 421. Виконання рішень комісії з трудових спорів

1. Рішення комісії з трудових спорів є обов’язковим для сторін індивідуального трудового спору і підлягає добровільному виконанню роботодавцем у триденний строк після закінчення десятиденного строку, передбаченого на його оскарження.

2. У разі невиконання рішення в установлений строк голова комісії з трудових спорів або його заступник видає працівникові на його вимогу посвідчення, що є виконавчим документом. У посвідченні зазначається найменування органу, який прийняв рішення з приводу трудового спору, дата його прийняття і видачі, номер рішення, прізвище, ім’я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номер його рахунку у банківській установі, рішення по суті спору, строк пред’явлення посвідчення до виконання. Посвідчення скріплюється підписом голови або заступником голови комісії з трудових спорів підприємства, установи, організації та печаткою цієї комісії.