Глава 8. Внутрішній трудовий розпорядок

Стаття 268. Зміст внутрішнього трудового розпорядку

1. Внутрішній трудовий розпорядок визначає організацію та порядок роботи, а також пов’язані з цим права та обов’язки роботодавця і працівників.

2. Працівники повинні своєчасно і точно виконувати трудові завдання, що визначаються роботодавцем відповідно до законодавства і трудового договору, належно виконувати інші обов’язки, що передбачені нормативно-правовими та іншими актами у сфері праці, угодами, колективним, трудовим договором, іншою угодою між роботодавцем і працівником, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам належно виконувати свої трудові обов’язки.

3. Роботодавець повинен організувати роботу працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, гарантувати недоторканність особистості працівника, захист його під час роботи від протиправних дій інших осіб, забезпечувати дотримання трудової і виробничої дисципліни, неухильно дотримуватись вимог трудового законодавства і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Стаття 269. Визначення внутрішнього трудового розпорядку нормативно-правовими та іншими актами

1. Внутрішній трудовий розпорядок визначається нормативними та іншими актами.

2. Внутрішній трудовий розпорядок, що стосується окремих категорій працівників, може визначатися у статутах (положеннях), які затверджуються відповідно до закону.

Стаття 270. Правила внутрішнього трудового розпорядку

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем з урахуванням думки виборного профспілкового органу або вільно обраних працівниками представників (представника). Ці правила не можуть суперечити нормативно-правовим актам, угодам, колективному договору, а також нормативним актам роботодавця, які погоджено з визначеним органом (представниками).

2. Правилами внутрішнього трудового розпорядку зокрема регламентується:

1) організація праці, умови перебування на території підприємства, установи, організації під час виконання роботи та після її закінчення;

2) порядок прийняття і звільнення з роботи працівників;

3) основні права та обов’язки сторін;

4) робочий час і порядок його використання;

5) час відпочинку;

6) заохочувальні виплати за сумлінну працю та підстави їх застосування;

7) відповідальність роботодавця і працівників;

8) інші положення.

3. Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до відома всіх працівників шляхом поміщення на видному місці.

Стаття 271. Регулювання окремих питань внутрішнього трудового розпорядку іншими актами

1. Обов’язки працівників можуть встановлюватися також у технологічних і посадових інструкціях, інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, в інших нормативних актах. Технологічні і посадові інструкції, що змінюють зміст трудової функції працівника, вводяться в дію не раніше ніж із закінченням місячного строку після ознайомлення з ними відповідних працівників під розписку. При цьому застосовуються норми статті 81 цього Кодексу.

2. Роботодавець вправі видавати накази, що стосуються обов’язків окремих працівників. Розпорядження, що стосуються окремих працівників і є обов’язковими для виконання, вправі видавати керівники будь-якого структурного підрозділу підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень. Такі накази і розпорядження є обов’язковими для виконання, якщо вони не суперечать нормативно-правовим актам, а також нормативним актам роботодавця.

Стаття 272. Забезпечення дотримання трудової дисципліни

1. Дотримання трудової дисципліни забезпечується шляхом створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, заохоченням за сумлінну роботу. До працівників, які несумлінно виконують трудові обов’язки, застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного стягнення.

Стаття 273. Заохочення за успіхи в роботі

1. За успіхи в роботі та сумлінне виконання трудових обов’язків до працівників можуть застосовуватися заходи морального і матеріального заохочення — оголошення подяки, нагородження грамотою, виплата премії, вручення цінного подарунка. Інші види заохочення можуть встановлюватися правилами внутрішнього трудового розпорядку.

2. За особливі трудові заслуги працівники представляються в установленому порядку до нагородження відомчими відзнаками та державними нагородами.