18. Україна в системі зовнішньоекономічних зв‘язків часів промислового перевороту

Промисловий переворот у провідних галузях української промисловості створив необхідні матеріально-технічні та соціальні передумови для подальшого розвитку української економіки. На кінець 19 ст. в Україні розпочалася індустріалізація, не дивлячись на залишки кріпацтва. Середньорічні темпи зростання промисловості України, як і всієї Російської імперії, досягли найвищого рівня. Важка індустрія, в порівняно з легкою, розвивалась набагато швидше. Розвиток металургійної промисловості України був напряму пов’язаний з освоєнням Криворізького залізнорудного басейну. Неабиякий вплив на розвиток промисловості і транспорту мав іноземний капітал. Потік французького, англійського, німецького капіталів ринув у гірничу промисловість. Великі монополістичні об’єднання в Україні були також тісно пов’язані з іноземним капіталом.

Велику роль у розвитку української промисловості належала акціонуванню. В 70-х роках 19 ст. в Україні з’являються перші акціонерні компанії, а вже в 90-х роках цей процес значно поширився. Акціонерні компанії були єдиною формою організації фінансового і монополістичного капіталу і проникнення іноземного капіталу в українську промисловість. З появою акціонерних товариств у найважливіших галузях промисловості розпочався новий етап становлення великої індустрії. Нагромадження капіталу стало важливою умовою для створення монополій. Треба відмітити, що переломним моментом концентрації виробництва була криза 1900-1903 рр.

Але незважаючи на швидкі темпи промислового розвитку Україна продовжувала залишатись відсталою країною в техніко-економічному відношенні. На початку 20 ст. в українській економіці не відбувалось вагомих якісних змін. Індустріалізація була перервана 1-ою Світовою війною.

56. Особливості формування капіталістичних відносин на українських землях.

Одним із найважливіших показників формування капіталістичних відносин в Україні у першій половині 19 ст. був подальший розвиток промислового перевороту, Про­мисловий переворот уже на початковому етапі сприяв економічному розвитку міст, зростанню чисельності населення і кількість підприємств .1773 – 200, 1860 – 2330

Про розвиток товарного виробництва, яке було сприятливим грунтом для зміцнення капіталістичного укладу свідчило збільшення кількості мануфактур, фабрик і заводів, відокремлення цілого ряду галузей промисловості від сільського господарства, поширення міського ремесла і сільських промислів, які виробляли товари на ринок. Отже, промисловість відігравала визначну роль в розвитку капіталістичного способу виробництва.

Держава сприяла будівництву мануфактур. Протягом 18 ст. переважне значення в Україні належало купецькій, а не державній мануфактурі. Тому, що купецьким мануфак­турам, окрім усякого роду пільг, надавалися державні грошові субсидії..

Специфіка розвитку капіталістичних від­носин в Україні полягала в тому, що буржуазія використовувала феодальні відносини для створен­ня найманої робочої сили.

Також формування капіталістичних відносин пов'я­зане насамперед з нагромадженням капіталу. Цьому про­цесу, особливо в його первісний період, поряд з розвитком внутрішнього ринку значною мірою сприяла зовнішня тор­гівля.

Якісно новий етап первісного нагромадження капіталу і ут­ворення армії найманої робочої сили в Україні пов'язаний з реформою 1861 р.

Джерела нагромадження капіталу

Поміщики одержували	Державна казна
Викупні платежі після реформи 1861 р 2 млрд. крб прибутку	неек­вівалентна торгівля з іншими країнами Росії, особливо Сибіром
внутрішня торгівля, оскільки відсталість села й відсутність надійних засобів сполучення забезпечували не тільки продаж за високими цінами това­рів, але й накопичення у торговців великих грошових ба­гатств	великий потік бельгійських, французьких, англійських і американських капіталів ринув на Україну в гірничу промисловість(22 компанії)

Висновки: Перебудова народного господарства на капіталістичний лад розпочалася з скасування кріпацтва (лютий 1861 р.), що відкрило цілу систему перетворень в правовій, військовій (загальна воїнська повинність), управлінській, судовій і інших областях. Реформи, однак, не були завершені: країна не отримала парламентарний лад, а селянство землю. Основну продуктивну силу в промисловості становив фабричний робітник.

У країні спостерігалася технико- і соціально-економічна відсталість. У дореформенний період технічні вдосконалення впроваджу­валися у мануфактурне виробництво України безсистемно.

Впровадження капіталізму на Україні відбувалося не рівномірно. Так, західноукраїнські землі були економічно відсталими. Переростання мануфактурної промисло­вості у фабричну тут гальмувалося феодально-кріпосницькими відносинами. До того ж зростаючий потік на місцевий ринок дешевих товарів фабричного виробництва із Заходу послаблю­вав позиції місцевого мануфактурного виробництва.