§2. Щорічна основна трудова відпустка

Стаття 175. Щорічна основна трудова відпустка мінімальної тривалості

1. Щорічна основна трудова відпустка встановлюється тривалістю не менш як 24 календарних дні за кожний робочий рік.

2. Робочий рік відлічується від дати виникнення трудових відносин (стаття 61 цього Кодексу).

Стаття 176. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості

1. Щорічна основна трудова відпустка подовженої тривалості надається:

1) працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських структурних підрозділів інших підприємств, а також лісництв за списком робіт, професій і посад, що затверджується Кабінетом Міністрів України, — тривалістю 28 календарних днів;

2) воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин — тривалістю 30 календарних днів;

3) керівним працівникам навчальних закладів, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ, педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам — тривалістю до 56 календарних днів у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

4) особам з обмеженими можливостями: інвалідам I і II груп — тривалістю 30 календарних днів, інвалідам III групи — 26 календарних днів;

5) особам віком до вісімнадцяти років — тривалістю 31 календарний день;

6) працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і більше, — тривалістю 28 календарних днів.

2. Законом може бути встановлена подовжена тривалість щорічної основної трудової відпустки для інших категорій працівників (суддів, прокурорів, державних службовців, працівників, які працюють на територіях радіоактивного забруднення тощо).

Стаття 177. Збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки залежно від стажу роботи

1. Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятим на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується понад тривалість, визначену у статті 198 цього Кодексу, за кожні два відпрацьовані на відповідній роботі роки на 2 календарних дні, але не більш як до 28 календарних днів (незалежно від часу, коли працівник виконував таку роботу).

2. Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів, тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується понад тривалість, визначену у статті 198 цього Кодексу, на 4 календарних дні при стажі роботи на цьому підприємстві 2 роки і більше.

3. Невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин тривалість щорічної основної трудової відпустки збільшується за кожних два відпрацьованих роки (незалежно від часу, коли працівник виконував таку роботу) на 2 календарних дні, але не більш як до 28 календарних днів.

4. Законом може бути передбачено збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки залежно від стажу роботи понад тривалість, визначену у цій статті, для інших категорій працівників.

Стаття 178. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку

1. До стажу роботи, що дає право на щорічну основну трудову відпустку (статті 175–177 цього Кодексу), зараховується:

1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) або здійснювалися інші виплати, передбачені цим Кодексом;

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, якщо безпосередньо після закінчення навчання працівник був прийнятий на роботу, в тому числі за направленням;

5) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із скороченням штату, якщо навчання безпосередньо передувало виникненню трудових відносин, у межах яких у працівника виникло право на відпустку;

6) інші періоди роботи, передбачені законодавством.