- •Розділ 1. Методологічні основи дослідження операцій
- •1.1 Етапи дослідження операцій
- •1.2 Математичне моделювання. Загальна структура
- •1.3 Етапи математичного моделювання. Приклади
- •1.4 Розділи і класи задач дослідження операцій
- •1.5 Основні вимоги до математичних моделей і їх властивості
- •1.6 Формалізація принципів оптимального поводження в моделях прийняття рішення.
- •Розділ 2. Задачі лінійного програмування
- •2.1 Попередні відомості теорії лінійного програмування.
- •2.2 Графічна інтерпретація розв’язання задач лп
- •2.3 Змістовний опис симплекс-методу розв’язання задач лп
- •2.4 Знаходження початкового опорного плану
- •2.5 Знаходження оптимального плану
- •2.6 Застосування симплекс-таблиць
- •2.7 Метод штучної бази
- •2.8 Двоїсті (спряжені) задачі лінійного програмування
- •З другої групи умов доповняльної нежорсткості маємо
- •Розділ 3. Транспортні задачі (т-задачі)
- •3.1 Математична структура т-задач
- •3.2. Визначення початкового опорного плану т-задачі
- •3.3 Властивості опорних планів т-задач
- •3.4 Розв’язання т-задач методом потенціалів
- •3.6 Задача про оптимальні призначення
- •3.7 Задача про максимальний потік. Метод Форда-Фалкерсона
- •3.8 Задача про найкоротший шлях на мережi. Метод Мiнтi
- •Розділ 4. Дискретне програмування
- •4.1 Задача дискретного лп. Метод Гоморi-1)
- •4.2 Задача частково дискретного лп. Метод Гоморi-2
- •4.3 Задача дискретного лп. Метод Гоморi-3
- •4.4 Задача частково дискретного лп. Метод Дальтона-Ллевелiна
- •4.5 Задача дискретного лп. Метод гілок I границь
- •Розділ 5. Нелінійне програмування. Безумовна однопараметрична оптимізація
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Методи виключення інтервалів
- •Зауваження
- •5.3 Поліноміальна апроксимація
- •5.4 Методи оптимізації з використанням похідних
- •Розділ 6. Нелінійне програмування. Методи умовної оптимізації
- •6.1 Класична задача математичного програмування
- •6.2 Задача опуклого квадратичного програмування.
- •6.3. Метод Франка – Вулфа розв’язання задач квадратичного програмування (зкп)
- •Розділ 7. Теорія прийняття рішень
- •7.1. Теорія корисності і прийняття рішень
- •7.1.1. Прийняття рішень в умовах ризику
- •7.1.2. Критерій “очікуване значення – дисперсія”
- •7.1.3. Критерій граничного рівня.
- •7.2. Прийняття рішень в умовах невизначеності
- •7.2.1. Класичні критерії прийняття рішень
- •7.2.2. Похідні критерії
- •Розділ 8. Прийняття рішень в ігрових ситуаціях
- •8.1 Класифікація ігор
- •8.2 Розв’язання матричних ігор у чистих стратегіях
- •8.3 Змішане розширення матричної гри
- •8.4 Властивості розв’язку матричних ігор
- •8.5. Алгебраїчний метод розв’язання матричних ігор
- •8.6 Графічний метод розв’язання ігор 2nіm 2.
- •8.7 Матричний метод розв’язання ігор
- •8.8. Ітеративні методи розв’язання ігор
- •8.9. Метод послідовного наближення до ціни гри
- •Розділ 9. Нескінченні антагоністичні ігри
- •9.1. Визначення нескінченної антагоністичної гри
- •9.2 Ігри з опуклими функціями виграшів
- •Розділ 10. Безкоаліційні ігри
- •Розділ 11. Кооперативні ігри
- •11.1 Характеристика кооперативних ігор
- •11.2. Характеристичні функції ігор з малим числом гравців
- •Розділ 12. Вправи для самостійної роботи та для практичних і лабораторних занять
- •12.1. Побудова математичних моделей задач
- •12.2. Розв’язання задач лінійного програмування
- •12.3 Розв’язання транспортних задач
- •12.4 Розв’язання задач цілочислового програмування
- •12.5 Розв’язання задач нелінійного програмування
- •12.6 Розв’язання матричних ігор
- •12.7 Лабораторний практикум
- •Розділ 13. Контрольна робота для студентів заочної форми навчання
- •13.1 Правила вибору задач контрольної роботи
- •13.2 Варіанти завдань контрольної роботи
- •Література
- •1.1 Етапи дослідження операцій 5
12.7 Лабораторний практикум
Розв’язати програмним способом наведені нижче задачі.
Звіт з лабораторних робіт повинен містити варіант завдання, короткий виклад теоретичного матеріалу, алгоритм відповідних методів, текст програми, що його реалізує, і також результати виконання програми.
