4. „Позитивні” риси:

• збільшення валюти балансу за звітний період;

• зростання темпів приросту всіх активів над темпами приросту необоротних активів;

• перевищення власного капіталу п-ва над позичковим;

• приблизно однакові прирости кредиторської і дебіторської заборгованості;

• перевищення частки власних оборотних коштів понад 10%.

288. Аналіз валюти балансу.

*Валюта балансу – підсумок активу (пасиву) балансу

Порівнюють підсумки на початок і кінець звітного періоду

Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо).

Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства, але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції., фактор проведення до оцінки та індексації активів

Відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які є в розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми коштів, які можна отримати за майно, наприклад у разі ліквідації підприємства.

Коефіцієнт зростання валюти балансу розраховують як відношення абсолютної величини відхилення до середньої величини підсумку балансу за попередній період:

Кб = ( Б1 – Бо ) / Бо,

де Кб – коефіцієнт зростання валюти балансу;

Б1 – середня величина підсумку балансу за звітний період;

Б0 – середня величина підсумку балансу за попередній період.

289. Аналіз власного капіталу і зобов’язань підприємства.

Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди вкладені.

Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного.

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Сума власного капіталу підприємства визначається як різниця між вартістю майна та борговими зобов’язаннями.

Аналіз власного капіталу – вивчення причин його змін протягом звітного періоду.

Джерела: Баланс (ф. 1), Звіт про власний капітал (ф. 4).

Основні показники руху: Коефіцієнт надходження капіталу = Надходження капіталу за звітний період : Залишок капіталу на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт використання капіталу = Використання капіталу за звітний період : Залишок капіталу на початок звітного періоду.

Аналізуючи власний капітал слід звернути увагу на співвідношення цих коефіцієнтів. коли значення коефіцієнтів надходження більші, ніж коефіцієнтів використання, це означає. що на підприємстві відбувається процес нарощування власного капіталу, і навпаки.

Окремо аналізуються зміни в структурі власного капіталу та їх причини.

Ефективність капіталу найліпше характеризується його рентабельністю. Рівень рентабельності капіталу вимірюється відсотковим відношенням балансового прибутку до величини капіталу.

Окремо розглядаються динаміка і структура зобов’язань. Зобов’язання підприємства включають довгострокові і короткострокові кредити і позики, кредиторську заборгованість.

Аналіз складу і структури позикових коштів підприємства вивчається за допомогою побудови аналітичної таблиці – розрахунку абсолютних змін, вертикального та горизонтального аналізу. Аналітичні дані беруться з форми № 1.

При фінансовому аналізі підприємства особливу увагу слід приділити вивченню кредиторської заборгованості, наявності, складу і структури кредиторської заборгованості та можливих причини її значного зростання.