226. Облік довгострокових фінансових зобов’язань.

Для обліку зобов'язань за довгостроковими облігаціями використовується раху­нок 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями». Цей рахунок використовуєть­ся для розрахунків особами, що придбали облігації, за випущеними та розміщени­ми облігаціями власної емісії.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями» має такі субрахунки:

521. «Зобов'язання за облігаціями»;

522. «Премія за випущеними облігаціями»;

523. «Дисконт за випущеними облігаціями».

За кредитом субрахунка 521 ведеться облік зо­бов'язань за довгостроковими облігаціями за номінальною вартістю. За кредитом цього рахунка відображається погашення заборгованості за розрахунками з власни­ками облігацій.

Субрахунок 522 використовується для об­ліку нарахованих сум премій та їх амортизації до досягнення номінальної вартості облігації або до моменту її продажу. Розмір премії за облігацією залежить від ціни розміщення облігації та її номінальної вартості і є різницею між ними. Сума нарахованої амортизації відображається за Кт субрахунка 522, її амортизація (списання) – за Дт рахунка. Амортизація премії здійснюється виходячи з розміру та терміну емісії облігації.

Субрахунок 523 використовується для обліку дисконту за розміщеними облігаціями. Розмір дисконту залежить від номінальної вартості облігації та вартості її розміщення і визначається як різниця між ними. Сума дисконту відображається за Дт субрахунку 523, його амортизація (списання ) – за Кт рахунка. Сума дисконту, що списується у зв періоді, залежить від розміру визнаного дисконту, що списується у звітньому періоді, залежить від розміру визнаного дисконту та терміну, який залишився до погашення облігації.

А/о облігаціїй ведеться за їх видами та строками погашення.

В БО відображаються такі госп-кі операції:

1) Випущено облігації:

- за реалізаційною вартістю Дт 311 Кт 521

- на суму дисконту Дт 523 Кт 521

2) Амортизація дисконту Дт 952 «Інші фінансові витрати» Кт 523

3) Погашення облігацій Дт 521 Кт 311

227. Особливості обліку відстрочених податкових зобов’язань.

Рах. 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" є пасивним, балансовим, на ньому ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка викор-ся з метою оподаткування. По кредиту відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, по дебету - зменшення відстрочених податкових зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань. АО відстрочених податкових зобов'язань ведеться за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця. Відображення відстрочених податкових зобов'язань на рахунках БО:

1) Нараховано податок на прибуток за даними ФО: (98-64);

2) Відображено відстрочені податкові зобов’язання: (98–54);

3) списано витрати з нарахування податку на прибуток на зменшення фінрез.: (79-98);

4) сплачено податок на прибуток: (64-311).

Дані по рахунку 54 відображаються в журналі ордері № 8.

228. Методика та техніка аналізу довгострокових зобов’язань. При аналізі фін стану під-ва важливе значення має виявлення та вивчення довгострокових зобов’язань. До них належать: довгострокові кредити; інші довгострокові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання.

Аналіз статей довгострокових зобов’язань здійснюється за даними балансу (розділ 3 «Довгострокові зобовььязання»). Для цього складають аналітичну таблицю або беруть розрах-ки аналітичного балансу.

З аналітичного балансу можна визначити питому вагу загальної суми довгострокових зобов’язань в загальній сумі валюти балансу і оцінити зміни питомої ваги. А також – питому вагу кожної статті довгострокових зобов’язань у загальній сумі валюти балансу.

Горизонтальний аналіз проводиться порівнянням статей довгострокових зобов’язань на кінець звітного періоду з статтями на початок звітного пер-ду. Він дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу.