Глава 4.

Відсторонення від роботи

Стаття 87. Підстави відсторонення від роботи

1. Відсторонення від роботи полягає в тому, що працівник тимчасово не допускається до виконання обов’язків, які є змістом його трудової функції.

2. Підстави відсторонення працівників від роботи встановлюються цим Кодексом та іншими законами.

3. Законодавством може передбачатися відсторонення працівників від роботи із збереженням заробітної плати повністю або частково, відсторонення з виплатою працівникам за час їх відсторонення допомоги із соціального страхування або відсторонення без збереження заробітної плати.

4. Відсторонення від роботи оформляється наказом роботодавця, з яким працівник ознайомлюється негайно під розписку.

Стаття 88. Відсторонення від роботи працівників, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння

1. Роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника від роботи за наявності достатніх підстав вважати, що працівник перебуває в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Якщо робота пов’язана з управлінням джерелом підвищеної небезпеки, небезпечними умовами або вимагає особливої точності, роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника за наявності у нього залишкових ознак сп’яніння, а також працівника, який перебуває під впливом медикаментів, якщо це може перешкоджати виконанню роботи.

2. На вимогу працівника, якого відсторонено від роботи в зв’язку з алкогольним, наркотичним або токсичним сп’янінням, а також у зв’язку з наявністю залишкових ознак такого сп’яніння чи перебування працівника під впливом медикаментів, що може перешкоджати належному виконанню роботи, що потребує особливої точності, роботи, пов’язаної з управлінням джерелом підвищеної небезпеки чи з небезпечними умовами праці, роботодавець зобов’язаний забезпечити можливість медичного огляду працівника з отриманням відповідного висновку. Якщо медичним висновком не підтверджуються обставини, що стали підставою відсторонення працівника від роботи, роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові середню заробітну плату за час відсторонення та компенсувати моральну шкоду, розмір якої не може перевищувати двадцятикратного розміру середньої заробітної плати за час відсторонення.

3. Відсторонення від роботи на підставах, визначених цією статтею, здійснюється без збереження заробітної плати, крім випадків, коли стан сп’яніння був наслідком впливу виробничих факторів, а також випадків, коли працівник перебував під впливом медикаментів, які він вживав за приписом лікаря.

Стаття 89. Відсторонення працівників від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб або уникнення загрози життю і здоров’ю працівника чи інших осіб

1. У разі неможливості тимчасового переведення на іншу роботу або відмови від переведення на іншу роботу працівника, який є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційними хворими і не може продовжувати роботу відповідно до встановлених правил, такий працівник підлягає відстороненню від роботи на вимогу відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. За час відсторонення працівник має право на допомогу із соціального страхування.

2. Працівники, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому профілактичному щепленню проти інфекційних хвороб, і працівники, які зобов’язані періодично проходити медичний огляд, у разі ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду відстороняються від роботи без збереження заробітної плати. У разі подальшого після відсторонення від роботи ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду працівник підлягає звільненню з роботи відповідно до статті 110 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення.

3. У разі виявлення в результаті медичного огляду невідповідності виконуваній роботі працівник повинен бути відсторонений від роботи до вирішення питання про його переведення на іншу роботу або про звільнення, якщо продовження роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб або є небезпечним для життя і здоров’я працівника чи інших осіб. За працівником у таких випадках зберігається середня заробітна плата за весь час відсторонення. Звільнення працівника в таких випадках проводиться відповідно до статті 110 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про наступне звільнення.

Стаття 90. Відсторонення працівників від роботи з метою забезпечення охорони праці

1. Роботодавець зобов’язаний відсторонити від роботи працівників, які в установлений відповідно до законодавства строк не пройшли навчання, інструктаж або перевірку знань з охорони праці чи пожежної безпеки. У разі виявлення під час перевірки незадовільних знань з охорони праці чи пожежної безпеки працівники відсторонюються від роботи, якщо незадовільні знання виявлено за результатами перевірки знань після повторного навчання чи інструктажу. За наявності достатніх підстав вважати, що продовження працівником, який під час перевірки виявив незадовільні знання з охорони праці чи пожежної безпеки, може спричинити шкоду життю або здоров’ю людей, самому працівникові, навколишньому природному середовищу, майну власника або інших осіб, роботодавець може відсторонити працівника від роботи до повторної перевірки.

2. Якщо законодавством безпосередньо або побічно встановлено обов’язок працівника мати при виконанні трудових обов’язків документ, що підтверджує наявність необхідної для виконання роботи кваліфікації, працівник відстороняється від роботи до пред’явлення відповідного документа роботодавцеві.

3. Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право давати роботодавцям приписи про відсторонення від роботи працівників, які перебувають на робочих місцях у спеціальному одязі, взутті, з іншими засобами індивідуального захисту, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації.

4. За час відсторонення відповідно до цієї статті працівники мають право на збереження середньої заробітної плати за умови, що підставою відсторонення не були дії чи бездіяльність працівника.

Стаття 91. Відсторонення працівників від роботи на час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження

1. У випадках, передбачених законом, а також за наявності достатніх підстав вважати, що виконання працівником трудових обов’язків може загрожувати життю та здоров’ю людей, спричинити шкоду вихованню дітей та молоді, суспільній моралі, майну роботодавця або інших осіб, іншим правам юридичних чи фізичних осіб, роботодавець вправі відсторонити працівника від роботи на час службового розслідування його дій чи бездіяльності, що може бути підставою для звільнення працівника з роботи. За час відсторонення від роботи відповідно до цієї статті за працівником зберігається середня заробітна плата.

Стаття 92. Інші підстави відсторонення працівників від роботи

1. Якщо це необхідно для забезпечення громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, запобігання аваріям, катастрофам, законодавством може передбачатися щоденне обстеження стану здоров’я відповідних категорій працівників та відсторонення працівників від роботи за результатами такого обстеження.

2. Законами можуть встановлюватися інші підстави відсторонення працівників від роботи із збереженням заробітної плати, без такого збереження або з відшкодуванням втраченої працівником заробітної плати за час відсторонення у порядку, встановленому законом.

Стаття 93. Допуск працівника до роботи після закінчення строку відсторонення від роботи

1. Якщо працівника, відстороненого від роботи, не було звільнено з роботи відповідно до законодавства, він має право бути допущеним до роботи після того, як відпадуть підстави, з якими пов’язувалося відсторонення працівника від роботи.

2. Про допуск працівника до роботи видається наказ, якщо в наказі про відсторонення його від роботи не визначено строк відсторонення.