Лабораторна робота №1. Варіанти завдань наведено у п. 12.2.3.
Лабораторна робота №2. Варіанти завдань наведено у п.12.2.4.
Лабораторна робота №3. Варіанти завдань наведено у п.12.3.1.
Лабораторна робота №4. Варіанти завдань наведено у п.12.3.2.
Лабораторна робота №5. Варіанти завдань наведено у п.12.3.3.
Лабораторна робота №6. Варіанти завдань наведено у п. 12.3.4.
Лабораторна робота №7. Варіанти завдань наведено у п.12.3.5.
Лабораторна робота №8. Варіанти завдань наведено у п.12.3.6.
Лабораторна робота № 9. Варіанти завдань наведено у п.12.4.1.
Лабораторна робота №10. Варіанти завдань наведено у п.12.4.2.
Лабораторна робота №11. Варіанти завдань наведено у п.12.4.3.
Лабораторна робота №12. Варіанти завдань наведено у п.12.4.4.
Лабораторна робота №13. Варіанти завдань наведено у п.12.5.1.
Лабораторна робота №14. Варіанти завдань наведено у п.12.5.2.
Лабораторна робота №15. Варіанти завдань наведено у п.12.5.3.
Розділ 13. Контрольна робота для студентів заочної форми навчання
Умови контрольної роботи студенти, зокрема заочної форми навчання, отримують під час настановної сесії. Виконану та оформлену за установленою формою роботу слід направляти в деканат, де вона реєструється і видає (під розпис) викладачу.Після перевірки контрольна робота повертається студенту з позначкою на обкладинці зошита про допуск до захисту або ні з підписом викладача і датою перевірки. У першому випадку робота може бути захищена у будь-який час до екзаменаційної сесії. Робота, не допущена до захисту, підлягає переробці.
Приступати до виконання контрольної роботи слід лише після вивчення відповідного теоретичного матеріалу та одержання, у разі потреби, методичної допомоги на консультаціях.
Після одержання заліку по контрольній роботі, студент може здати іспит достроково, маючи із собою захищену контрольну роботу
Після здачі іспиту контрольна робота залишається в екзаменатора.
13.1 Правила вибору задач контрольної роботи
Контрольна робота складається з п'яти завдань:
1. Складання математичної моделі задачі прийняття рішення.
2. Розв’язання задачі лінійного програмування графічним методом.
3. Розв’язання задачі лінійного програмування двофазним або симплекс-методом.
4. Розв’язання транспортної задачі методом потенціалів.
5. Розв’язання матричних ігор.
Номери індивідуальних задач по всім п'яти завданнях визначаються відповідно таблиці, що наведена нижче, за такими правилами: номер задачі по першому завданню відповідає першій букві прізвища студента; номер задачі другого завдання відповідає першій букві імені студента; номер задачі по третьому завданню відповідає першій букві по батькові студента; номер задачі по четвертому завданню відповідає другій букві прізвища студента; номер задачі по п'ятому завданню відповідає другій букві імені студента;
Наприклад, студент Іванов Юрій Олексійович повинен розв’язати такі задачі: перше завдання - "І" (Задача № 9)(див. таблицю нижче); друге завдання - "Ю" (Задача № 8); третє завдання - "О" (Задача № 4); четверте завдання - "В" (Задача № 20); п'яте завдання - "Р" (Задача № 4).
Роботи, виконані не за варіантом, до перевірки не приймаються.
Таблиця визначення номерів задач
№ задач |
Номери задач | |||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 | |
1 |
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
Ж |
З |
І |
К |
Л |
М |
НЮ |
ОХ |
ПЦ |
РШ |
СЩ |
ТЧ |
УЄ |
ФЯ |
2 |
Ф |
УХ |
ТЦ |
СШ |
РЩ |
ПЧ |
ОЭ |
НЮ |
МЯ |
Л |
К |
І |
З |
Ж |
Е |
Д |
Г |
В |
Б |
А |
3 |
|
М |
Н |
О |
П |
РФ |
СХ |
ТЦ |
УШ |
АЩ |
БЧ |
ВЭ |
ГЮ |
ДЯ |
Е |
Ж |
З |
І |
К |
Л |
4 |
Я |
Ю |
Є |
Ч |
Щ |
Ш |
Ц |
Х |
Ф |
Т |
СГ |
РД |
ПЕ |
О |
НЖ |
МЗ |
И |
АК |
БУ |
В |
5 |
ЗУ |
ЗТ |
ЄС |
Р |
ДП |
ГО |
ВН |
БМ |
К |
Ф |
Х |
Ц |
Ш |
Щ |
Ч |
Е |
Ю |
Я |
І |
К |