229. Завдання і джерела аудиту довгострокових зобов’язань.

Аудит – це перевірка публічної бухг. звітності, обліку, первинних документів та іншої інф-ї щодо фін.-госп. д-сті суб’єкта госп-ння з метою формування висновків про його реальний фін. стан. Догостр. Зоб-ня – це зоб-ння, на яке нараховуються % та яке підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу. До довгострокових зоб-нь відносяться: довг. кредити банків, ін. довг. фін. З, відстрочені податкові З, ін. довг. З. Законо­давчі документи: ЗУ «Про БО та фін. звітність в Україні», План рахунків БО активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій П і організацій”, Інструкція «Про застосування планів рахунків БО...», П(С)БО 11.

Завдання аудиту довгострокових зобов’язань:

• перевірка реальності існування довгострокових зобов’язань;

• перевірка правильності документального оформлення довгострокових зобов’язань;

• перевірка правильності та достовірності відображення інформації про довгострокові зобов’язання в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

Аудитори використовують різні методи факт. і документального контролю. Доцільно застосовувати нор­мативний методичний прийом перевірки, порівняння, арифметичні підрахунки, зустрічні перевірки та ін. Джерела інф-ї для проведення аудиту: баланс (ф. № 1), кредитна угода, примітки до фінансової звітності, заявки на виділення відповідних лімітів кредитування, строкові зобов’язання, де вказано суми і строки погашення виданих кредитів, виписки банку, кредитні договори, розрахунки економічної ефективності і окупності витрат, проведених за рахунок довгострокових кредитів, кошторисно-фін. розрахунки по заходах, здійснених за рахунок рах. 50 “Довгострокові позики”. Метою аудиту кредитних операцій є перевірка повноти і правильності отримання банківських кредитів, еф-сті їх використання та своєчасності їх погашення.

230. Голов­ні аспекти, на які повинен звернути увагу аудитор, перевіряючи облік довгострокових позик.

Предметом аудиту кредитів та позик(довгострокових позик) є правові основи надання кредитів, їх використан­ня та повернення. Мета аудиту кредитів та позик полягає в одержанні аудиторських до­казів, що підтверджують:

* правильність їх класифікації;

* цільове використання кредитів:

* повноту та своєчасність погашення;

* правильність нарахування процентів за кредит та їх списання.

Аудитор повинен перевірити наявність договорів кредитування на відповідність умов, що ними передбачені, діючому законодавству. Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документу, так і шляхом обміну листами, що підписані позичаль­ником та кредитором. Угода про кредитування повинна містити суму кредиту, термін його надання, ставку за користування грошима у передбачений термін та у разі несвоєчасного погашення. У виняткових випадках банком здійснюється відстрочення погашення креди­ту з підвищенням відсоткової ставки. Таке відстрочення має бути оформлене додатковою угодою, що є невід'ємною частиною кредитного договору. Окремим аспектом аудиту є вивчення цільового використання кредиту. Необхідно пе­ревірити, чи не використовувався кредит на покриття збитків господарської діяльності або на формування та збільшення статутного фонду. Аудитор також повинен перевірити повноту, своєчасність погашення кредиту, пра­вильність нарахування відсотків відповідно з умовами кредитного договору. Якщо кредит надано в іноземній валюті, додатково перевіряється: правильність відоб­раження операцій у національній валюті та розрахунок курсової різниці.

Мета аудиту кредитів та позик - з'ясувати, чи:

1. Операції по кредитах та позиках, що відображені в обліку, реальні.

2. Залишки, представлені в бухгалтерському балансі підприємства, відповідним чином відображають стан заборгованості по кредитах та позиках.

3. Кредити належним чином класифіковані.

4. Бухгалтерський облік операцій кредитів і позик ведеться правильно.