302. Характер реагування витрат на зміни в обсязі діяльності підприємства.

Називають поведінкою витрат, а співвідношення відсотка зміни витрат і відсотка зміни обсягу виробництва – коефіцієнтом реагування витрат (К).

Залежно від коефіцієнта реагування на зміни обсягну виробництва всі витрати поділяються на:

К = 0 – постійні витрати;

0 < К < 1 – дегресивні витрати;

К = 1 – пропорційні витрати;

К – прогресивні витрати.

К визначає кут нахилу прямої – графіку витрат до осі ОХ (Обсяг виробництва).

303. Поведінка змінних, постійних та змішаних витрат.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на змінні і постійні. Виділяють також змішані витрати.

Змінні витрати – витрати, величина яких на 1-цю продукції завжди залишається однаковою, а їх загальна величина буде змінюватися прямо пропорційно змінам обсягу діяльності. Приклади: основні матеріали, основна ЗП, амортизація обладнання, винагорода у вигляді комісійних.

Графік сукупних змінних витрат – пряма типу у = в*х, де в – змінні витрати на одиницю продукції, х – (фактор витрат) обсяг діяльності, у – сукупні витрати.

Постійні витрати – витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється..

Графік сукупних постійних витрат – пряма, паралельна Х (обсяг діяльності). У (витрати) – незмінні незалежно від Х (обсягу діяльності). Приклади: амортизація, ЗП адміністративному персоналу заводу, орендна плата, опалення виробничих цехів.

На практиці часто зустрічаються змішані витрати, які включають постійну і змішану частину. Приклад: оплата за телефонні розмови, змінна частина яких міжміські розмови, а постійна – абонплата.

Графік сукупних змішаних витрат: у = а + в*х, де а – сукупні постійні витрати, в – змінні витрати на одиницю продукції, х – (фактор витрат) обсяг діяльності, у – сукупні змішані витрати.

304. Оцінка витрат та побудова їх функції

Для оцінки поведінки витрат розраховують і будують їх функції. Оцінка витрат – це процес обчислення взаємозв’язку між витратами та їх факторами, виходячи з дослідження діяльності підприємства.

Відповідно функція витрат – це математичний опис такого взаємозв’язку.

Визначення функції витрат необхідно для прогнозування витрат на майбутнє. Серед всіх факторів витрат обирають один найбільш впливовий.

у = а + в*х, де а – сукупні постійні витрати, в – змінні витрати на одиницю продукції, х – фактор витрат, у – сукупні витрати.

Взаємозв’язок зміни витрат і обсягу виробництва може бути зображений графічно.

305. Методи визначення функції витрат, їх сутність та порівняльна характеристика

Функція витрат – це математичний опис взаємозв’язку між витратами та їх факторами.

у = а + в*х, де а – сукупні постійні витрати, в – змінні витрати на одиницю продукції, х – фактор витрат, у – сукупні витрати.

Для побудови функції застосовуються такі методи:

1) метод технологічного (інженерного) аналізу;

2) метод аналізу рахунків;

3) метод вищої і нижчої точки (аналізу діапазонів обсягів діяльності);

4) метод найменших квадратів;

5) метод кривої досліду.

І. Метод технологічного аналізу.

Визначає функцію витрат на основі аналізу організаційно-технологічних процесів, що призводять до виникнення витрат і появи доходів.

Цей метод є особливо ефективним в тих виробництвах, де існує тісний зв’язок між витратами та результатами діяльності. Наприклад, в обробних цехах.

ІІ. Метод аналізу рахунків – оцінює витрати на основі поведінки конкретних видів витрат у минулому та враховуючи досягнутий рівень ділової активності підприємства. При цьому послідовно визначається ступінь залежності витрат від обсягів діяльності.

Здійснюючи планування виробництва на наступний рік, відштовхуються від даних звітного року і коригують на очікуванні зміни обсягів діяльності.

ІІІ. Метод вищої, нижчої точки – цей метод для аналізу поведінки витрат вибирає тільки α рівня діяльності max та min, які виникли в періоді, що обстежується. При цьому припускають, що постійна складова загальних витрат підприємства (а) та змінні витрати на одиницю продукції (в) залишаються незмінними протягом цього періоду.