- •Пояснювальна записка до проекту Трудового кодексу України
- •1.Обґрунтування необхідності прийняття акта
- •2.Цілі і завдання прийняття акта
- •3.Загальна характеристика і основні положення акта
- •4.Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
- •5.Фінансово-економічне обґрунтування
- •6.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
- •Глава 1.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •Глава 4.
- •Глава 5.
- •Глава 1.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •Глава 4.
- •Глава 5.
- •§1. Загальні положення про припинення трудових відносин
- •§2. Припинення трудових відносин за згодою сторін
- •§3. Припинення трудових відносин у зв’язку з розірванням трудового договору за ініціативою працівника
- •§4. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв’язку із скороченням штату
- •§5. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з інших підстав
- •§6. Припинення трудових відносин на незалежних від волі сторін підставах
- •Глава 6.
- •Глава 1.
- •§1. Тривалість робочого часу
- •§2. Режим робочого часу
- •§3. Робота понад норму робочого часу
- •Глава 2. Час відпочинку
- •Глава 3. Відпустки
- •§1. Загальні положення про відпустку
- •§2. Щорічна основна трудова відпустка
- •§3. Щорічні додаткові трудові відпустки
- •§4. Надання та використання щорічної трудової відпустки
- •§5. Інші види відпусток
- •Глава 4. Нормування праці
- •Глава 5. Заробітна плата
- •§1. Організація заробітної плати
- •§2. Відносини між роботодавцем і працівником щодо оплати праці
- •§3. Особливості оплати праці у разі відхилення від звичайних умов
- •§4. Здійснення роботодавцем виплат працівникам
- •Глава 6. Гарантійні і компенсаційні виплати
- •Глава 7. Забезпечення інтересів працівників при здійсненні роботодавцЕм виплат
- •Глава 8. Внутрішній трудовий розпорядок
- •Глава 9. Охорона праці
- •Глава 10. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- •Глава 1. Особливості праці працівників із сімейними обов’язками
- •Глава 2. Особливості праці молоді
- •Глава 3. Особливості регулювання трудових відносин зА участю юридичних осіб - суб’єктів малого підприємництва
- •Глава 4. Особливості праці працівників за трудовим договором з фізичними особами
- •Глава 5. Особливості трудових відносин членів виробничих кооперативів
- •Глава 6. Особливості трудових відносин керівників підприємств, установ, організацій
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2.
- •Глава 1.
- •§1. Дисциплінарна відповідальність
- •§2. Матеріальна відповідальність працівників
- •Глава 2.
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Примирні процедури з розгляду індивідуальних трудових спорів
- •Глава 3. Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах
§3. Щорічні додаткові трудові відпустки
Стаття 179. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість
1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів. Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Стаття 180. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці та її тривалість
1. Щорічна додаткова трудова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю до 35 календарних днів. Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпуску за особливий характер праці, затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Стаття 181. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу та її тривалість
1. Щорічна додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу надається працівникам тривалістю до 7 календарних днів. Список посад, робіт та професій, що дає право на відпустку за роботу на умовах ненормованого робочого часу, визначається колективним чи трудовим договором.
2. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором.
Стаття 182. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботи
1. Щорічна додаткова трудова відпустка залежно від стажу роботу може надаватися окремим категоріям працівників (суддям, прокурорам, державним службовцям тощо) у передбачених законом випадках залежно від стажу роботи.
Стаття 183. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову трудову відпустку
1. До стажу роботи, який дає право на відповідну щорічну додаткову трудову відпустку (статті 179-182 цього Кодексу), зараховується:
1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами, з особливим характером праці, з ненормованим робочим часом, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідного виробництва, цеху, професії, а також на роботах (посадах), зайнятість на яких дає право на щорічну додаткову відпустку залежно від стажу роботи;
2) час щорічних основної та додаткової трудової відпустки, яка надається за роботу в умовах, що дають право на додаткову відпустку;
3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів, та інших працівників, тимчасово переведених на легшу роботу за станом здоров’я відповідно до медичного висновку;
4) інші періоди, зарахування яких до стажу роботи, який дає право на щорічну додаткову відпустку, передбачено законом.