335. Види та форми контролю

Контроль як функція управління — це система спостереження і перевір­ки процесу функціонування відповідного об'єкта прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об'єкт за допомогою виявлення відхилень, допу­щених у ході виконання цих рішень.

Основними організаційними формами контролю є:

• державний контроль;

• незалежний (аудиторський) контроль;

• внутрішній контроль.

Державний контроль здійснюють відповідні офіційні органи контролю та управління, до яких належать: контрольнюючі органи при Міністерстві фінансів та Міністерстві економіки України, Державна податкова адміністрація України, Фонд державного майна України, антимонопольний комітет, Національний банк України (для банків) та інші. Функції і завдання органів державного контролю регламентовані Законами України.

Незалежний (аудиторський) контроль здійснюють незалежні аудиторські фірми. Аудиторські фірми перевіряють стан бухгалтерського обліку, достовірність фінансової чи статистичної звітності. Крім цього, перевіряється облік доходів, витрат та капіталу підприємства або окремих операцій. Обсяг перевірки визначається договором на проведення аудиту, результати оформляються аудиторським висновком.

Внутрішній (внутрішньотехнологічний) контроль – це сукупність про­цедур, що забезпечують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних документів при здійсненні операцій, достовірність і повноту інформації. Він поділяється на чадміністра­тивний, бухгалтерський, фінансовий, правовий та контроль за видами діяльності.

Адміністративний контроль включає: організаційну структуру підприємства, а також процедури і документи, пов'язані з процесом прийняття рішень та отримання санкцій керівництва на проведення операцій. Таке санкціонування є функцією керівництва, що безпосередньо випливає з його відповідальності за виконання завдань організації, і є відправною точкою встановлення бухгалтерського контролю за операціями. Складовою частиною адміністративного контролю є внутрішній аудит.

Бухгалтерський контроль являє собою дії, спрямовані на захист активів та забезпечення точності й достовірності фінансової інформації. Мета бухгалтерського контролю – гарантувати, що:

• операції санкціоновані керівництвом підприємства;

• операції обліковуються відповідно до вимог чинного законодавства з точки зору змісту, повноти, своєчасності запису тощо;

• доступ до активів і цінностей можливий лише з дозволу керівництва;

• облікові дані про активи й цінності регулярно зіставляються з даними пр існуючі активи і в разі виявлення розбіжностей керівництвом банку вживаються відповідні заходи;

• проводиться періодична звірка вартості і наявності активів.

Фінансовий контроль – це контроль за фінансовим станом підприємства, джрелами доходів і статтями витрат відповідно до затверджених бізнес-планів та кошторисів, який має на меті забезпечення наленого рівня прибутковості підприємства.

Правовий контроль повинен бут ивстановлений за кожною операцією на стадії її ініціювання для забезпечення відповдності діяльності підприємства вимогам чинного законодавства.

Контроль за видами діяльності забезпечує досягнення встановлених цілей за окремими напрямками роботи підприємства.