51. Механізм функціонування світового ринку в епоху капіталізму вільної конкуренції.

Подібно до того як всередині кожної країни суспільний поділ праці привів до ствердження національ­ного ринку, міжнародний поділ праці спричинився до ви­никнення світового ринку. Дедалі глибша й стабільніша спеціалізація окремих держав на виробництві певних ви­дів продукції, обсяг випуску яких перевищував власні по­треби, стала основою перетворення збуту надлишків цієї продукції іншим країнам у постійно діючий напрям госпо­дарської діяльності. Здійснення національного відтворення, яке за своїми параметрами вже переросло можливості на­ціонального ринку, об'єктивно вимагало виникнення та розвитку світового ринку.

Формування світового ринку охопило досить значний період. Його зародки можна спостерігати вже в рабовлас­ницькому та феодальному суспільстві, де виникають навіть цілі торговельні держави (Фінікія, Венеція та ін.). Але зовнішня торгівля в цей період, мала все ж локальний характер, обмежувалася певним .ре­гіоном, ще не охоплювала більшості країн світу. Лише під впливом капіталістичних виробничих відносин вона стає явищем всесвітнього характеру. Головним чинником цього виступає велика машинна індустрія з об'єктивно прита­манним для неї потягом до максимально широкого ринку збуту продукції, ненаситною жагою до сировини, дедалі зростаючим використанням результатів науково-технічного прогресу. Розвиток капіталістичних виробничих відносин і світо­вого ринку є взаємообумовленим процесом.

Промислова революція, що відбулася на зламі XVIII— XIX ст., остаточно ствердила не лише капіталістичну фор­мацію, але й таку невід'ємну складову її господарського організму, як світовий ринок. Він сформувався як чітко визначена економічна категорія у першій чверті минулого століття, забезпечивши необхідні зовнішні умови капіта­лістичного відтворення.

Характерною рисою розвитку світового ринку протягом майже всього XIX ст. було те, що він існував в умовах ка­піталізму епохи вільної конкуренції. Рівень конкурентної боротьби, особливо в сфері зовнішньої торгівлі, був значно нижчим порівняно з її гостротою в XX ст., що створювало сприятливі можливості для виходу на світовий ринок де­далі більшої кількості фірм різних країн. Наслідком був насамперед розвиток цього ринку вшир, який стиму­лювався також втягуванням у міжнародну торгівлю ко­лоній, різким зростанням потреби в експорті та імпорті в тих державах, де стверджувалися капіталістичні виробничі відносини (Росія, Австро-Угорщина та ін.). За цього пе­ріоду статус сфери обміну в системі міжнародних еконо­мічних відносин був особливо високим, звідси випливає і значення світового ринку.

Аналізуючи закономірності формування та розвитку ка­піталізму, В. І. Ленін зазначив, що на зламі двох століть виникає світове капіталістичне господарство. Однією з його характерних рис є втягування в міжнародну торгівлю прак­тично всіх незалежних та колоніальних країн, що сприяло завершенню формування світового ринку як явища все­світнього характеру. Суттєво змінюється порівняно з по­переднім періодом взаємодія світового ринку та національ­ного відтворення. В економіці кожної країни чітко визна­чається коло галузей з міжнародною спеціалізацією, які або працюють на експорт, або повністю залежать від ім­портних надходжень. Але й усі інші галузі, мало або зов­сім не пов'язані із зовнішньою торгівлею, відчували істот­ний вплив світового ринку.

Світовий ринок — це підсистема господарства, пов'яза­на з обміном товарів за межами національної економіки та валютно-фінансовим забезпеченням такого обміну. Тре­ба зауважити, що до товарів відносяться не лише матеріа­лізована продукція (верстати, тканини, збіжжя тощо), але й призначені для продажу наслідки інтелектуальної праці (світовий ринок патентів, «ноу-хау» і т. д.), а також праці у сфері послуг (туризм, транспорт, зв'язок, посередницькі операції та ін.). Існує також світовий кредитний та валют­ний ринок, який у кінцевому підсумку є відображенням руху матеріальних та нематеріальних наслідків праці за національними межами. В сучасних умовах фактично ви­ник і міжнародний ринок праці, свідченням існування яко­го є масова транснаціональна міграція трудових ресурсів.

Як і ринок взагалі, світовий ринок пов'язаний із су­спільним поділом праці, але в його особливій формі — між­народного поділу праці. Тому, з одного боку, він має всі особливості ринку як такого, а з іншого — ці особливості виявляються здебільшого в специфічному вигляді, що є наслідком впливу процесів інтернаціоналізації господарсь­кого життя.

З розвитком світового господарства певна й де­далі зростаюча частина товарів обертається за межами національного господарства. При цьому потреби світового ринку в кожний проміжок часу визначають загальну вели­чину цих товарів, а від неї залежить, яким країнам згідно з дією закону вартості вигідно покривати попит на світо­вому ринку. До покриття потреб цього ринку залучаються країни з дедалі вищим рівнем національних вартостей, аж доки попит не буде повністю задоволений. Рівень націо­нальної вартості тієї країни, яка остаточно покриває сві­тові потреби в даному товарі, стає базисним, а всі країни з нижчою національною вартістю одержують додаткові доходи. Такий у своїх основних рисах механізм утворення інтернаціональної вартості, яка разом із формою свого про­яву—інтернаціональною ціною є імманентною для світо­вого ринку економічною категорією. Активним фактором, що забезпечує реальну дію цього механізму, є міжнародний поділ праці.

Налагодження взаємозв'язків між окремими товарови­робниками — одна з основних функцій ринку як такого. Світовий же ринок є важливою умовою усталення зв'язків між відокремленими національними або регіональними ринками, які стають складовими частинами загальносвіто­вої ринкової господарської системи.

Механізм ринкових відносин базується на використан­ні таких важелів, як ціна, попит та пропозиція товарів. Виникнення та розвиток світового ринку вносить суттєві зміни у їх використання. Насамперед, на цьому ринку функціонують власні ціни, існує своя динаміка попиту та пропозиції як результат опосередкування сукупності про­позицій та потреб національних виробників і споживачів товарів. Разом з тим інтернаціоналізація цін, попиту та пропозиції безпосередньо впливає й на механізм їх вико­ристання в національному господарстві.

Світовий ринок поступово стає однією з найвагоміших категорій господарської діяльності людства. Об'єднуючи окремі краї­ни дедалі ширшими торговельними зв'язками, цей ринок інтернаціоналізує виробництво, прискорює впровадження його передових методів, забезпечує все більшу взаємоза­лежність виробників з усіх континентів.