Глава 1. Загальні положення

Стаття 373. Сфера державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства

1. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства поширюється на трудові відносини між роботодавцями та найманими працівниками, що регулюються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами.

2. Державний нагляд і контроль не поширюється на взаємовідносини суб’єктів, які укладають колективні договори та угоди.

3. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законом процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.

4. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства передбачає проведення органами виконавчої влади перевірок, постійного цільового спостереження за дотриманням центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, роботодавцями правил та норм, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами.

5. Державний контроль передбачає здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування перевірок за дотриманням роботодавцями, які перебувають у сфері їх управління, правил та норм, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері праці, угодами, колективними та трудовими договорами.

6. Органи державного контролю ведуть облік підконтрольних їм об’єктів та інформації про дотримання ними трудового законодавства.

Стаття 374. Органи державного нагляду за дотриманням трудового законодавства

1. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці, іншими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень. У своїй діяльності органи державного нагляду незалежні від роботодавця, вищих органів роботодавця, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших органів, політичних партій, об’єднань роботодавців та громадян.

2. Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства у сфері охорони праці здійснюють:

1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки;

3) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки;

4) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

3. Розподіл повноважень між органами державного нагляду за дотриманням трудового законодавства та законодавства про охорону праці встановлюється законами. Утворення цих органів та затвердження положень про них здійснюється в порядку, встановленому Конституцією України.

4. У межах визначених повноважень органи державного нагляду готують щорічні звіти про стан дотримання трудового законодавства та законодавства про охорону праці.

Стаття 375. Розмежування функцій державного нагляду і контролю

1. Метою здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням роботодавцями та іншими суб’єктами трудових відносин трудового законодавства є забезпечення реалізації конституційних прав громадян України на працю, безпечні та здорові умови праці, інші трудові та пов’язані з ними відносини.

2. Органи державного нагляду проводять перевірки об’єктів нагляду, за результатами яких управі давати роботодавцям обов’язкові для виконання приписи, зупиняти дію нормативних актів роботодавця, що порушують вимоги трудового законодавства, та притягати порушників до відповідальності у встановленому законом порядку.

3. Органи державного контролю проводять перевірки об’єктів контролю, за результатами яких управі висувати перед роботодавцями вимоги щодо усунення порушень трудового законодавства та у разі їх невиконання — ініціювати притягнення винних осіб до відповідальності.

Стаття 376. Взаємодія органів державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства

1. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства співпрацюють, не підміняючи один одного та не передаючи один одному своїх повноважень, шляхом:

1) проведення спільних перевірок діяльності роботодавців та здійснення інших заходів, спрямованих на забезпечення дотримання трудового законодавства;

2) створення спільних консультативно-дорадчих органів та інформаційних баз даних;

3) обміну представниками для участі в роботі колегіальних органів.

2. Взаємодія з іншими органами чи організаціями здійснюється в межах наданих органам державного нагляду і контролю повноважень відповідно до власних планів роботи.

3. Посадові особи одного органу державного нагляду чи контролю під час проведення перевірок не втручаються в діяльність роботодавця з питань, що належать до компетенції іншого органу державного нагляду чи контролю.

4. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства зобов’язані забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації про роботодавців, отриманої у ході перевірок. Інформація про порушення роботодавцем вимог трудового законодавства не може бути віднесена до конфіденційної.

5. Органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства забезпечують інформування громадськості про результати своєї роботи.